Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221
Іменем України
22.10.2009 Справа №2-1/3611-2009
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю промислового підприємства «ЗІП», (51901, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Широка, 107-А),
до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (98500, АДРЕСА_1),
про стягнення 19 867,38 грн.
Суддя Л. О. Ковтун
представники:
від позивача не з'явився, повідомлений належним чином,
від відповідача ОСОБА_2, паспорт.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ПП «ЗІП» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до підприємця ОСОБА_2 про стягнення 19361,27грн., у тому числі заборгованість в сумі 16325,70грн., витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 718,33грн., пеню у розмір 1 632,90 грн. та річні в сумі 684,34 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобов'язання за договором поставки № 14/40 від 19.04.2007р. в частині своєчасної оплати поставленого товару.
Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази, суд
19.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ПП «ЗІП» та підприємцем ОСОБА_2 укладений договір поставки № 14/40 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах цього договору продукцію виробництва ТОВ промислового підприємства «ЗІП», кількість, асортимент і ціна якої зазначені в специфікаціях (накладних), які є невід'ємною частиною цього договору.
У відповідності до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач відповідно до умов договору своєчасно поставив підприємцю ОСОБА_2 продукцію на загальну суму 18 325,70 грн., що підтверджується накладними № 14-0008025 від 21.04.2007р., № 14-0008527 від 08.05.2007р., № 14-0008603 від 11.05.2007р. Факт отримання відповідачем продукції підтверджується його підписом на вищезазначених накладних.
Відповідно до пункту 4.2. договору, покупець оплачує вартість товару або шляхом 100% попередньої оплати вартості партії товару, або з відстрочкою, тобто оплатою з періодичністю через кожні 5 (п'ять) банківських днів за весь реалізований протягом цих днів товар. покупець зобов'язаний повністю оплатити вартість поставленого йому постачальником товару протягом 30 (тридцяти) днів з моменту закінчення строку дії цього договору або здійснити повернення нереалізованого товару на умовах, передбачених цим договором.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленої продукції своєчасно і у повному обсязі не виконав, лише частково сплатив суму за поставлений товар у розмірі 2 000,00грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку від 08.05.2007р.
У пункті 4.6. договору зазначено, що у випадку виявлення порушення порядку оплати представник постачальника вправі скласти акт звірки залишків товару і направити його покупцю. Покупець зобов'язаний підписати зазначений акт звірки залишків товару і повернути його на адресу постачальника не пізніше двох днів з моменту отримання. У випадку не повернення покупцем акта звірки залишків товару в строк, визначений даним пунктом договору, акт вважається прийнятим покупцем за всіма умовами і має рівнозначну юридичну силу підписаного акта. Даний акт в подальшому є неоспорюваним доказом неналежного виконання або виникнення зобов'язань покупця по оплаті поставленого товару.
23.01.2009р. між сторонами у справі підписаний акт звірки залишків товару, яким встановлено, що станом на 23.01.2009р. у підприємця поставлений йому товариством відсутній. До того ж, відповідач підтвердив факт наявності заборгованості перед постачальником в сумі 16325,70грн., (аркуш справи 24).
У відповідності до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи не містять, а відповідачем у супереч положень статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар, у зв'язку із чим, позовні вимоги ТОВ ПП «ЗІП» про стягнення з підприємця ОСОБА_2 16325,70 грн. підлягають задоволенню.
У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За такими обставинами, виходячи з наданого позивачем розрахунку позовних вимог, суд вважає позовні вимоги про стягнення річних в сумі 684,34грн., пені в сумі 1632,90грн. та витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 718,33 грн. такими, що підлягають задоволенню.
Понесені позивачем витрати з оплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у відповідності зі ст.49 ГПК України.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, банківські реквізити: рахунок НОМЕР_2 у філії АКБ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислового підприємства «ЗІП», (51901, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Широка, 107-А, банківські реквізити: рахунок 260001678 у ВАТ «ЕрстеБанк», м. Київ, МФО 380009, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 21875464) заборгованість в сумі 16325,70 грн., річні в сумі 684,34грн., пеню в розмірі 1632,90грн., витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 718,33 грн., державне мито в сумі 193,61грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.