03 листопада 2009 р. № 33/451
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів:Овечкін В.Е.,
Чернов Є.В.,
Цвігун В.Л.
розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Компанія ВТЛ"
на рішеннягосподарського суду м. Києва від 10 лютого 2009
у справі№ 33/451 господарського суду м.Києва
за позовомТОВ "Торговий дім "Камаз"
доТОВ "Компанія ВТЛ"
ТОВ "Агротеп"
простягнення заборгованості
Касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Відповідно до частини третьої ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення господарського суду прийнято 10.02.2009, набрало законної сили 23.02.2009.
Таким чином, місячний строк на касаційне оскарження судового рішення від 10.02.2009 закінчився 23.03.2009.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, а саме конверта рекомендованого поштового відправлення № 6108500987968 її подано через господарський суд м. Києва 07.10.2009, тобто з пропуском встановленого на подання касаційної скарги місячного строку.
В обґрунтування причин пропуску строку та підстав для відновлення пропущеного строку скаржником наведено ті обставини, що йому не було відомо про оскаржуване судове рішення, оскільки про таке його не було повідомлено належним чином, а так само він не повідомлявся про час та місце розгляду справи судом.
За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Касаційна інстанція зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду м. Києва від 25.11.2008 порушено провадження Зазначена ухвала надіслана учасникам судового процесу, в тому числі скаржнику, з повідомленням про вручення.
Розгляд справи відкладався згідно ухвал суду від 15.12.2008 та від 27.01.2009.
Матеріали справи свідчать, що процесуальні документи направлялися місцевим господарським судом за вказаними в позовній заяві адресами та повернуті суду у зв'язку з їх не направленням адресату не були.
Наведені скаржником доводи щодо його непоінформованості про час та місце розгляду справи та про судове рішення не можуть свідчити про позбавлення скаржника наданих Господарським процесуальним кодексом України прав, оскільки не спростовують обставин щодо надіслання скаржнику процесуальних документів за його юридичною адресою.
Скаржником не надано доказів, які б підтверджували наведені ним обставини щодо його неповідомлення як то довідки відповідного органу поштового зв'язку тощо. Натомість, долучена до матеріалів касаційної скарги довідка не може бути прийнята до уваги, оскільки про обставини на які посилається скаржник не свідчить.
Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
За таких обставин, наведені доводи скаржника не можуть бути прийняті в якості обставин, що перешкодили вчасному зверненню з касаційною скаргою.
Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.
Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, зокрема, повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 47, 86, 107, 108, 111, п. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
Клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги відхилити.
Касаційну скаргу ТОВ "Компанія ВТЛ" на рішення господарського суду м. Києва від 10.02.2009 у справі № 33/451 господарського суду м.Києва не приймати до розгляду і повернути скаржнику.
Повернути на користь ТОВ "Компанія ВТЛ" з Державного бюджету України, рахунок 31113095700007, УДК у Печерському районі м. Києва, код 26077922, МФО 820019, банк отримувача ГУДК України у м. Києві, 574 (п'ятсот сімдесят чотири) грн. 39 коп. державного мита, що сплачені згідно платіжного доручення № 225 від 01 жовтня 2009 року.
Справу № 33/451 господарського суду м.Києва повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун