Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203
Іменем України
05.11.2009Справа №2-29/3593.1-2009
За позовом - Ленінського районного споживчого товариства (98200, Ленінський район, смт. Леніно, вул. Енгельса, 9-Б).
До відповідачів:
1. Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим (98200, смт. Леніно, вул. Пушкіна, 69-А).
2. Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 19).
Про стягнення 3 942,00 грн.
Суддя О.І. Башилашвілі
Від позивача - не з'явився.
Від відповідачів:
1. Резніченко О. О., довіреність №03/1-11/18572 від 09.10.2009р., представник.
2. не з'явився.
Суть спору: Ленінське районне споживче товариство, звернулося до господарського суду АР Крим, із позовом до відповідача - Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим, у якому просить зобов'язати відповідача повернути незаконно стягнутий виконавчий збір у сумі 3 942,00 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2008 року по справі №2-27/8890-2008 у задоволені позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2009 року рішення господарського суду АР Крим від 25.11.2008р. у справі №2-27/8890-2008 залишене без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 16 червня 2009р. по справі №2-27/8890-2008, рішення господарського суду АР Крим від 25.11.2008р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2009р. по справі №2-27/8890-2008 - скасовано, а справу скеровано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Справа передана на розгляд судді Башилашвілі О.І. з привласненням нового номеру 2-29/3593.1-2009.
Заявою від 28.09.2009р. вих. №63, позивач змінив предмет позову та просить суд стягнути з відповідача 3942,00 грн.
Заявою від 20.10.2009р. № 70 позивач змінив предмет позову та просить суд стягнути з ВДВС Ленінського районного управління юстиції АР Крим та ГУ Державного казначейства України в АР Крим 3942,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ВДВС Ленінського районного управління юстиції АР Крим незаконно стягнув виконавчій збір у розмірі 3942,00 грн. в рамках виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Ленінського районного суду про стягнення з Ленінського районного споживчого товариства на користь Чернявського Сергія Петровича грошової суми в розмірі 39 424,12 грн., оскільки виконавче провадження було відкрито безпідставно та постанова ВДВС Ленінського РУЮ про відкриття виконавчого провадження скасована в судовому порядку.
Відповідач - ВДВС Ленінського РУЮ проти позову заперечує посилається на те, що виконавчий збір обґрунтовано стягнутий з позивача та відповідно до закону зарахований в державний бюджет.
Відповідач - ГУ Державного казначейства України в АР Крим у відзиві на позов зазначило, що позивач не звертався із відповідною заявою про повернення коштів сумі 3942,00 грн. Крім того, відповідач зазначив, що не володіє інформацією про зарахування вказаних коштів до бюджету.
02.11.2009р. ВДВС Ленінського РУЮ наддав пояснення в яких зазначив, що виконавчий збір перерахований до державного бюджету платіжним дорученням № 283 від 20.07.2005р.
В судовому засіданні оголошувалась перерва, розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, суд -
встановив:
10.05.2005р. у відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції надійшов виконавчий лист №2-2078, виданий 04.05.2005р. Ленінським районним судом, про стягнення з Ленінського районного споживчого суспільства на користь Чернявського Сергія Петровича в рахунок заподіяного матеріального збитку 36574,22 грн., в рахунок витрат понесених на отримання лікування 482,00 грн., витрат понесених на оплату за проведення експертизи 122,40 грн., 500,00 грн. витрачених на отримання юридичних послуг, 1500,00 в рахунок відшкодування моральної шкоди, 245,50 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених по оплаті держмита, всього 39424,12 грн.
10.05.2005р. Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції АР Крим (98200, смт. Леніно, вул. Пушкіна, 69-А).
З матеріалів справи вбачається, що ВДВС Ленінського районного управління юстиції АР Крим 10.05.2005р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (том 1, а.с. 7).
У цій постанові Ленінському районному споживчому суспільству був наданий 7-денний термін для добровільного виконання рішення суду, проте рішення суду добровільно не було виконано.
18.05.2008р. державним виконавцем було винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 3942,00 грн. (том 1, а.с. 38). Копія даної постанови була направлена боржнику.
У зв'язку з тим, що боржник рішення суду у встановлений термін для добровільного виконання не виконав, державним виконавцем були направлені запити в ДПІ для виявлення розрахункових рахунків боржника.
