09 березня 2017 року Справа № 909/82/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,
за участю представників третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_5 дов. № 983 від 23 червня 2015 року та ОСОБА_6 дов. № 983 від 23 червня 2015 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2016 року у справі Господарського суду Івано-Франківської області за позовом Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ (Vulcascot Immobilien Gmbh) до ТОВ "Вулкаскот Україна", третя особа - ОСОБА_4, про визнання недійсним рішення загальних зборів,
У січні 2015 року Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ (далі - позивач) звернулось до ТОВ "Вулкаскот-Україна" (далі - відповідач) з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів відповідача, оформленого протоколом № 06/11 від 16 червня 2011 року.
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Вищого господарського суду України від 24 лютого 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2015 року та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 6 квітня 2015 року.
Справу передано до Господарського суду Івано-Франківської області на новий розгляд в іншому складі суду.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21 вересня 2016 року в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2016 року рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21 вересня 2016 року залишено без змін, апеляційну скаргу Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ - без задоволення.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2016 року, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21 вересня 2016 року залишити без зміни.
Посилається на те, що апеляційний господарський суд радикально змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, чим порушив норми ст. ст. 84, 99, 103, 105, ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України.
Вказує, що судом апеляційної інстанції не застосовано положення ч. ч. 1, 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначає, що позивач підтвердив та визнав факт проведення загальних зборів учасників товариства 16 червня 2011 року.
Вважає, що апеляційний господарський суд, у порушення вимог ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, проігнорував вказівки суду касаційної інстанції.
Стверджує, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначає, що апеляційним господарським судом невірно застосовано норми ст. 140 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України, ст. 50 Закону України "Про господарські товариства".
Вважає, що судом апеляційної інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин норми ч. 6 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства".
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги позивач та відповідач повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши пояснення представників третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що станом на 16 червня 2011 року учасниками (компаньйонами) ТОВ "Вулкаскот-Україна" були Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ (Vulcascot Immobilien GmbH) (Австрія) із часткою 70 % та ОСОБА_4 із часткою 30 % (ст. 3 статуту ТОВ "Вулкаскот-Україна" у редакції чинній на 16 червня 2011 року).
Відповідно до п. 1 ст. 8 статуту товариства загальні збори - це збори усіх компаньйонів, це найвищий орган управління товариства.
Згідно з п. 2 ст. 8 статуту товариства загальні збори складають усі присутні на них компаньйони.
За положеннями п. п. 1, 2 ст. 10 статуту ТОВ "Вулкаскот-Україна" загальні збори уповноважені приймати рішення, якщо на них присутні компаньйони, які володіють мінімально 66,6% голосів, тобто 66,6% статутного фонду товариства. Компаньойон повинен бути особисто присутнім на загальних зборах або уповноважити на це письмовим дорученням іншу особу.
Судами встановлено, що, як вбачається з копії протоколу рішення зборів учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" № 06/11 від 16 червня 2011 року, на зборах в м. Івано-Франківську були присутні громадянка Австрії пані ОСОБА_8, уповноважена представниця фірми Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ, та громадянин України пан ОСОБА_4. На порядок денний зборів винесено 2 питання: 1. Розподіл прибутку 158000 гривень за 2009 рік; 2. Розподіл прибутку 333000 гривень за 2010 рік.
Прийнято рішення: виплатити пану ОСОБА_4 прибуток в розмірі 147300 гривень, отриманий від діяльності ТОВ "Вулкаскот-Україна"; виплатити Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ прибуток в розмірі 343700 гривень, отриманий від діяльності ТОВ "Вулкаскот-Україна". Протокол складено німецькою мовою, переклад українською міститься в матеріалах справи.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ стверджує, що ТОВ "Вулкаскот-Україна" порушено порядок скликання та проведення загальних зборів, що суперечить статуту, а тому рішення, прийняті загальними зборами товариства, оформлені протоколом № 06/11 від 16 червня 02011 року, є недійсними. В той же час, позивач категорично заперечує, що загальні збори проводились у спосіб, визначений ст. 12 статуту, тобто, поза загальними зборами.
Змінюючи мотивувальну частину рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутній оригінал протоколу, яким оформлене спірне рішення, та не наданий жодним учасником судового процесу на вимогу суду, що також позбавляє суд можливості встановити оригінальність підпису ОСОБА_8 та проставлення печатки, а ксерокопія, що міститься в матеріалах справи, не є належним доказом у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України. Також зазначив, що спірне рішення оформлене саме як рішення загальних зборів учасників товариства, а не як рішення компаньйонів поза загальними зборами; з наданих третьою особою роздруківки листів та повідомлень з електронної пошти ОСОБА_9, яка працювала керівником відділу зовнішньоекономічних зв'язків відповідача, у підтвердження факту проведення зборів у спрощений спосіб не вбачається, що мова йде саме про прийняття спірного рішення у справі і не підтверджує факту прийняття жодного іншого рішення у такий спосіб, а учасниками судового процесу не надано суду доказів прийняття товариством інших рішень у спрощений спосіб та не доведено дотримання передбаченого статутом порядку прийняття рішення поза зборами учасників.
З урахуванням наведеного апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів, які б дозволяли встановити факт проведення 16 червня 2011 року зборів учасників, недоведеність учасниками судового процесу факту прийняття рішень у спосіб поза зборами учасників та врахувавши відсутність оригіналу протоколу зборів № 06/11 від 16 червня 2011 року, відсутні підстави вважати, що таке рішення було прийнято у вказаний спосіб, а збори учасників взагалі відбулися, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Водночас, апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду щодо того, що посилання на судові рішення у справах № 5010/1395/2012-К-23/34 та № 5010/1402/2012-К-25/36 не можуть братися до уваги при вирішенні даного спору, оскільки у вказаних справах дослідженню підлягали обставини прийняття рішень зборів учасників товариства в загальному порядку.
Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з вказаними мотивами відмови у позові апеляційного господарського суду та вважає обгрунтованими висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Цивільного кодексу України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.
Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю створюються і діє на підставі статуту.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно розділу 12 статуту ТОВ "Вулкаскот-Україна" "Рішення компаньйонів поза Загальними Зборами" якщо з цим погодяться усі компаньйони, рішення з принципового або іншого питання, яке як правило повинно прийматись на Загальних зборах, може прийматись також і поза Загальними зборами. У такому випадку рішення компаньйонів, що приймається на підставі їх заяв, зроблених у листі, телеграмі або факсимільному листі. Для прийняття рішення поза зборами компаньйонів необхідна більшість голосів, яка випливає з положення статті 15. Голосуючі вважаються присутніми. Рішення, прийняте поза Загальними зборами, повинно зазначатись в протоколі останніх Загальних зборів. Усю організаційну діяльність, пов'язану з прийняттям рішень поза Загальними зборами, забезпечує директор.
З урахуванням положень статуту місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що оспорюване рішення, оформлене протоколом № 06/11 від 16 червня 2011 року, прийнято саме як "Рішення компаньйонів поза Загальними зборами", з дотриманням норм чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції досліджено визначений статутом спосіб прийняття рішень поза зборами та встановлено, що попереднє погодження питань здійснювалось шляхом обміну електронними листами, що пізніше відображалося в протоколі, який підписувався по черзі учасниками. Долучені до матеріалів справи представниками третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, роздруківки листів та повідомлень із електронної пошти ОСОБА_9, яка працювала керівником відділу зовнішньоекономічних зв'язків ТОВ "Вулкаскот-Україна" до серпня 2011 року підтверджують даний факт, в тому числі процедура проведення загальних зборів 16 червня 2011 року.
Крім того, встановлено, що з протоколу № 10/13 загальних зборів учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна" від 16 серпня 2013 року вбачається, що на порядок денний зборів винесено питання "4. Розгляд доцільності існування рішення загальних зборів товариства, проведених 16 червня 2011 року, в т. ч. оформлених протоколом № 06/11 від 16 червня 2011 року (одноголосно внесене до порядку денного всіма присутніми учасниками зборів)", у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку про те, що наведені обставини свідчать про прийняття загальними зборами спірного рішення, а також про визнання відповідачем факту наявності протоколу № 06/11 від 16 червня 2011 року, оскільки оспорюване рішення створювало для сторін правові наслідки, а загальні збори учасників товариства 16 серпня 2013 року не могли б скасовувати оспорюване рішення, оформлене протоколом 16 червня 2011 року, якби цього рішення не існувало.
Також судом досліджено та встановлено, що в період 2010-2012 років мали місце неодноразові прийняття рішень в такому ж порядку, що і рішення від 16 червня 2011 року - за альтернативною процедурою, зокрема, що стосувалося отримання кредиту в АТ "ОТП Банк" в розмірі 1800000 гривень 00 коп., надання в заставу трьох автомобілів та фільтруючих матеріалів в якості товарів в обороті (протокол зборів учасників товариства № 18/02/11 від 18 лютого 2011 року), отримання кредиту в АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 1500000 гривень 00 коп., надання в заставу трьох автомобілів (протокол зборів учасників товариства № 1/02/11 від 16 лютого 2011 року), створення ревізійної комісії (додаток № 1 до протоколу загальних зборів учасників товариства від 1 лютого 2011 року). Головою зборів була ОСОБА_8. Усі протоколи містять її підпис та печатку Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ (Vulcascot Immobilien GmbH).
Згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомостей щодо перетинання кордону України громадянкою Республіки Австрія ОСОБА_8 (ОСОБА_8), дата народження 11 липня 1956 року, в період з 6 червня 2011 року по 30 червня 2011 року не виявлено.
