Кіровоградської області
09 березня 2017 рокуСправа № 912/3933/16
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/3933/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні", м. Кропивницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс", Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка
про стягнення 3 860 925,41 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність №1 від 19.10.16
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №б/н від 30.12.16
слухач - ОСОБА_3, паспорт серія ЕА 237033.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" (позивач, далі по тексту - ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні") звернулося до господарського суду з позовною № 19/10 від 19.10.2016, яка містить вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" (відповідач, далі по тексту - ТОВ "Кіровоградінтерсервіс") збитків за договором складського зберігання на суму 3 860 925,41 грн., з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
Позов мотивований невиконанням відповідачем умов Договору щодо збереження переданого йому на зберігання майна, допустивши втрату товару, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов"язань, отже вважає, що у позивача є підстави для застосування встановленої законом відповідальності, а саме зобов"язань відшкодувати позивачу завдані збитки у розмірі вартості втраченого майна.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 21.10.2016 позов ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/3933/16.
14.11.2016 р. представником позивача подано до суду розрахунок завданих збитків за договором складського зберігання, за змістом якого збитки складають 3 860 925,41 грн. (т. 1, а.с. 166-167).
09.02.2017 р. представник позивача в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої зазначає про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення збитків за втрачені товарно - матеріальні цінності: ОСОБА_4 у кількості 5 літрів (1344,85 грн.) та ОСОБА_5 у кількості 10 літрів (3642,96 грн.), всього на суму 4 987,81 грн., отже просить пункт третій позовних вимог викласти у наступній редакції: "Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" 3 855 937,60 грн. та 57 913,88 грн. судового збору (т. 2, а.с. 226).
Відповідач відзив на позов не подав.
17.11.2016 р. представником відповідача подано до суду письмове клопотання, в якому посилаючись на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.09.2016 по кримінальному провадженню №12016120020012132 зазначено про надання дозволу на проведення обшуку комплексу будівель по вул. Мурманська,13Д в м. Кіровограді з метою відшукання та вилучення засобів захисту Преміум Голд, Раназол Ультра, Амінка, Капрал, Аргумент, Євро-Ланг та протокол обшуку від 29.09.2016, за яким виявлені та вилучені засоби захисту Фаер, Милафурон, Бетадим, Кай-р, Контадор Макси ТН, ОСОБА_3, Аргумент, Бату, Беркут, ОСОБА_5, Грізний, ОСОБА_6, Ефірон, Карал, Лемер, ОСОБА_7, Микадо, ММ 600, Риназол Ультра, Сери, Скоразол, Табезон, Талант, Фатрін, Фосміній, Шаман, Евро-Ланг, Преміум Голд, ОСОБА_8.
В клопотанні представник відповідача звертає увагу суду, що по кримінальному провадженню №12016120020012132 був вилучений засіб захисту ОСОБА_5, щодо якого заявлено позов, крім того комплекс будівель по вул. Мурманська,13 Д в м. Кіровограді визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання третій особі, що викликає неможливість виконання договору складського зберігання №67 від 01.03.2016.
В клопотанні відповідач також зазначає, що ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" та ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" вартість спірного товару на дату початку зберігання не узгоджували, на даний момент спірний товар вилучено по кримінальному провадженню №12016120020012132, що виключає можливість залучення представників експертних установ або Торгово-промислової палати для визначення вартості товару.
З огляду на викладене, представник відповідача просив суд про витребування від СВ Кіровоградського відділу поліції ГУ Національної поліції в Кіровоградській області перелік відомостей, а саме: щодо найменування та кількості вилученого товару по кримінальному провадженню № 120161200200012132 який зберігався в комплексі будівель по вул. Мурманська, 13Д, м. Кіровоград; щодо найменування та кількості вилученого пошкодженого (порушення цілісності упаковок товару, порушення поліетиленового покриття палет, пошкодження внаслідок взкриття ящиків) по кримінальному провадженню № 120161200200012132 який зберігався в комплексі будівель по вул. Мурманська, 13Д, м. Кіровоград; щодо залучення експертних установ або Товарно-промислової палати для визначення вартості вилученого товару по кримінальному провадженню № 120161200200012132 який зберігався по вул. Мурманська, 13Д, м. Кіровоград.; щодо визнання речовим доказом та передання на відповідальне зберігання третій особі комплексу будівель по вул. Мурманській, 13Д по кримінальному провадженню № 120161200200012132; щодо пред'явлення по кримінальному провадженню № 120161200200012132 цивільного позову ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" до ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" про стягнення коштів та належним чином завірену копію цього цивільного позову; щодо закінчення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 120161200200012132 (т.2, а.с.170-171).
Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду № 514 від 20.12.2016, у зв'язку з тим, що суддя Шевчук О.Б., у провадженні якої перебуває справа № 912/3933/16, тимчасово непрацездатна, а строк розгляду вказаної справи закінчується, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 912/3933/16.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2016 справу призначено головуючому судді Колодій С.Б.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 22.12.2016 р. справу № 912/3933/16 суддею Колодій С.Б. прийнято до свого провадження.
23.01.2017 р. до господарського суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі, відповідно до яких позивач, посилаючись на приписи статей 950,951 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України, стверджує, що всупереч умовам Договору, відповідач не виконав належним чином взяті на себе обов"язки за Договором зберігання в частині збереження товарно-матеріальних цінностей, в порядку та на умовах передбачених п.п. 2.4, 3.3, 3.5 Договору, а тому повинен нести відповідальність за втрату або пошкодження переданого майна з дати передачі його на зберігання до дати повернення і повинен за свій рахунок відшкодувати нанесені збитки.
В додаткових поясненнях до позову позивач на підтвердження розміру завданих збитків (суми нестачі), заявлених в позові, посилається на розрахунки та докази оплати за придбаний товар, переданий на зберігання. В підтвердження факту передачі майна відповідачу посилається на накладні №№НУ-0000016 від 31.01.2015, НУ-0000069, НУ-0000070, НУ-0000071, НУ-0000072 від 26.02.2015.
Щодо факту порушення кримінального провадження №12016120020012519 від 06.10.2016 Кіровоградським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградської області, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190. ч.3 ст.191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), відносно службових осіб, наголошує, що досудове слідство у кримінальному провадженні не закінчено, винних у нестачі не встановлено (т. 2, а.с. 206-208).
21.02.2017 р. до господарського суду надійшли пояснення за підписом представника відповідача, за змістом яких, відповідач посилаючись на норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України стверджує, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення. При цьому на позивача покладається обов"язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв"язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
В поясненнях зазначено, що на 01.10.2016 по договору складського зберігання на зберіганні у відповідача знаходився ОСОБА_9 к кількості 17 840 л. Вимога про повернення ОСОБА_9 у кількості 17 840 л позивачем не пред"являлася, отже обов"язок повернути позивачу товар у відповідача не виник, тому вимога про відшкодування збитків є передчасною.
Зі змісту складських накладних по договору складського зберігання вбачається, що вартість спірного майна на дату початку зберігання не засвідчувалася, в матеріалах справи висновки експертних установ або ТПП щодо вартості товару та неможливості його використання відсутні, тому обставина щодо розміру збитків у позивача є недоведеною.
Крім того, прийняття 24.10.2016 р. по кримінальному провадженню №12016120020012132 на зберігання гр. ОСОБА_10 комплексу будівель по вул. Мурманська,13 Д в м. Кіровограді за місцем зберігання ОСОБА_9 у кількості 17 840 л, належних позивачу, відповідач вважає обставиною, яка викликає неможливість виконання договору складського зберігання, за яку жодна із сторін не відповідає.
Таким чином, стверджує у поясненнях відповідач, зобов"язання по договору складського зберігання 24.10.2016 р. припинилося на підставі статті 607 Цивільного кодексу України (т.3, а.с.8-10).
22.02.2017 р. від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі за змістом яких, позивач посилаючись на приписи статей 610,611,614,623 Цивільного кодексу України, зазначає, що збитки заподіяні невиконанням договірних зобов"язань, повинен відшкодовувати контрагент за договором. У разі порушення зобов"язання за договором, законодавство передбачає презумпцію вини правопорушника, а тому позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди.
Щодо поданого відповідачем клопотання про витребування інформації, документів кримінального провадження та залучення експертних установ щодо встановлення збитків позивач, посилаючись на заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення збитків за втрачені (пошкоджені) товарно - матеріальні цінності, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були пошкоджені під час зберігання за якісними показниками та у зв"язку з вилученням їх як речових доказів у кримінальному провадженні, вважає безпідставним дослідження якості та вартості товарно - матеріальних цінностей, які не є предметом спору (т. 3, а.с. 5-6).
07.03.2017 р. до господарського суду подано письмове пояснення представника відповідача, головного бухгалтера ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" ОСОБА_7, в якому зазначено, що до складу інвентаризаційної комісії за участю представників ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" щодо залишків ТМЦ по договору складського зберігання від 01.02 2015 р. розпорядчим документом керівника підприємства не включалась. Крім того, ОСОБА_7 категорично заперечила факт отримання будь-яких документів від представника позивача, в тому числі вимоги №17/10 від 17.10.2016 р., а також зазначила, що підпис та почерк ОСОБА_7 у вимозі №17/10 від 17.10.2016 р. є підробленим або виконаним 17.10.2016 "бухгалт ОСОБА_11О.", яка не має ніякого відношення до ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" (т.3, а.с. 44).
07.03.2017 р. до господарського суду подано письмове пояснення директора ТОВ "Кіровоградінтерсервіс", за змістом якого директор підприємства розпорядчого документа щодо створення інвентаризаційної комісії за участю представників ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" щодо інвентаризації залишків ТМЦ по договору складського зберігання від 01.02.2015 не приймав, у період з 04.10.2016 по 14.10.2016 перебував на лікарняному, заяву про те, що в період з 01.07.2016 по 01.10.2016 матеріально-відповідальні особи ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" перебуваючи в м. Кіровограді по вул. Мурманській, 13 Д за попередньою змовою між собою привласнили 17 840 літрів засобів захисту рослин ОСОБА_9, який належить ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні", передані останнім ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" на зберігання згідно договору №62 складського зберігання від 01.01.2016 р. до правоохоронних органів не подавав (т.3, а.с.41).
09.03.2017 представником відповідача до господарського суду подано клопотання про призначення судово - почеркознавчої експертизи щодо дослідження підпису та рукописного запису у вимозі №17/10 від 17.10.2016 р.
Заслухавши повноважних представників сторін спору у даній справі, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, господарський суд
01.02.2015 р. між ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" (Поклажодавець) та ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" (Зберігач) укладено договір складського зберігання (далі - договір), відповідно до якого зберігач приймає від Поклажодавця на зберігання засоби захисту рослин, мінеральні добрива, насіння та садивний матеріал (товарно-матеріальні цінності) за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, 13Д до вимоги повернення (пункт 1.1 Договору).
Згідно з пунктом 1.3 Договору перелік майна, його кількість, і оцінка засвідчуються складською накладною, що видається після передачі товарів на зберігання.
Відповідно до пункту 3.1 Договору зберігач зобов"язаний здійснювати належне зберігання товарів, вести складський облік товарів, що знаходиться на зберіганні, фіксувати належним чином кількість (коробів, ящиків, мішків) товарів при прийнятті їх на зберігання та при частковому отриманні товару Поклажодавцем (представником Поклажодавця).
Вживати всіх заходів для забезпечення схоронності товарів (пункт 3.3 Договору). Пунктом 3.9 Договору сторони перебачили, що зберігач зобов"язаний на першу вимогу поклажодавця повернути товар, прийнятий на зберігання за умови проведення 100% оплати за здійснені послуги. При несплаті має право затримати товар до повного розрахунку за послуги зберігання.
Поклажодавець зобов"язаний передати товар на зберігання з обов"язковим оформленням складської накладної (пункт 4.1 Договору).
Відповідно до пункту 6.1 Договору плата за зберігання товарів за цим договором становить 4 000,00 грн. з ПДВ на місяць (навіть коли товар не зберігався повний місяць на складі, але був переданий на зберігання) та підлягає сплаті шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Зберігача чи внесенням готівкою до каси підприємства не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання рахунків.
Договір дійсний з моменту укладання і діє до 31.10.2015 р. та в любому випадку до повного виконання прийнятих на себе зобов"язань (пункт 2.5 Договору).
Договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем передано на зберігання відповідачу засоби захисту рослин, що підтверджуються накладною № НУ-0000016 від 31.01.2015 р. на товар ОСОБА_9 із загальною кількістю 42240 літрів, накладною НУ-0000069 від 26.02.2015 року на товар ОСОБА_9 із зазначеною кількістю 14080 літрів, накладною № НУ-0000070 від 26.02.2015 р. на товар ОСОБА_9 із зазначеною кількістю 14080 літрів, накладною № НУ-0000071 від 26.02.2015 р. на товар ОСОБА_9 із зазначеною кількістю 14080 літрів, накладною № НУ-0000072 від 26.02.2015 р. на товар ОСОБА_9 кількістю 14080 літрів (т. 1, а.с. 56-58).
Отже, відповідач прийняв на зберігання товарно-матеріальні цінності згідно вище зазначених накладних, в яких зазначено назва та кількість отриманих від позивача на зберігання засобів захисту рослин.
Факт прийняття на зберігання товару ОСОБА_9 за вищезазначеними накладними відповідач не заперечив.
В поясненні від 07.03.2017 р. директор ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" зазначив, що станом на 01.10.2016 по договору складського зберігання на зберіганні у підприємства значився ОСОБА_9 у кількості 17 840 л. (т.3, а.с. 41).
Згідно пункту 3.2 Договору зберігач зобов"язаний надати можливість поклажодавцю огляду товарів, вжиття заходів, необхідних для забезпечення схоронності товарів.
Cкориставшись правом здійснення контролю за забезпеченням схоронності товарів, представниками ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні", як поклажодавцем, 13.10.2016 здійснена контрольна перевірка наявності цінностей, що зберігаються на складі ТОВ "Кіровоградінтерсервіс", про що складено ОСОБА_3 контрольної перевірки наявності засобів захисту рослин на складі зберігання ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" (м. Кіровоград, вул. Мурманська, 13 Д) та виявлено нестачу переданого на зберігання майна, в тому числі ОСОБА_9 в кількості 17 840 л (т.1, а.с.62).
В той же день факт залишків товарів на складах (м. Кропивницький, вул. Мурманська, 13Д) та нестача товарно-матеріальних цінностей, в тому числі ОСОБА_9 в кількості 17 840 л зафіксовано ОСОБА_3 перевірки, який підписаний представниками поклажодавця ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" - керівником відділу продаж ОСОБА_12, менеджером по логістики ОСОБА_13Н, водієм-експедитором ОСОБА_14, директором ОСОБА_15 та представниками зберігача ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" - головним бухгалтером ОСОБА_11 та в.о. завідующим складом (базою) ОСОБА_16 та скріплений печатками підприємств (т.1, а.с.63).
Будь - яких зауважень та заперечень до ОСОБА_15 перевірки щодо встановлення залишків товарів на складах, яким встановлена нестача товару, представниками зберігача ні під час підписання ОСОБА_15, ні після його підписання до поклажодавця не подано, отже господарський суд приймає даний доказ, як належний.
Матеріали справи містять також витяг з кримінального провадження №12016120020012519, згідно якого 05.10.2016 до Кіровоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградської області звернувся керівник відповідача ОСОБА_17 з заявою про злочин, що стала підставою для порушення кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України, про що здійснено запис до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно витягу з кримінального провадження №12016120020012519 в розділі " фабула " зазначено, що період часу з 01.07.2016 по 01.10.2016 матеріально-відповідальні особи ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" перебуваючи в м. Кіровограді вул. Мурманська,13 Д, за попередньою змовою між собою привласнили 17 840 літрів засобів захисту рослин ОСОБА_9, який належить ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні", передані останніми ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" на зберігання згідно до договору №62 складського зберігання від 01.01.2016 (т.1, а.с.160).
В поясненнях від 07.03.2017 р. директор ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" ОСОБА_17І заперечує факт подачі до правоохоронних органів заяви вищезазначеного змісту, в той же час не надає суду доказів подання до правоохоронних органів заяви будь-якого іншого змісту, яка стала підставою для порушення кримінального провадження №12016120020012519 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України.
Господарський суд критично оцінює твердження керівника відповідача ОСОБА_17 щодо неподання останнім заяви в редакції, що міститься в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за номером кримінального провадження № 12016120020012519 (розділ "фабула") та вважає за необхідне зазначити наступне.
Порядок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань регулюється серед іншого статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України, а також Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 139 від 06.04.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2016 за № 680/28810.
Так, відповідно до частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу визначено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, підрозділом 8 розділу 2 та розділом 6, визначено можливість внесення виправлень в Реєстр, а також передбачено здійснення контролю за правильністю та достовірністю даних, що вносяться у відповідний реєстр.
Представник відповідача в судовому засіданні, посилаючись на письмові пояснення директора ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" ОСОБА_17 зазначив, що останнім не подавалась заява в редакції, яка міститься в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за номером кримінального провадження № 12016120020012519 (розділ "фабула"), однак не спростовує факту наявності відкритого кримінального провадження за його заявою, стосовно обставин, які є предметом розгляду даної справи.
Крім того, відповідачем не подано будь-якої іншої заяви на підставі якої слідчим відкрито кримінальне провадження № 12016120020012519 та внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також не надано доказів звернення до відповідальних контролюючих органів, що відповідають за повноту та правильність внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо невідповідності відомостей, внесених до реєстру.
Тобто доказів в порядку статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України до суду на підтвердження своє позиції відповідач не подав.
Господарський суд звертає увагу, що витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження № 12016120020012519 подано позивачем ще 20.10.2016 як додаток до позовної заяви (т. 1 а.с.160), відповідач неодноразово знайомився з матеріалами справи та був обізнаний про наявність та зміст вказаного витягу, однак свої заперечення щодо останнього подав лише 07.03.2017, в передостанній день закінчення строку розгляду справи, що серед іншого дає підстави господарському суду критично ставить до таких заперечень відповідача.
Згідно із статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов"язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини зі складського зберігання.
Відповідно до статті 294 Господарського кодексу України зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За приписами статті 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво (ст. 961 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцю річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості, річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Статтею 950 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі, зокрема, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач , приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.
Відповідно до приписів статті 951 Цивільного кодексу України, збитки, завдані поклажодавцю втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості. Зберігач зобов"язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ст. 953 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вказаних норм права та умов договору складського зберігання виявлена нестача товару, а саме засобу захисту рослин ОСОБА_9 в кількості 17840 л. Дана обставина відповідачем не спростована.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов"язання внаслідок односторонньої відмови від зобов"язання, якщо не встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов"язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов"язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов"язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. При цьому боржник, який порушив зобов"язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ст. 623 Цивільного кодексу України).
Як зазначено статтею 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є: втрати. яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
За загальним правилом, закріпленим у статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода. завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків є наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв"язок між протиправною поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає можливість настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Факт отримання відповідачем на зберігання засобу захисту рослин, а саме ОСОБА_9 за договором складського зберігання від 01.02.2015 р., не забезпечення збереження даного товару, а отже ненадання відповідачем послуг із зберігання переданого йому позивачем товару, а саме ОСОБА_9 в кількості 17840 л підтверджується наявними в матеріалах справи складськими накладними, що підписані сторонами договору та скріплені їх печатками, звітами про рух товарів ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" на зберіганні в ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" підписані матеріально відповідальною особою в.о. завідуючого базою ОСОБА_16, головним бухгалтером ОСОБА_7, затверджені директором ТОВ "Кіровоградінтерсервіс", ОСОБА_15 контрольної перевірки цінностей на складі зберігання ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" станом на 13.10.2016, що підписаний представниками поклажодавця, ОСОБА_15 перевірки щодо встановлення залишків товарів на складах, що підписаний директором ОСОБА_15, керівником відділу продаж ОСОБА_12, менеджером по логістики ОСОБА_13, водієм-експедитором ОСОБА_14 ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні", як поклажодавцем та головним бухгалтером ОСОБА_7, в.о. завідуючим складом ОСОБА_16 ТОВ "Кіровоградінтерсервіс", як зберігачем та скріплена печатками підприємств, а також витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого за заявою керівника ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" порушено кримінальне провадження №12016120020012519 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України по факту привласнення матеріально-відповідальними особами підприємства 17 840 л ОСОБА_9, який належить ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні".
Отже, позивачем доведено наявність усіх елементів цивільного правопорушення, зокрема наявність протиправної поведінки відповідача (неналежне виконання послуг по зберіганню, що призвело до втрати (нестачі) товару), шкода (виявлена різниця між обсягом товару за складськими накладними та фактичною наявністю), а також існування безпосереднього причинного зв"язку між протиправною поведінкою відповідача і завданими позивачу збитками (шкода виступає об"єктивним наслідком поведінки відповідача, через невиконання зазначених умов договорів).
Відповідач згідно частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України не довів суду, не підтвердив належними та допустимими доказами, що шкода завдано не з їхньої вини.
Посилання відповідача на передчасність пред"явлення позову з огляду на відсутність вимоги поклажодавця про повернення речі відповідно до статті 953 Цивільного кодексу України судом як правомірне не оцінюється.
Господарський суд не приймає як належний та допустимий доказ по справі пред"явлення позивачем відповідачу вимоги про повернення ОСОБА_9 у кількості 17 840 л., вих. №17/10 від 17.10.2016, оскільки позивач не надав суду доказів направлення відповідачу поштового відправлення з відповідною вимогою, тоді як в письмових поясненнях головний бухгалтер ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" ОСОБА_7 категорично заперечила факт отримання нарочно будь-яких документів від представників ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні", в тому числі вимоги №17/10 від 17.10.2016.
В той же час, слід зазначити, що конкретні строки повернення товару переданого на зберігання сторонами погоджені не були, тоді як строк дії договору складського зберігання від 01.02.2015 закінчився 31.10.2015.
Оскільки ні законом, ні договором зберігання від 01.02.2015 не визначено форми пред"явлення вимоги поклажодавця про повернення речі, то останній може здійснити своє право, зокрема, шляхом пред"явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - позову.
При цьому судом враховано висновки Верховного суду України за постановою від 28.11.2011 у справі №43/308-10, згідно яких вимога має бути вчинена у активній формі поведінки однієї сторони, доведеної до іншої. Оскільки законом не визначено форму пред"явлення такої вимоги, вона може бути подана як шляхом звернення з претензією, листом, телеграмою, тощо, так і шляхом пред"явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Суд враховую також і той факт, що на дату подачі позову сторонами було встановлено відсутність на складі відповідача 17 840 л ОСОБА_9, що підтверджує ОСОБА_12 перевірки щодо встановлення залишків товарів на складах станом на 13.10.2016, підписаний представниками сторін договору та скріплений печатками підприємств, порушення кримінального провадження №12016120020012519 за заявою керівника ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України по факту привласнення матеріально-відповідальними особами підприємства 17 840 л ОСОБА_9, який належить ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні".
А також ту обставину, що позов поданий 20.10.2016, але протягом розгляду справи та станом на день прийняття рішення відповідач не виконав умови договору та не повернув товар, переданий на зберігання.
Господарський суд вважає помилковим та необгрунтованним посилання відповідача на статтю 607 Цивільного кодексу України, як підставу для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до статті 607 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється неможливістю його виконання у зв"язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Відповідач зазначає, що обставини, які викликають неможливість виконання договору складського зберігання є визнання речовими доказами по кримінальному провадженню №12016120020012132, передання на відповідальне зберігання третій особі комплексу будівель по вул. Мурманська, 13 Д в м. Кіровограді та вилучення спірного майна по кримінальному провадженню №12016120020012132, а також пред"явлення в рамках кримінальної справи цивільного позову ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" до ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" про стягнення збитків .
З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2016 слідчим суддею Кіровського районного суду міста Кіровограда винесено ухвалу про надання слідчому СВ Кіровоградського ВП ГУ Національної поліції в Кіровоградської області ОСОБА_18 дозволу на проведення обшуку (один раз) комплексу будівель по вул. Мурманської, 13Д в м. Кропивницькому, власником та фактичним володільцем якого є ТОВ "Кіровоградінтерсервіс", з метою відшукання та вилучення засобів захисту рослин: гербіциду "Амінка" в каністрах ємністю по 20 л, гербіцину "Аргумент" в каністрах ємністю по 20 л, гербіцину "Капрал" в каністрах ємністю по 5 л, фунгіциду "Раназол Ультра" в каністрах ємністю по 5 л. гербіциду "Євро-Ланг" в каністрах ємністю по 5 л, гербіциду "Преміум Голд" в каністрах ємністю по 20 л. (т.1, а.с.173).
29.09.2016 слідчим СВ Кіровоградського ВП ГУ Національної поліції в Кіровоградської області ОСОБА_18П за участю потерпілого та в присутності понятих складено протокол обшуку згідно якого виявлено та вилучено засоби захисту рослин: Фаер, Милафурон, Бетадим, Кай-р, Контадор Макси ТН, ОСОБА_12, Аргумент, Бату, Беркут, ОСОБА_5, Грізний, Євро-Ленд, Ефірон, Капрал, Лемур, ОСОБА_7, Микадо, ММ 600, Риназол Ультра, Серп, Скоразол, Табезон, Талант, Фатрін, Фосміній, Шаман, Евро-Ланг, Преміум Голд, ОСОБА_19 (т.1, а.с.174-178).
Даний факт підтвердив відповідач в поясненнях від 21.02.2017 р. (т.3, а.с.8-10).
Таким чином, доказів вилучення правоохоронними органу засобу захисту рослин ОСОБА_9 та визнання його речовим доказом по кримінальній справі сторони суду не подали, що спростовує твердження відповідача про припинення зобов"язання відповідача у відповідності до статті 607 Цивільного кодексу України в зв"язку з неможливістю його виконання.
Господарський суд не вважає підставою для припинення зобов"язань по договору складського зберігання від 01.02.2015, визнання речовими доказами та долучення до матеріалів кримінального провадження №12016120020012132, як речових доказів складських приміщень по вул. Мурманська,13 Д, оскільки в постанові слідчого СВ Кіровоградського ВП ГУ Національної поліції в Кіровоградської області ОСОБА_18П від 24.10.2016 йдеться про визнання речовим доказом нерухомого майна, як будівель, що мають значення речового доказу по кримінальному провадженню, а не товарно - матеріальних цінностей, що в них знаходяться (т.2, а.с.190).
Суд враховую також ту обставину, що на 13.10.2016, до прийняття постанови від 24.10.2016 про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів та передачі комплексу будівель, розташованих за адресою м. Кропивницький, вул. Мурманська,13 д на збереження гр. ОСОБА_10, встановлений факт нестачі на зберіганні у ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" засобу захисту рослин ОСОБА_9 в кількості 17 840 л.
На дату прийняття рішення по справі сторони не подали суду доказів розгляду судом цивільного позову в рамках кримінального провадження.
За приписами частини 1 статті 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцю втратою (нестачею) відшкодовуються зберігачем у розмірі вартості втраченої речі.
Вартість втраченого товару, а саме засобу захисту рослин ОСОБА_9 в кількості 17 840 л за ціною 216,14 грн. за літр складає 3 855 937,60 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу UA 15-2015 CHEM від 26.01.2015 про придбання ТОВ "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" у ТОВ "Монсанто Україна" товару ОСОБА_9, видатковими накладними про отримання товару № НОМЕР_1, 03690954, НОМЕР_2, 03690958 від 25.02.2015, рахунками фактури № НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 від 24.02.2015, виписками з банківського рахунку про оплату придбаного товару, що долучені до матеріалів справи (т.1, а.с.68-104, 130-134).
Розмір збитків понесених позивачем в зв"язку з нестачею ОСОБА_9 в кількості 17 840 л відповідачем як під час розгляду справи, так і на момент прийняття даного рішення не оспорювався, відповідач не надав контррозрахунок ціни позову, жодного допустимого доказу на підтвердження іншої кількості наявного на збереженні засобу захисту рослин ОСОБА_9 суду не надав, на наявність таких доказів не посилався.
Враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог в частині стягнення збитків за втрачені (пошкоджені) товарно - матеріальні цінності, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були пошкоджені під час зберігання за якісними показниками та у зв"язку з вилученням їх як речових доказів у кримінальному провадженні, господарський суд вважає безпідставним клопотання відповідача про дослідження якості та вартості товарно - матеріальних цінностей, які не є предметом спору.
Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Враховуючи вищевикладене та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків, які відповідають нормам матеріального права та підтверджуються поданими доказами в сумі 3 855 937,60 грн., суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Господарський суд відмовляє відповідачу в призначенні по справі судово - почеркознавчої експертизи щодо дослідження рукописного запису та підпису у розписці, що міститься у вимозі №17/10 від 17.10.2016, оскільки судом не прийнято, як належний та допустимий доказ по справі пред"явлення позивачем відповідачу вимоги про повернення ОСОБА_9 у кількості 17 840 л., вих. №17/10 від 17.10.2016, рукописний запис та підпис на якій пропонувався відповідачем для дослідження.
Керуючись статтями 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" (27100, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Леніна, буд. 62, код ЄДРПОУ 30545013) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб розвитку та впровадження ноутілл технології в Україні" (25009, м. Кропивницький, вул. 50 років Жовтня, буд. 17, код ЄДРПОУ 36904755) 3 855 937,60 грн. та 57 839,10 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 14.03.2017 р.
Суддя С.Б. Колодій