Згідно отриманої відповіді, у Ленінського районного споживчого товариства були рахунки в АППБ «Аваль», і 01.06.2005р. державним виконавцем було направлено постанову про арешт грошових коштів боржника в АППБ «Аваль» на загальну суму 43366,00 грн., включаючи виконавчий збір.
13.06.2005р. державним виконавцем дано розпорядження на зняття грошових коштів з арештованого розрахункового рахунку. Сума заборгованості на користь Чернявського С.П. була в повному об'ємі перерахована стягувачу.
Також був стягнутий виконавчий збір і перерахований до держбюджету.
13.06.2005р. державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.8 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Судом встановлено, що 10.11.2005р. Ленінським районним судом винесена Постанова про визнання неправомірними дій державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2-2078 від 15.12.2004р. з відміткою про набрання рішенням законної сили 17.01.2005р. та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.05.05р.
Вказана постанова Ленінського районного суду була винесена 10.11.05р., тобто після закінчення виконавчого провадження.
З вказаної постанови вбачається, що судом встановлено, що виконавчий документ виданий з порушенням вимог про порядок видачі виконавчих документів, оскільки на виконавчому документі вказана не правильна дата набрання рішенням суду законної сили.
Стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився термін пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання у відділ державної виконавчої служби по місцю виконання рішення.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
У разі коли стягнутої з боржника суми недостатньо для повного задоволення вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно від стягнутої суми.
Постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше ніж наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.
У разі закриття виконавчого провадження у зв'язку з скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.
У разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом.
Постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору може бути скасована за заявою боржника начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, якщо боржник оплатить витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, у разі:
1) прийняття судом відмови стягувача від стягнення;
2) смерті або оголошення померлим стягувача чи визнання його безвісно відсутнім або ліквідації стягувача - юридичної особи, якщо виконання вимог стягувача у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;
3) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, або на письмову вимогу чи заяву стягувача.
Постанова про стягнення виконавчого збору може бути скасована за поданням державного виконавця начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, у разі:
1) смерті або оголошення померлим боржника або визнання його безвісно відсутнім чи ліквідації боржника - юридичної особи, якщо виконання обов'язків боржника у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;
2) недостатності майна юридичної особи - боржника, що ліквідується;
3) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
Відповідно до п. 4.16.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 15.12.1999 р. за N 865/4158, кошти виконавчого збору перераховуються до Державного бюджету України і як фінансування надходять на спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду, відкриті на ім'я Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, районних у містах, міських (міських обласного значення) управлінь юстиції в органах Державного казначейства.
Порядок бухгалтерського обліку депозитних сум, коштів виконавчого провадження та звітності про них та порядок розподілу коштів виконавчого збору визначається Міністерством юстиції України.
Суд вважає за необхідне зазначити, що під час виконавчого провадження, така процесуальна дія як стягнення виконавчого збору, оформлюється окремою постановою. Судом встановлено, що позивач не оскаржував постанову державного виконавця від 18.05.2008р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 3942,00 грн.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що ВДВС Ленінського районного управління юстиції АР Крим не міг знати про те, що Ленінським районним судом АР Крим постановою від 10.11.2005р. будуть визнані неправомірними дії державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження та буде скасована постанова про відкриття виконавчого провадження від 10.05.05р.
Таким чином, виконавче провадження було відкрито у строгій відповідності зі ст.ст. 5, 24 Закону України «Про виконавче провадження» та враховуючи те, що позивач не виконав у добровільному порядку виконавчий лист, відповідач був зобов'язаний в силу закону стягнути з нього виконавчий збір та перерахувати його до бюджету, що і було виконано відповідачем, у зв'язку з чим суд вважає, що підстави для стягнення з ВДВС Ленінського районного управління юстиції АР Крим суми виконавчого збору, відсутні.
Щодо вимог позивача до Головного управління Державного казначейства України в АР Крим то суд вважає їх безпідставним з огляду на відсутність належних доказів порушення ГУ Державного казначейства України в АР Крим прав позивача у вигляді відмови у поверненні коштів.
Така відсутність порушення прав позивача з боку відповідача також підтверджується встановленим судом фактом, що позивач не звертався до ГУ Державного казначейства України в АР Крим з заявою про повернення коштів в сумі 3942,00 грн.
За викладених обставин, підстави для задоволення позову - відсутні.
На підставі викладено, керуючись ст. ст. 49, ст.82 - 84 ГПК України, суд -
В задоволенні позову - відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.