Встановлено, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/115/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 14 липня 2015 року, а також постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2014 року у справі № 909/367/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 17 грудня 2014 року, встановлено той факт, що загальні збори учасників товариства від 16 червня 2011 року дійсно відбулися.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2015 року у справі № 909/115/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14 липня 2015 року, встановлено, що на загальних зборах учасників товариства були присутні обидва учасника товариства, які позитивно проголосували за прийняття вказаного рішення.
Судом перевірено здійснення виплати дивідендів на підставі спірного рішення загальних зборів акціонерів та встановлено, що на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/115/14 з ТОВ "Вулкаскот-Україна" на користь ОСОБА_4 стягнуто дивіденди в розмірі 147300 гривень 00 коп. (на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "Вулкаскот-Україна", оформленого протоколом № 06/11 від 16 червня 2011 року), що підтверджено відповідачем. При цьому, зазначено, що за поясненнями представника відповідача в судовому засіданні дивіденди позивачу не виплачувались, оскільки оспорюваний протокол вважають незаконним.
Вказані обставини, як вірно зазначено місцевим господарським судом, в силу вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, є істотними, обов'язковими для врахування при прийнятті рішення у даній справі та не підлягають доказуванню.
З огляду на викладене, висновки апеляційного господарського суду про відсутність підстав вважати оспорюване рішення, оформлене протоколом № 06/11 від 16 червня 2011 року, таким, що його прийнято у спрощений спосіб, а збори учасників взагалі відбулися, помилкові, прийняті без врахування зазначених обставин та положень наведеної норми процесуального Закону.
Крім того, судом першої інстанції враховано, що єдиним учасником ТОВ "Вулкаскот-України" є позивач - Вулкаскот Іммобілієн ГмбХ (частка складає 100 %), який має відповідно одноосібне управління товариством; відповідач позов визнає; позиція позивача та відповідача у даному спорі є однаковою.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, встановивши наведені обставини, які не спростовані позивачем, дійшов юридично мотивованого висновку про те, що оспорюване рішення ТОВ "Вулкаскот-Україна", оформлене протоколом № 06/11 від 16 червня 2011 року, прийняте за спрощеною процедурою та особиста (фактична) явка ОСОБА_8 при прийнятті рішень компаньйонами поза загальними зборами не вимагалась, з огляду на що визнав спірні загальні збори проведеними у відповідності до визначеного кворуму, а отже, повноважними.
При цьому суд відхилив твердження відповідача про неможливість прийняття спірного рішення за спрощеною процедурою, оскільки цьому мала передувати процедура обміну заявами, листами, телеграмами або факсимільними листами з огляду на те, що наведене спростовується матеріалами справи.
Разом з тим, встановлено, що учасниками судового процесу не надано суду витребувані оригінал протоколу № 06/11 від 16 червня 2011 року та журнал реєстрації протоколів загальних зборів.
Відповідно до ч. 6 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.
Судом першої інстанції встановлено, що за твердженням відповідача, вся документація товариства знаходилась у ОСОБА_4, а після його звільнення з посади директора останній не передав новопризначеному керівництву товариства документацію, водночас, встановлено, що докази звернення до правоохоронних органів щодо бездіяльності ОСОБА_4 з повернення вказаних документів судам не надано.
Також у письмових поясненнях відповідач вказав, що ТОВ "Вулкаскот-Україна" не зверталось до правоохоронних органів із заявою стосовно неповернення ОСОБА_4 документів товариства через малозначимість даного діяння. Журнал реєстрації протоколів у товариства також відсутній, у зв'язку з тим, що його ведення положеннями статуту не передбачено.
Як вбачається із п.12 ст. 10 статуту позивача протоколи загальних зборів разом з повідомленням про їх проведення або із запрошенням на загальні збори та список присутніх компаньйонів зберігаються у товаристві протягом усього періоду його діяльності.
Всупереч вимогам установчих документів у відповідача вказані документи відсутні.
Вирішуючи спір, місцевий господарський суд у повному обсязі виконав вказівки Вищого господарського суду України, що є обов'язковими на підставі ст. 111-12 ГПК України. Натомість, суд апеляційної інстанції обов'язкові вказівки суду касаційної інстанції виконав не в повному обсязі, неповно з'ясував суттєві для справи обставини і перевірив доводи сторін та третьої особи.
За таких обставин постанову апеляційного господарського суду визнати законною та обгрунтованою не можна, тому вона підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду прийняте за наслідками встановлення, перевірки та надання правової оцінки усім обставинам справи у сукупності, повної перевірки всіх доводів сторін та третьої особи, вірного застосування норм ч. 1 ст. 4, п. а ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 58, 60 Закону України "Про господарські товариства", ч. 1 ст. 143 Цивільного кодексу України, ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, отже, є законним та обгрунтованим, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу задовольнити.
Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2016 року.
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21 вересня 2016 року залишити без зміни.
Головуючий Т. Козир
Судді Л. Гольцова
Л. Іванова