14 лютого 2017 року 810/235/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління ДФС у Київській області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 279140,71 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 279140,71 грн. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення чи про розгляд справи без участі до суду не надходило.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 13.09.2004 відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, та як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів перебуває на податковому обліку з 07.10.2004 за №1512. Відповідач зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ №67524121 від 15.03.2006.
Білоцерківською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 24.11.2014 №3616/17-3/2840601135/152.
В акті перевірки зафіксовані порушення відповідачем вимог: п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 занижено ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету, на загальну суму 94430,05 грн. та п.п.139.1.5, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.177.2 ст.177 ПК України, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 занижено податок на доходи фізичних осіб, що підлягає перерахуванню до бюджету, загалом в сумі 74392,96 грн., в т.ч. за 2012 рік - 15585,10 грн., за 2013 рік - 58807,86 грн.
За результатами розгляду матеріалів перевірки податковим органом відповідачу винесені податкові повідомлення-рішення:
- форми «Р» від 08.12.2014 №3475/0042991703/311 з ПДВ на суму 141645,08 грн., в т.ч. за основним платежем - 94430,05 грн., за штрафними санкціями - 47215,03 грн.;
- форми «Р» від 08.12.2014 №3473/0042951703/309 з ПДФО на суму 112099,44 грн., в т.ч. за основним платежем - 74392,96 грн., за штрафними санкціями - 37706,48 грн..
Всі податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу засобами поштового зв'язку та вручені відповідачу.
Частково погашене зобов'язання з ПДВ було за рахунок переплати в сумі 1870,73 грн. та за рахунок переплати в сумі 748,33 грн. - з ПДФО, що підтверджується витягом із картки особового рахунку платника податків.
Крім того, відповідачем до Білоцерківської ОДПІ засобами електронного зв'язку були подані податкові декларації з ПДВ від 16.04.2015 №9070698108 за березень 2015 року на суму 854 грн. та від 16.05.2015 №9097948101 за квітень 2015 року на суму 821 грн.; податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік №9080416500 від 09.02.2015.
Разом з тим, самостійно визначені відповідачем податкові зобов'язання сплачені не були.
У зв'язку з виявленими під час документальних перевірок відповідача порушеннями вимог ПК України та простроченням сплати ним податкових зобов'язань податковим органом було проведено нарахування відповідачу пені на загальну суму 22 891,57 грн. в т.ч. по ПДВ - 14727,24 грн. та по ПДФО - 8164,33 грн.
У зв'язку з наявністю у відповідача узгодженого податкового боргу, на виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем була виставлена відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 03.06.2016 №603-17/152 про сплату податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями в сумі 279 316,21 грн.. Вказана податкова вимога була направлена відповідачу та оскаржена не була.
На час розгляду позову по суті доказів про сплату податкової заборгованості відповідачем суду не подано.
Таким чином, згідно з довідкою Білоцерківської ОДПІ від 23.11.2016 №12524/10-02-23-020 відповідач станом на 23.11.2016 має податковий борг в сумі 279140,71 грн. в т.ч. по ПДВ - 156176,59 грн. та по ПДФО - 122964,12 грн.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.
Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов'язання органом ДФС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У силу підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Отже, грошові зобов'язання, визначені в податкових повідомленнях-рішеннях, які не було оскаржено в установленому законом порядку, є узгодженим податковим боргом.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 279140,71 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 279140 (двісті сімдесят дев'ять тисяч сто сорок ) грн. 71 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Василенко Г.Ю.