печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10663/17-к
13 березня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, яка подала клопотання ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника ТОВ «СТАР КОРД» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42016000000000525 від 18.02.2016,-
22.02.2017 в провадженні слідчого судді надійшло клопотання представника ТОВ «СТАР КОРД» ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.02.2017 у кримінальному провадженні № 757/9751/17-к, а саме: на рахунок ТОВ «СТАР КОРД» (код ЄДРПОУ 40214033) № НОМЕР_1 , який відкрито у ПАТ "КБ "ГЛОБУС" (МФО 380526, адреса: м. Київ пров. Куренівський, б.19/5) за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Вказане клопотання особа, яка подала клопотання ОСОБА_3 мотивоване тим, що органом досудового розслідування не доведена можливість використання як доказів арештованих грошових коштів та не вказано, які саме сліди кримінального правопорушення містять на собі безпосередньо грошові кошти на рахунку ТОВ «СТАР КОРД», жодній посадовій особі товариства про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень не оголошено. Застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є явно неспівмірним з обмеженням ТОВ «СТАР КОРД» права користування та розпорядження майном, негативно впливає на репутацію, платоспроможність і виконання ТОВ «СТАР КОРД» взятих на себе договірних зобов'язань. Зазначене у своїй сукупності беззаперечно свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування. Разом з цим, зазначила, що згідно ухвали слідчого судді арешт накладено з метою забезпечення зберігання речових доказів в кримінальному провадженні та забезпечення можливої конфіскації майна, однак при застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження поза увагою слідчого судді залишилась та обставина, що санкціями ст.ст. 205, 365 КК України не передбачено додаткового покарання у виді конфіскації майна. Сам по собі факт визнання тих чи інших предметів, речей, документів (тощо), речовими доказами в кримінальному провадженні не може тягнути за собою їх арешт, за відсутності інших підстав, імперативно визначених ст. 170 КПК України.
В судовому засіданні особа, яка подала клопотання ОСОБА_3 клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні проти клопотання заперечував просив відмовити в задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши особу, яка подала клопотання - ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали, приходить до наступного висновку.
Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000000525 від 18.02.2016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.02.2017 в рамках зазначеного провадження накладено арешт на рахунок ТОВ «СТАР КОРД» (код ЄДРПОУ 40214033) № НОМЕР_1 , який відкрито у ПАТ "КБ "ГЛОБУС" (МФО 380526, адреса: м. Київ пров. Куренівський, б.19/5) за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Як зазначено в ухвалі слідчого судді від 20.02.2017, в ході слідства встановлено, що невстановлені слідством особи в період 2015-2016 року вчинили ухилення від сплати податків у особливо великому розмірі, шляхом надання відомостей та документів від суб'єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності для подальшого відображення їх в документах податкової та бухгалтерської звітності товариств з метою мінімізації податкового навантаження підприємства.
Виходячи з вказаних обставин, слідчим суддею зроблено висновок про наявність передбачених ст.170 КПК України підстав для арешту грошових коштів, на які слідчий просив накласти арешт, з метою забезпечення зберігання речових доказів в кримінальному провадженні та забезпечення можливої конфіскації майна.
Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Виходячи з ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Слідчий суддя в даному випадку враховує, що наданими слідчому судді даними про господарську діяльність ТОВ «СТАР КОРД» спростовується висновок про те, що арештовані грошові кошти на рахунку ТОВ «СТАР КОРД» є предметом кримінального правопорушення за ст.ст. 205, 209 КПК України, яке розслідується у даному кримінальному провадження.
Відповідно до ст. 84 КПК України імперативно передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Отже, аналітична довідка не є засобом доказування в розумінні положень ч. 2 ст. 84 КПК України, носить виключно інформаційний характер, викладені в ній висновки підлягають перевірці шляхом проведення в кримінальному провадженні слідчих та процесуальних дій, в тому числі шляхом призначення та отримання висновків податкових перевірок, ревізій та відповідних експертиз.
Крім того, слідчим в порушення вимог ч. 3 ст. 132, ч. 4, 5, 6 ст. 170, ст. 174 КПК України, принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, не доведено слідчому судді, що арештовані грошові кошти, здобуті в результаті вчинення вказаного кримінального правопорушення, оскільки ТОВ «СТАР КОРД» не є юридичною особою, стосовно якої здійснюється досудове розслідування, співробітники товариства не є підозрюваними в даному кримінальному провадженні, що виключає можливість накладення арешту на рахунки товариства, а безготівкові грошові кошти не можуть містити на собі сліди вчинення ймовірного кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя, виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про відсутність підстав для арешту майна ТОВ «СТАР КОРД» та відповідно про необхідність його скасування.
Виходячи з вищевикладеного, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, -
Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР КОРД» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42016000000000525 від 18.02.2016, - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.02.2017 у кримінальному провадженні № 757/9751/17-к, забороною відчуження на грошові кошти та видаткові операції, цінні папери які знаходяться на рахунку ТОВ «СТАР КОРД» (код ЄДРПОУ 40214033) № НОМЕР_1 , який відкрито у ПАТ "КБ "ГЛОБУС" (МФО 380526, адреса: м. Київ пров. Куренівський, б.19/5) .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1