Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
22.10.2009Справа №2-7/4749-2009
За позовом Заступника прокурора м. Сімферополя (95011, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 11) в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, ідентифікаційний код 04055630)
До відповідача: Проектно-будівельного об'єднання «Фактор часу» (95000, м. Сімферополь, вул. Степова, 15, ідентифікаційний код 31367720)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель АР Крим (95038, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114)
Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 476,68 грн.
Суддя І. І. Дворний
представники:
Від позивача - Медарь Н. В., предст., дов. №24/01-55/861 від 21.04.2009 р.
Від відповідача - не з'явився.
Третя особа - не з'явився.
Прокурор - Савенко Д. Л.. посв. №09108.
Суть справи: Заступник прокурора м. Сімферополя звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради з позовом до Проектно-будівельного об'єднання «Фактор часу», в якому просить суд зобов'язати відповідача повернути Сімферопольській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0025 га по вул. Р. Люксембург, 9 в м. Сімферополі, з лівого боку від фасаду готелю «Україна». Крім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача суму шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0025 га по вул. Р. Люксембург, 9 в м. Сімферополі, з лівого боку від фасаду готелю «Україна», в розмірі 476,68 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.05.2009 р. спеціалістами Державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель АР Крим була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства Проектно-будівельним об'єднанням «Фактор часу», в результаті якої було встановлено, що відповідачем самовільно зайнята земельна ділянка орієнтовною площею 0,0025 га по вул. Р. Люксембург, 9 в м. Сімферополі, з лівого боку від фасаду готелю «Україна». На момент перевірки на вказаній земельній ділянці був розташований металевий павільйон з продажу косметики. Правовстановлювальні документи на вказану земельну ділянку у встановленому законом порядку не були оформлені. На підставі цього прокурор просить зобов'язати Проектно-будівельне об'єднання «Фактор часу» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, а також стягнути з відповідача шкоду, заподіяну самовільним зайняттям, у розмірі 476,68 грн.
Ухвалою ГС АР Крим від 07.09.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду, а до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, була залучена Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель АР Крим.
Відповідач у судове засідання жодного разу не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, суд
Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Аналогічні положення закріплені в статті 1 Земельного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч. 1, 3-5 ст. 126 Земельного кодексу України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Пунктом д) частини 1 статті 6 цього Закону визначено, що до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать, зокрема, вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.
Державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи (частина 1 статті 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).
Аналогічні положення закріплені пунктом 1.2 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 р. N 312.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р. N 1958, Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель (Держземінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Держкомзему і йому підпорядковується.
Держземінспекція має територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за використанням і охороною земель (п. 10 Положення).
Як свідчать матеріали справи, 06.05.2009 р., 18.06.2009 р. та 27.07.2009 р. працівниками Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим були проведені перевірки дотримання Проектно-будівельним об'єднанням «Фактор часу» вимог земельного законодавства, за результатом яких були складені відповідні акти. В ході перевірок було встановлено, що Проектно-будівельним об'єднанням «Фактор часу» самовільно зайнята земельна ділянка орієнтовною площею 0,0025 га по вул. Р. Люксембург, 9 в м. Сімферополі, з лівого боку від фасаду готелю «Україна». На момент перевірки на вказаній земельній ділянці був розташований металевий павільйон з продажу косметики. Правовстановлювальні документи на вказану земельну ділянку у встановленому законом порядку не були оформлені.
За наслідком проведених перевірок та складених актів Інспекцією були винесені приписи про усунення виявлених порушень, а також складені протоколи про адміністративне правопорушення та винесені постанови про накладення адміністративного стягнення.
Матеріали справи свідчать, що 15.12.2004 р. між Сімферопольською міською радою (Орендодавець) та Проектно-будівельним об'єднанням «Фактор часу» (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, пунктом 1.1 якого було передбачено, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0030 га, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Рози Люксембург, під №9, план (схема) якої є невід'ємною частиною цього договору, кадастровий номер 01 101 000 00: 03: 001: 0084.
Згідно з пунктом 4.1 Договору вищевказана земельна ділянка передається з ціллю несільськогосподарського використання згідно ст. 19 п. «б» Земельного кодексу України, а саме: під розміщення тимчасової споруди - торгівельного павільйону.
Відповідно до пункту 2.1 Договір укладений терміном на три роки, початок дії якого обчислюється згідно чинного законодавства.
Після закінчення терміна дії договору Орендар, що виконував належним чином зобов'язання у відповідності з умовами договору при інших рівних умовах має переважне право на відновлення договору оренди. Про свої наміри укласти договір оренди на новий термін Орендар повідомляє Орендодавця не менше, ніж за два місяця до закінчення терміна дії цього договору (п. 2.2 Договору).
В пункті 6.1 Договору оренди сторони передбачили, що Орендар повертає Орендодавцю вказану земельну ділянку по закінченні терміна договору оренди або у випадку його дострокового припинення за актом, що складений в простій письмовій формі.
Після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду (п. 6.7 Договору).
Згідно зі статтею 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
При цьому, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом (ст. ст. 18, 20 Закону).
На теперішній час державна реєстрація договорів оренди землі здійснюється згідно з положеннями відповідного Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 р. N 2073.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.
Відповідно до пункту 11 Порядку державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації.
Факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди) (п. 12 Порядку).
Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком (п. 13 Порядку).
Згідно з пунктом 14 Порядку датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації.
Матеріали справи свідчать, що факт державної реєстрації договору оренди землі від 15.12.2004 р. був засвідчений виконавчим комітетом міської ради та зареєстрований в комітеті по управлінню земельними ресурсами від 27.12.2004 р. за №756.
Договір оренди був зареєстрований в Кримській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» у книзі записів реєстрації договорів оренди землі Центрального району за №040500100016 від 21.04.2005 р.
Таким чином, державна реєстрація договору оренди землі від 15.12.2004 р. була проведена 27.12.2004 р., відповідно, з цієї дати договір набрав чинності та почався перебіг стоку його дії. Отже, строк дії договору оренди (3 роки) закінчився 27.12.2007 р.
Відповідно до статті 34 вищевказаного Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Згідно з положеннями статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.
У той же час, відповідач не надав суду доказів того, що після закінчення строку дії договору оренди землі від 15.12.2004 р. його дія була продовжена. При цьому, підставою для такого погодження має бути відповідне рішення органу місцевого самоврядування, у даному випадку Сімферопольської міської ради, який має повноваження власника по вирішенню питань надання в користування земельних ділянок в межах відповідного населеного пункту.
Так, приписи статті 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до статей 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Такої позиції дотримується, зокрема, Вищий господарський суд України, який в пункті 5 Оглядового листа «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок» від 30.11.2007 р. N 01-8/918 зазначив, що поновлення договірних відносин стосовно оренди земельної ділянки комунальної або державної власності можливе лише шляхом прийняття відповідного рішення органу місцевого самоврядування або виконавчої влади, який за законодавством має такі повноваження.
Проте, враховуючи відсутність рішення Сімферопольської міської ради про продовження договірних відносин з відповідачем по оренді земельної ділянки площею 0,0030 га, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Рози Люксембург, під №9, та відсутність відповідної додаткової угоди до договору оренди землі від 15.12.2004 р. про продовження строку оренди, суд вважає, що вищевказаний договір оренди є припиненим з 28.12.2007 р. у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. Відповідно, з цієї дати - 28.12.2007 р., у відповідача виник обов'язок повернути орендодавцеві земельну ділянку. Доказів виконання відповідачем цього обов'язку суду не надано, через що використання Проектно-будівельним об'єднанням «Фактор часу» спірної земельної ділянки є самовільним.
Статтею 212 Земельного кодексу України закріплено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, прокурором також заявлені вимоги про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у розмірі 476,68 грн.
Визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу здійснюється на підставі відповідної Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963.
Пунктом 4 вказаної Методики передбачено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається, зокрема,:
для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:
Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1),
де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;
Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;
Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;
Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;
Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 20, ст. 823);
для земель житлової та громадської забудови за такою формулою:
Шс = Пс х (Нпз х Кн х Кк) х Кф х Кі (2),
де Шс, Пс, Кф і Кі - мають таке саме значення, як у формулі 1;
Нпз - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням відповідно до групи населених пунктів за чисельністю населення, визначений у додатку 5;
Кн - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів обласного значення, мм. Києва та Севастополя, визначений у додатку 6;
Кк - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів, віднесених до курортних, визначений у додатку 7.
Враховуючи те, що:
1) площа самовільно зайнятої земельної ділянки складає 0,0025 га;
2) середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням відповідно до групи населених пунктів за чисельністю населення, визначений у додатку 5, дорівнює 32208,00 грн./га;
3) коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів обласного значення, мм. Києва та Севастополя, визначений у додатку 6, - 2;
4) коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4, - 2,5;
5) коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783, складає 1,184,
розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, складає 476,68 грн. (0,0025 х (32208,00 х 2) х 2,5 х 1,184).
Оскільки відповідачем, всупереч вимогам статей 33, 34 господарського процесуального кодексу України, не надано суду доказів сплати в добровільному порядку вказаного вище розміру заподіяної шкоди, вимоги прокурора в цій частині є також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Проектно-будівельне об'єднання «Фактор часу» (95000, м. Сімферополь, вул. Степова, 15, ідентифікаційний код 31367720) повернути Сімферопольській міській раді (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, ідентифікаційний код 04055630) самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0025 га по вул. Р. Люксембург, 9 в м. Сімферополі, з лівого боку від фасаду готелю «Україна».
3. Стягнути з Проектно-будівельного об'єднання «Фактор часу» (95000, м. Сімферополь, вул. Степова, 15, ідентифікаційний код 31367720) на користь Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, ідентифікаційний код 04055630) 476,68 грн. матеріальної шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки.
4. Стягнути з Проектно-будівельного об'єднання «Фактор часу» (95000, м. Сімферополь, вул. Степова, 15, ідентифікаційний код 31367720) в доход державного бюджету України (код платежу 22090206, одержувач - держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) державне мито в сумі 187,00 грн.
5. Стягнути з Проектно-будівельного об'єднання «Фактор часу» (95000, м. Сімферополь, вул. Степова, 15, ідентифікаційний код 31367720) в доход Державного бюджету України (р/р 31218259700002, код платежу 22050000, в банку одержувача: Управління держказначейства в м. Сімферополі ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ОКПО 34740405) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.