Справа № 353/980/16-а
Провадження № 2-а/353/12/17
15 березня 2017 року м.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Луковкіна У.Ю.
з участю секретаря: Бойко В.Я.
позивача - ОСОБА_1 та його представника - адвоката Жичицької С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумач справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як ветерану війни - учаснику бойових дій, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Тлумацької РДА, в якому просив визнати бездіяльність відповідача протиправною, зобов'язати здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік як учаснику бойових дій відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, обчислених відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи фактично виплачену суму грошової допомоги.
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що він є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 31.03.2016 року має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Згідно із вимогами ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій повинно щорічно до 05 травня виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Проте, згідно листа № 2761/01-18 від 28.10.2016 року управління праці та соціального захисту населення Тлумацької РДА відмовило йому у виплаті всієї суми одноразової грошової допомоги та зазначило, що йому в 2016 році виплачено разову грошову допомогу у розмірі 920 грн. у відповідності до Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік», Постанови Кабінету Міністрів України По від 02.03.2016 р. № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і «Про жертви нацистських переслідувань». Згідно ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року вказана грошова допомога виплачується у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України, в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Вказана редакція даної норми, викладена в Законі України «Про державний бюджет України на 2008 рік» рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 була визнана такою, що не відповідає Конституції України та вона втратила чинність з дня ухвалення цього рішення. Таким чином на час виникнення спірних правовідносин він має право у відповідності до ч. 5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» право на щорічну грошову допомогу у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Сума разової грошової допомоги встановлена постановою Кабінету міністрів України у розмірі 920 грн. не відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Оскільки закон має вищу юридичну силу, то розмір одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій має складати п'ять мінімальних пенсій за віком. А тому вважає дії управління праці та соціального захисту населення Тлумацької РДА щодо бездіяльності у виплаті йому щорічної допомоги як учаснику бойових дій у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком протиправними та просив зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Тлумацької РДА здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити йому вказану грошову допомогу, з врахуванням фактично виплаченої йому суми.
Управління праці та соціального захисту населення Тлумацької РДА надало заперечення на позов, в якому зазначило, що виплату разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, здійснено відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 р. № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Законом України «Про жертви нацистських переслідувань», в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на 2016 р. в розмірі 920,0 грн. Бюджетний кодекс України передбачає, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачене законом про Державний бюджет України. Вказана постанова Кабінету міністрів України щодо встановленого розміру грошової допомоги, є чинна, прийнята відповідно до норм Бюджетного кодексу України, не визнана неконституційною чи протиправною, не скасована у встановленому законом порядку. Оскільки відповідач діяв в межах повноважень та в спосіб, передбачений Конституцією та законами України, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
28.02.2017 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Жичицька С.Р. через канцелярію суду подала заяву про зменшення та уточнення позовних вимог, в якій просила уточнити позовні вимоги в частині суми недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за мінусом фактично виплаченої суми 920,0 грн., а саме просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 4730,0 грн. недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік як учаснику бойових дій відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, обчислених відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи фактично виплачену суму грошової допомоги.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Жичицька С.Р. позов, з врахуванням зменшення та уточнення позовних вимог, підтримали повністю, просили позов задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Представник відповідача Управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області в судове засідання не з'явилась, причин неявки суду не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 31 березня 2016 року та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 3). Відповідно до довідки № 574 від 07.04.2016 року Військової частини польової пошти НОМЕР_2 Міністерства Оборони України старший солдат ОСОБА_1 дійсно у період з 02.09.2015 року по 28.01.2016 року та з 11.03.2016 року по 07.04.2016 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції (а.с. 5). Як вбачається з листа № 2761/01-18 від 28.10.2016 року, Управління праці та соціального захисту населення Тлумацької РДА, розглянувши заяву представника позивача - адвоката Жичицької С.Р. від 27.10.2016 р., повідомило, що разова грошова допомога до 5 травня за 2016 рік в розмірі 920 грн. виплачена ОСОБА_1 у квітня 2016 року. Також у листі зазначено, що згідно із вимогами ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій щорічно до 05 травня повинно виплачуватися разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Розмір разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік визначено Постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 р. «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і «Про жертви нацистських переслідувань» і він складає 920 грн. (а.с. 4). Факт перерахування відповідачем коштів в сумі 920 грн. на рахунок ОСОБА_1 (позивач) визнано сторонами по справі, що у відповідності до ч. 3 ст. 72 КАС України, не потребує доказування.
Не погоджуючись з зазначеною бездіяльністю відповідача щодо невиплати йому до 5 травня за 2016 року щорічної грошової допомоги у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, за мінусом фактично виплаченої суми, позивач звернувся до суду.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, до компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи вчинені дії суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Розміри соціальних виплат залежать від соціально - економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване статтею 48 Конституції України.
Положеннями частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року у справі № 1-11/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2,3,6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України, - Кабінет Міністрів України уповноважений встановлювати розмір соціальних виплат.
Конституційний Суд України в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 зазначив, що державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визнані як Законами України, так і іншими нормативно - правовими актами, зокрема, актами Кабінету Міністрів України. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, Закону України про Державний Бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально - економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються і на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року та у справі «Великода проти України» від 03 червня 2014 року.
Отже, передбачені законами соціально - економічні права не є абсолютними.
Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного розподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама суть змісту права на соціальний захист.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були викладені в новій редакції положення частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до яких щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року наведені положення визнані неконституційними. Отже, починаючи з 22 травня 2008 року, відновлено дію частину 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якої розмір грошової допомоги учасникам бойових дій має становити п'ять мінімальних пенсій за віком.
Поряд з тим, згідно п. 63 (І) Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнений пунктом 26, яким установлено, що норми і положення … статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»… застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Дане положення Закону України неконституційним не визнавалося.
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»» - у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), учасникам бойових дій у розмірі 920 грн.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин діяли два нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення № 4-зп від 03 жовтня 1997 року у справі набуття чинності Конституцією України зазначив про те, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
За змістом частини 3 статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України.
Таким чином, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Отже, Управління праці та соціального захисту населення Тлумацької РДА, здійснюючи позивачеві виплату одноразової допомоги до 5 травня, діяло відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», (чинного з 1 січня 2015 року), та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань".
При вирішенні спору суд враховує позицію Вищого адміністративного суду України по аналогічній категорії справ (зокрема, ухвала ВАСУ від 19.02.2016р. по справі № 753/13867/15-а, ухвала ВАСУ від 22.11.2016 року по справі № 343/1543/16-а, ухвала ВАСУ від 23.11.2016 року по справі № 305/928/16-а, ухвала ВАСУ від 23.02.2017 року по справі № 357/2183/16-а), а також Верховного суду України викладену у постановах від 18.10.2016 року по справах № 522/21399/15 та № 21-2076а16.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для визнання бездіяльності відповідача по не виплаті позивачу разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, обчислених відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в загальній сумі 5650 грн. в 2016 році протиправною, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Так як позивач звільнений від сплати судових витрат, то понесені судові витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України у відповідності до положень частини 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі ст. ст.19, 22, 46, 150 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 03 жовтня 1997 року № 4-зп, Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року у справі № 1-11/2012, Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік", Постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 р.«Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і «Про жертви нацистських переслідувань», Закону України від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», керуючись ст. ст.2, 3, 7, 9, 11, 71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 186 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як ветерану війни - учаснику бойових дій - відмовити.
Судовий збір покласти на рахунок держави.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Головуюча У.Ю. Луковкіна