21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
03 листопада 2009 р. Справа 13/102-09
за позовом:Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" (21100, м.Вінниця, вул.1-го Травня,2) в особі Структурної одиниці "Калинівські електричні мережі" (22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Промислова,14, код ЗКПО 25510222)
до:Калинівського міського комунального підприємства житлово-комунальногопідприємства житлово-комунального господарства (22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Промислова,10 Б, код ЗКПО 32175702)
про стягнення 34528,59 грн. заборгованості за електроенергію
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : Вуйко С.В., довіреність
відповідача : не з"явився
Ухвалою суду від 17.09.2009 р. порушено провадження по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Калинівські електричні мережі" до Калинівського міського комунального підприємства житлово-комунального підприємства житлово-комунального господарства про стягнення 34528,59 грн. боргу, що включає в себе 19 909,14 грн. - боргу по активній енергії; 9312,68 грн. - штрафних санкцій; 3135,89 грн. - пені; 1 766,21 грн. - інфляційних нарахувань; 404,67 грн. - трьох процентів річних та призначено до слухання, однак через неявку відповідача, судове засідання було відкладено на 03.11.2009 р.
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.
На визначену дату у судове засідання з'явився представник позивача.
Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 16.10.2009 р. №2417р-2419р.
Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.
З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Представник позивача подав суду клопотання в якому уточнює свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 19 909,14 грн. - боргу по активній енергії; 9312,68 грн. - штрафних санкцій; 3471,35 грн. - пені; 1 925,48 грн. - інфляційних нарахувань; 453,77 грн. - трьох процентів річних. Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.
Заслухавши пояснення представника, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:
27.06.2007 р. між сторонами було укладено договір №89 про постачання електричної енергії.
Згідно умов договору позивач (постачальник) продає електричну енергію відповідачу (споживачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 168,8 кВт, а останній в свою чергу повинен оплатити вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно умов договору.
На підставі цього договору 17 грудня 2008 р. представником відповідача (споживача) директором Вдовиченко Ю. О. по поданому звіту „про використану електроенергію по Калинівському МКПЖКГ в грудень місяці 2008 р." від 17 грудня 2008 р. було прозвітовано позивачу (постачальнику) про споживання 120 кВт/год електроенергії по розрахунковому лічильнику № 884207 з відображенням початкових 4043 та кінцевих 4047 його показників розрахункового коефіцієнта, з отриманням рахунку № 5622 від 17 грудня 2008 р. на суму 84,18 грн. для оплати активної енергії спожитої із мереж постачальника, який в цей же день було оплачено через касу позивача (постачальника).
18 грудня 2008 р. представниками позивача (постачальника) інспекторами Пушкар О. П.. Дешевий О. Д. у присутності представника відповідача (споживача) директора Вдовиченко ІО. О., при обстежені системи обліку було встановлено, що показники 4974,5 (які округлено до 4974) розрахункового лічильника № 884207 не відповідають кінцевим показникам 4047, (що є заниженими), поданим по звіту 17 грудня 2008 р., про що складено Акт ..технічної перевірки системи обліку і контролю за споживанням електричної енергії" від 18 грудня 2008 р. На підставі даних якого споживачем від постачальника 23 грудня 2008 р. було отримано загальний рахунок № 5902 від 23 грудня 2008 р. на суму 19 593,46 грн. (арк. 12) для оплати 27 930 кВт/год використаної активної енергії у грудні 2008 р. За таких обставин, рахунок № 5622 від 17 грудня 2008 р. на суму 84.18 грн. позивачем скасовано, а проведену споживачем оплату зараховано як часткову по рахунку № 5902 від 23 грудня 2009 р.
29 грудня 2008 р. представниками позивача інспекторами Пушкар О. 11.. Гунько О. І. у присутності представника відповідача директора Вдовиченко Ю. О., по розпорядженню № 14 від 29 грудня 2008 р. „про припинення /відновлення/ електропостачання споживача" було припинено електропостачання відповідачу (споживачу) за існуючу заборгованість у розмірі 19 509,28 гри. по рахунку № 5902 від 23 грудня 2008 р., із складанням Акту „збереження пломб",, згідно якого опломбовано лічильник № 884207 з контрольними показниками 4993,8 (які округлено до 4993). Па підставі даних зафіксованих по даному Акту, відповідачем 27 січня 2009 р. було отримано рахунок № 1147 від 27 січня 2009 р. на суму 399,86 грн. для оплати 570 кВт/год використаної активної енергії.
Згідно умов договору відповідач (споживач) взяв на себе зобов'язання:
- дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору (п. 2.3.2.), а в разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії, визначених його вимогами, сплатити постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини, п. 4.2.2., ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику»
- оплачувати постачальнику вартість електроенергії згідно з умовами додатків №3 „Порядок розрахунків" та № 4 „Графік зняття показників засобів обліку електроенергії" (п. 2.3.3.), а в разі прострочення платежу - сплатити позивачу (постачальнику) пеню у розмірі 1 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, (п. 4.2.1.).
08.01.2009 р. під час підбиття підсумків по грудню місяцю 2008 р. позивачем було виявлено, що відповідач в даному місяці допустив перевищення заявленої ним, та узгодженої сторонами в додатку № 1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу" від 20.09.2007 р. до договору договірної величини споживання активної енергії на 15 930 кВт. год. Оскільки, в даному місяці ним спожито активної енергії на 27 930 кВт. год., що підтверджено Актом „технічної перевірки системи обліку і контролю за споживанням електричної енергії" від 18 грудня 2008 р.. від погоджених 12 000 кВт. год., про що представником позивача інспектором Пушкар О. П. та представником відповідача директором Вдовиченко Ю. О. було складено Акт № 00000415 „Перевищення договірних величин споживання електроенергії згідно вимог п. 6.14 ПКЕЕ" від 08.01.2009 р., з отриманням споживачем повідомлення та рахунку № 89 від 08.01.2009 р. „за перевищення договірної величини споживання електроенергії" для оплати штрафної санкції в розмірі 9 312,68 грн. за перевищення договірної величини споживання активної енергії, як вчиненого правопорушення.
По закінченні строку платежу:
- 27 грудня 2008 р. по рахунку № 5902 від 23.12.2008 (на залишок суми 19 500.28
грн.);
- 13 січня 2009 р. по рахунку № 89 від 08.01.2009 р. (9 312,68 грн. перевищення договірної величини);
- 31 січня 2009 р. по рахунку № 1147 від 27.01.2009 (399.86 грн.).
Відповідач в порушення умов договору (п. 2.3.3., п. 1 додатку № 3) свої грошові зобов'язання не виконав і не сплатив грошові кошти у вказаних вище сумах, в зв"язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог враховуючи наступне.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Умовами договору від 27.06.2007 р. №89 п.4.2.1. та п.4.2.2. передбачено стягнення пені і штрафу з відповідача.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як видно з матеріалів позовної заяви, правовідносини між позивачем та відповідачем склались на підставі укладеного між ними договору 27.06.2007 р. №89 про постачання електричної енергії. Вказаним договором передбачена відповідальність відповідача за невиконання умов договору у вигляді пені та штрафу. Вказана відповідальність обумовлена сторонами в момент укладення договорів та ними погоджена.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, п.4 ст. 179 ГК України, сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов, якщо договір не суперечить вимогам законодавства.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 19 909,14 грн. - боргу по активній енергії; 9312,68 грн. - штрафних санкцій; 3471,35 грн. - пені; 1 925,48 грн. - інфляційних нарахувань; 453,77 грн. - трьох процентів річних.
На підставі ст.49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 527, ч.1 ст.530 ЦК України; ст.ст.33, 34, 36, 43, 44, 49, 80, 82-84, 115, 116 ГПК України, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Калинівського міського комунального підприємства житлово-комунального підприємства житлово-комунального господарства (22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Промислова,10 Б, код ЗКПО 32175702) на користь Структурної одиниці "Калинівські електричні мережі" (22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Промислова,14, код ЗКПО 25510222) 19 909,14 грн. - боргу по активній енергії; 9312,68 грн. - штрафних санкцій; 3471,35 грн. - пені; 1 925,48 грн. - інфляційних нарахувань; 453,77 грн. - трьох процентів річних; 350,72 грн. - витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4.Рішення направити сторонам.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 04 листопада 2009 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2,3 - позивачу (21100, м.Вінниця, вул.1-го Травня,2; 22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Промислова,14)
4 - відповідачу (22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Промислова,10 Б)