Справа № 761/7047/17
Провадження № 1-кс/761/4438/2017
06 березня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю слідчого ОСОБА_2 , при секретарі ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_2 по матеріалам кримінального провадження, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110040003314 від 03.10.2016, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, про арешт майна,
У провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_2 , погоджене з прокукрорм відділу прокуратури Київської області ОСОБА_4 , по матеріалам кримінального провадження, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110040003314 від 03.10.2016, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України , щодо арешту нерухомого майна.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області розслідується кримінальне провадження №12016110040003314 від 03.10.2016, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з листопада 2015 року по 13 грудня 2016 року (до моменту викриття правоохоронними органами) ОСОБА_5 , спільно та по взаємній згоді з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 очолив стійке об'єднання, визначивши необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників групи, а також злочинну спеціалізацію вказаної групи, при цьому керуючись бажанням спільного здійснення особливо тяжких злочинів на території Київської області та міста Києва, корисливою метою яких було протиправне особисте збагачення, шляхом вчинення незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут «метадону» (який відповідно до «Списку №1 Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в «Таблиці 2», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №747 від 26.10.2016), являється наркотичним засобом), що відбувалося систематично, сплановано і під керівництвом ОСОБА_5 . Протиправна діяльність була джерелом доходів ОСОБА_5 та всіх учасників організованої ним злочинної групи.
У вчиненні зазначених злочинів, окрім іншрх, підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого 13.12.2016 о 20 годині 20 хвилин на підставі статті 208 КПК України було затримано за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, а 14.12.2016 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Разом з тим, встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .
В судовому засіданні слідчий підтрима подане клопотання та просив його задовольнити, наклавши арешт на вказане в клопотанні нерухоме майно, просив розглядати вказане клопотання без виклику особи-володільця майна, з метою унеможливити забезпечення арешту згідно ст. 172 ч. 2 КПК України.
Особа-володілець майна про розгляд клопотання не повідомлявся, оскільки майно тимчасово не вилучалось, а тому суд вважає за можливе, згідно ч.2 ст. 172 КПК України, провести розгляд клопотання у його відсутність.
Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, приходжу до висновку про наявність підстав для його задоволення виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно ч. 3 ст.170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те що санкція ч. 3 ст. 307 КК України, у якій підозрюється ОСОБА_6 , передбачає конфіскацію майна, з метою забезпечення можливої конфіскації майна слід накласти арешт.
При цьому, згідно наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, частина квартири АДРЕСА_1 , на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому на неї може бути накладено арешт відповідно до вимог ст. 170 КПК України, оскільки вказане нерухоме майно може бути використано з метою забезпечення можливої конфіскації майна, і підлягає арешту з метою запобігання можливості його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на частину квартири АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя :