Справа № 761/6169/17
Провадження № 1-кс/761/3918/2017
09 березня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку п. 7 ст. 303 КПК України,
ОСОБА_4 звернувся до суду з даною скаргою, мотивуючи свої вимоги наступним. 03.11.2015 р. скаржником була подана заява про скоєння злочину, відомості про яке було внесено до ЄРДР за № 12015100100013326 від 06.11.2015 р. з попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 358 КК України. 24.11.2015 р. ОСОБА_3 надіслав заяву про визнання його потерпілим та 02.02.2016 р. його було допитано прокурором як потерпілого. Протягом 2016 р. зазначене кримінальне провадження неодноразово направлялось за вимогою прокуратури м. Києва для визначення підслідності та органу проведення досудового слідства та поверталось до Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві. 09.11.2016 р. скаржника прокуратурою м. Києва повідомлено, що він має право як потерпілий ознайомитись з матеріалами справи та зазначено, що у кримінальному провадження експертизи не призначались, підстав для повідомлення підозри не встановлено. ознайомитись з матеріалами справи ОСОБА_3 фактично не мав можливості, оскільки такі матеріали весь час перебували на перевірці в прокуратурі м. Києва. 09.12.2016 р. та 04.01.2017 р. скаржник знову звернувся з клопотанням до слідчого про необхідність проведення слідчих дій, призначення експертизи та інших, мотивуючи клопотання правами потерпілого та обов'язком надання доказів зі свого боку, здобути які самостійно він не має можливості. 27.01.2017 р. ОСОБА_3 отримав простий лист про задоволення клопотання та про те, що на вимогу процесуального керівника кримінальне провадження № 12015100100013326 від 06.11.2015 р. знову передано до Київської міської прокуратури № 10, що унеможливлює ознайомлення з матеріалами справи.21.02.2017 р. ОСОБА_3 отримав постанову слідчого від 21.01.2017 р. про часткову відмову у задоволенні клопотань у зв'язку із тим, що він не є потерпілим у кримінальному провадження. Скаржник вважає, що постанова слідчого підлягає скасуванню, оскільки матеріали кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_3 є потерпілим. З таких обставин ОСОБА_3 просить скасувати постанову слідчого від 27.01.2017 р. та зобов'язати розглянути клопотання з урахуванням статусу скаржника як потерпілого та зобов'язати вчинити слідчі дії, щодо здобуття доказів, що не можуть бути отримані потерпілим самостійно та є обов'язком потерпілого у відповідності до вимог ч. 1 ст. 92 КПК України, порядок здобуття яких визначено ч. 2 п. 3 ст. 93 КПК України.
В судовому засідання ОСОБА_3 підтримав скаргу, просив задовольнити.
Слідчий Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення скарги, оскільки ОСОБА_3 не визнано по кримінальному провадженню № 12015100100013326 потерпілим.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 12015100100013326 надані слідчим, слідчий суддя вважає встановленим наступне.
Встановлено, що 06.11.2015 р. в ЄРДР було внесено відомості на підставі заяви ОСОБА_3 про те, що під час судового розгляду у Шевченківському районному суді м. Києва кримінальної справи № 1-333/11, останньому стало відомо про факт скоєння невстановленими особами підроблення документів за № 12015100100013326.
Станом на день розгляду скарги досудове провадження триває і здійснюється Шевченківським управлінням поліції ГУ Національної поліції в м. Києві.
27 січня 2017 р. слідчий Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 винесено постанову про часткову відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 щодо звернення до прокуратури м. Києва з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, а саме до тому справи № 1-333/11, зобов'язання слідчого розглянути клопотання від 09.12.2016 р., надати для ознайомлення матеріали кримінального провадження.
Слідчим зазначено, що зважаючи на те, що ОСОБА_3 не є стороною кримінального провадження № 12015100100013326 від 06.11.2016 р. підстави для задоволення клопотання в частині звернення до прокуратури та ознайомлення з матеріалами справи відсутні.
В іншій частині клопотання слідчим задоволено.
Відповідно до п. 7 ст. 303 КПК України На досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
ОСОБА_3 просить скасувати постанову слідчого від 27.01.2017 р. та зобов'язати останнього вчинити дії щодо здобуття доказів з урахуванням статусу заявника як потерпілого.
За приписами ч.ч. 1 - 3 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
В свою чергу за положеннями ч. 3 ст. 93 КПК України встановлено, що сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12015100100013326 від 06.11.2016 р., розумінні положень чинного процесуального законодавства України, є потерпілим.
Матеріали кримінального провадження не містять відомості, що ОСОБА_3 , завдано маральну, фізичну, матеріальну шкоду, діями вказаними в заяві про скоєння злочину.
Також повідомлення ОСОБА_3 не свідчить про те, що злочин було скоєно відносно заявника.
Саме по собі звернення з заявою про вчинення злочину, зважаючи на положення КПК України, не свідчить про статус заявника як потерпілої особи у кримінальному провадженні.
Твердження ОСОБА_3 щодо його допиту у якості потерпілого не знайшло свого підтвердження під час розгляду скарги, оскільки матеріали кримінального провадження не містять відповідного протоколу та свідчать про допит скаржника у якості свідка. Також матеріали кримінального провадження не містять і відомостей про вручення ОСОБА_3 пам'ятки про процесуальні права та обов'язки.
Зважаючи на викладене слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 , подана в порядку ст. 303 КПК України, задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 55,303,307 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку п. 7 ст. 303 КПК України залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя: