Справа №390/13/17
Провадження №1-кп/390/89/17
21.02.2017 року Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого ? ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження № 12016120000000153 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Худяки, Черкаського району, Черкаської області, громадянина України, маючого загальну середню освіту, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України,
15.11.2016 року ОСОБА_5 , перед початком експлуатації та керування автопоїздом у складі сідлового тягача «Renault Маgnum», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом - платформою «ЕХО 99981», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в порушення п. 2.3 (а) ПДР України, згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан транспортного засобу, не забезпечив належну перевірку та технічну справність транспортного засобу. Так, при наявності видимих та завчасно відомих технічних несправностей транспортного засобу, при яких, його експлуатація заборонена, а саме: встановлення на першу, другу та третю вісь, шин з різними типами малюнка протектора, у порушення вимог п. 31.4 ПДР України (п.31.4.5 колеса і шини: г) на одну вісь транспортного засобу встановлено ... шини різних моделей з різними малюнками протектора...), допустив та розпочав керування вищевказаним транспортним засобом. Дані несправності виникли задовго до моменту пригоди та об'єктивно проявлялися водію під час візуального огляду автопоїзда перед кожним початком експлуатації.
Проте, 16.11.2016 року ОСОБА_5 , в порушення правил дорожнього руху та експлуатації транспорту, достовірно та завчасно знаючи про технічну несправність транспортного засобу, яка у відповідності до п. 31.4 ПДР України забороняє його експлуатацію, продовжив рух на автопоїзді у складі сідлового тягача «Renault Маgnum», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом-платформою «ЕХО 99981», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_6 , та рухаючись приблизно о 03.00 год. в темну пору доби на 40 км + 27 м автодороги Олександрівка - Кіровоград - Миколаїв, зі сторони смт. Олександрівка, в напрямку с. Велика Северинка на території Кіровоградського району, Кіровоградської області, в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 (б, д) ПДР України (п.1.5. дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну ..., технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), проявив особисту неуважність і безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автопоїздом, допустив порушення вимог п.п. 10.1, 12.1 ПДР України (п.10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним), маючи намір здійснити з'їзд на праве узбіччя по ходу свого руху, допустив порушення вимог п. 13.1 ПДР України (п. 13.1. водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, повинен дотримувати безпечного інтервалу), не вибрав безпечний боковий інтервал та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який рухався по правому узбіччю в попутному напрямку з автопоїздом.
В результаті наїзду на пішохода, сідловий тягач «Renault Маgnum», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , отримав механічні пошкодження, проте останній, зупинившись на деякий час, продовжив рух на пошкодженому автопоїзді в напрямку м. Пологи, Запорізької області, чим грубо порушив вимоги п. 2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е) ПДР (п. 2.10. у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 ПДР; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпіпим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 ПДР УКраїни, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред 'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити, про дорожньо - транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди).
Так, ОСОБА_5 достовірно знаючи, що своїми діями, пов'язаними з порушенням Правил дорожнього руху та вчиненням наїзду на пішохода ОСОБА_7 , поставив останнього в небезпечний для життя стан, при цьому, маючи змогу допомогти йому, завідомо залишив потерпілого без допомоги і з місця пригоди зник, переховуючись з 03.00 год. 16.11.2016 року по 14 год. 25 хв. 18.11.2016 року від правоохоронних органів.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми грудної клітини: багато уламкового перелому тіла лівої лопатки з крововиливом в підлеглі м'які тканини, переломи правих 5,6,7 ребер по передньо-підпахвовій лінії, переломи 4,5,6,7,8,9 лівих ребер по передньо-підпахвовій лінії і 5,6,7,8,9,10 лівих ребер по біля хребтової лінії з пошкодженням пристінкової плеври і крововиливом в міжреберні м'язи в місцях переломів, забій легких, тупої травми органів заочеревиного простору: крововилив в фіброзну капсулу обох нирок; тупої травми органів черевної порожнини: розриви лівої частки печінки і крововилив в зв'язку Трейца; саден на лобі зліва, на спинці носа зліва, на лівій гомілки; синець правого ока, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1053 від 09.12.2016 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення та в даному випадку призвели до смерті ОСОБА_7 і знаходяться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.
Допитаний в ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України, визнав повністю і показав, що дійсно при зазначених обставинах 16.11.2016 року, вчинив дані злочини, у вчиненому кається.
За згодою учасників судового провадження, суд в силу ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільними дослідження доказів щодо тих обставин справи та фактичних даних, які ніким не оспорюються, наслідки передбачені вказаною статтею учасникам судового провадження роз'яснені та зрозумілі.
Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, так як він, керуючи транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого та за ч.1 ст.135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із вимог ст.65 КК України, щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин та злочин невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені.
З урахуванням викладеного, обставин справи, скоєння необережного злочину, його наслідків, особи обвинуваченого та його виключно позитивних характеристик, та позиції потерпілого, який просив не позбавляти волі обвинуваченого, суд вважає, що до обвинуваченого можливо застосувати покарання не пов”язане з ізоляцією від суспільства та вважає, що таке покарання буде достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого.
Цивільний позов потерпілим по справі не заявлявся.
Відповідно до ст.124 КПК України судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК Українни.
Керуючись ст.ст.174, 368, 370, 373 - 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України та призначити покарання:
за ч.2 ст.286 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки;
за ч.1 ст.135 КК України у вигляді 2-х років обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування ОСОБА_5 призначити 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Згідно зі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного йому основного покарання з випробуванням строком на 3 роки.
Відповідно до ч.1 ст.76 КК України зобов”язати ОСОБА_5 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з”являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_5 на період апеляційного оскарження не обирати.
Стягнути з ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь держави судові витрати по справі, пов'язані із залученням експертів для проведення судових інженерно-транспортних (автотехнічних) (транспортно-трасологічної) експертиз та судово-трасологічної експертизи в сумі 3 782, 28 грн.
Скасувати арешт на тимчасове вилучене майно - автопоїзд, у складі сідлового тягача «Renault Маgnum», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом- платформа ЕХО 99981, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить на праві власності ОСОБА_6 , накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22.11.2016 року, та після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні власника.
Речові докази - пластмасові уламки в кількості 9 штук, що зберігаються в кімнаті речових доказів відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області - знищити.
Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченому, а іншим учасникам роз'яснити, що вони мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження. У разі оскарження учасниками процесу, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.
Апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Суддя: