07 березня 2017 рокусправа № 804/4006/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
за участю:
представника відповідача: Семенко Т.В.,
представника позивача: Охрименко М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Молочний Дім»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року у справі №804/4006/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Молочний Дім» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Молочний Дім» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточнень від 23.04.2013, просило визнати протиправними дії Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо порушення строків винесення податкових повідомлень - рішень на підставі рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.07.2013 № 907/10/10-25, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 06.11.2013 № 0001561503 (форми "Р"), № 0001571503 ( форми "Р").
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що безпідставними є висновки податкового органу про відсутність у позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок операцій з придбання молока у ФОП ОСОБА_4 через те, що угоди, укладені із зазначеним контрагентом, не пов'язані з веденням господарської діяльності, оскільки діяльність останнього полягала в проведенні безтоварних операцій та не була покликана створювати реальні юридичні наслідки. Позивач вказав, що такі висновки не відповідають дійсності, оскільки у позивача наявні належним чином оформлені первинні документи, що свідчать про реальність здійснених господарських операцій із ФОП ОСОБА_4 протягом 2010 - 2011 років. Крім того, позивач зазначає, що правовідносини ФОП ОСОБА_4 з його контрагентами, та дотримання ними податкової дисципліни не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит, або застосування до нього інших несприятливих наслідків, з урахуванням індивідуальності юридичної відповідальності.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі № 804/8103/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 року, позов задоволений частково; визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 06.11.2013 № 0001561503 та № 0001571503; в задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2016 року у цій справі касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задоволено частково; постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 08 червня 2016 року зазначив, що судами попередніх інстанцій встановлено, що між TOB "Молочний Дім" та ФОП ОСОБА_4 укладено договори на закупівлю молока від 25 грудня 2009 року №9 та від 28 грудня 2010 року №008. На підтвердження виконання умов договору до перевірки надано первинні документи та документи, що підтверджують оплату поставленого товару.
Суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій не були встановлені обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.
За наслідками нового розгляду справи постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Молочний Дім» - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову. Також, в апеляційній скарзі позивач зазначив, що посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №1-306/2011 від 15.06.2011, за яким ОСОБА_4 визнано винним у злочинах, передбачених ст..ст. 212, 358 КК України є необґрунтованими, оскільки як вбачається з зазначеного вироку, кримінальним судом не було надано оцінки правовідносинам, які ФОП ОСОБА_4 мав із ТОВ «Молочний Дім», вони взагалі не були предметом кримінального досудового та судового слідства. Крім того, позивач зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваній постанові не вірно відображено свідчення допитаних в судовому засіданні свідків - водіїв ФОП ОСОБА_4, які здійснювали доставку молока до ТОВ «Молочний Дім». Позивач наголошує, що зазначені свідки підтвердили факт постачання товару на адресу позивача та те, що вони працювали фактично і на ФОП ОСОБА_4, натомість в постанові наведено протилежні дані. Отже, з огляду на наведене, позивач вважає, що оскаржувану постанову суду слід скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
До суду позивачем також надано пояснення до апеляційної скарги, в яких ТОВ «Молочний Дім» зазначає, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства ФОП ОСОБА_4., зокрема за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року. Крім того, позивач акцентував увагу суду на тому, що в акті перевірки відповідачем було невірно зазначено державний номер однієї з машин, яка здійснювала перевезення молока від ФОП ОСОБА_4 до ТОВ «Молочний Дім», так замість вірного НОМЕР_7, вказаний номер зазначений в приймальній квитанції, перевіряючими помилково в акті перевірки зазначено державний номерний знак НОМЕР_3. Вказане слугувало підставою для вчинення судом першої інстанції дій з приводу дослідження факту реєстрації автомобіля із державним номером саме НОМЕР_3, а не НОМЕР_7, внаслідок чого судом зроблено хибний висновок, що автомобіль з державним номером НОМЕР_7 не міг бути залучений у перевезенні товару.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав із посланням на обставини, викладені в апеляційній скарзі, поясненнях до апеляційної скарги, та просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити адміністративний позов ТОВ «Молочний Дім».
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про достатність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 01 березня 2013 року по 22 березня 2013 року посадовими особами Західно-Донбаської ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Молочний Дім» з питань взаємовідносин з ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року при нарахуванні та сплаті ПДВ та податку на прибуток, за результатами якої складено акт перевірки від 29.03.2013 року за №/22/6-31770165.
Перевіркою встановлено такі порушення ТОВ «Молочний Дім»:
1. пп. 1.23, пп. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.6, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-Вр в редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) підприємством не включено до складу валового доходу за період з 01.01.10 по 31.12.10 та 01.01.11 по 31.03.11 суму отриманого доходу в розмірі 23299906.98 грн., а саме:
1 кв. 2010 р. - в розмірі 6206518.62 грн. ( по контрагенту ФОП ОСОБА_4)
2 кв. 2010 р. - в розмірі 7476089.04 грн. (по контрагенту ФОП ОСОБА_4)
3 кв. 2010 р. - в розмірі 3101379.18 грн. (по контрагенту ФОП ОСОБА_4)
4 кв. 2010 р. - в розмірі 5628524.58 грн. ( по контрагенту ФОП ОСОБА_4)
1 кв. 2011 р. - в розмірі 887395.56 грн. (по контрагенту ФОП ОСОБА_4)
Завищено валові витрати на суму 19416589.15 грн., в тому числі по періодах:
І квартал 2010 року - 5172098.85 грн. ( по контрагенту ФОП ОСОБА_4)
ІІ квартал 2010 року - 6230074.20 грн. (по контрагенту ФОП ОСОБА_4)
ІІІ квартал 2010 року - 2584482.65 грн. (по контрагенту ФОП ОСОБА_4)
ІV квартал 2010 року - 4690437.15 грн. (по контрагенту ФОП ОСОБА_4)
І квартал 2011 року - 739496.30 грн. ( по контрагенту ФОП ОСОБА_4), що призвело до заниження об'єкта оподаткування на загальну суму 42716494.93 грн.
Дане порушення привело до заниження податку на прибуток на загальну суму 10679123.75 грн., в тому числі по періодах:
І квартал 2010 року - 2844654.37 грн.,
ІІ квартал 2010 року - 3426540.54 грн.,
ІІІ квартал 2010 року - 1421465.46 грн.,
ІV квартал 2010 року - 2579740.43 грн.,
І квартал 2011 року - 406722.95 грн..
2. п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, п. 7.4. ст. 7 та п. 11.21 ст. 11 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» завищено задекларований кредит на загальну суму 3883317.83 грн., в т.ч. по періодах:
січень 2010 року - 340100.65 грн. (переробна декларація);
лютий 2010 року - 233679ю30 грн. (переробна декларація);
березень 2010 року - 460639.82 грн. (переробна декларація);
квітень 2010 року - 408980.14 грн. (переробна декларація);
квітень 2010 року - 18864.16 грн. (загальна декларація);
травень 2010 року - 479680.41 грн. (переробна декларація)
червень 2010 року - 338490.41 грн. (переробна декларація);
липень 2010 року - 93 727.26 грн. (переробна декларація);
серпень 2010 року - 143078.06 грн. (переробна декларація);
вересень 2010 року - 280091.21 грн. (переробна декларація);
жовтень 2010 року - 252138.77 грн. (переробна декларація);
листопад 2010 року - 409651.65 грн. (переробна декларація);
грудень 2010 року - 276297.01 грн. (переробна декларація).
Всього за 2010 рік - 3735418.57 грн.
Січень 2011-127072.70 грн. (загальна декларація);
Лютий 2011 року - 20826.56 грн. (переробна декларація);
Березень 2011 року - 0,0 грн.
Всього за 2011 рік - 147899.26 грн.
Разом 3883317.83 грн.
22.04.2013 на підставі акта перевірки від 29.03.2013 №99/22/6-31770165 Західно - Донбаською ОДПІ у Дніпропетровській області ДПС винесені податкові повідомлення - рішення від 22.04.2013 № 0000471503, за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 3883312,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму у розмірі 1941656,00 грн., всього 5824968,00 грн.; №0000481503, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму у розмірі 10679110 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму у розмірі 5339555,00 грн., всього 16018665,00 грн.
Позивачем подана скарга до Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо прийняття відповідачем по справі податкових повідомлень - рішень від 22.04.2013 №0000471503, № 0000481503. За результатами розгляду скарги Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято рішення про результати розгляду скарги від 08.07.2013 №907/10/10-25, за яким скаргу задоволено частково та скасовано частково податкові повідомлення - рішення від 22.04.2013 №0000471503, №000481503.
06 листопада 2013 року прийнято нові податкові повідомлення - рішення: №0001561503 (форми "Р"), за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 2848898,06 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 675250,70 грн., всього - 3524148, 76 грн.; № 0001571503 (форми "Р"), за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 10679124 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2568101,25 грн., всього - 13247225,25 грн.
Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень №0001561503 та № 0001571503 є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду даної адміністративної справи не встановлено факту здійснення господарської операції, відсутні первинні документи на підтвердження здійснення господарської взаємодії між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Молочний Дім"; не встановлено зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку ТОВ "Молочний Дім" та ФОП ОСОБА_4; встановлено недотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту з податку на додану вартість; не встановлено факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані ТОВ "Молочний Дім", що слідує з нульових декларацій не підтвердження руху активів від ФОП ОСОБА_4 до ТОВ "Молочний Дім" в процесі здійснення господарських операцій та їх реальності.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно до пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про податок на прибуток» не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
У відповідності пп.7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Згідно пп.7.4.2. п. 7.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
У відповідності до пп.7.4.3. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
За приписами пп. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до пп.7.4.5.п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Аналогічні приписи містить ПК України.
Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У періоді, що перевірявся, між TOB "Молочний Дім" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладені договори на закупівлю молока від 25.12.2009 № 9 та від 28.12.2010 № 008.
За умовами означених договорів ФОП ОСОБА_4 (постачальник) зобов'язався протягом терміну дії договору на узгоджених сторонами умовах продавати TOB "Молочний Дім" (заготівельнику) молоко цільне коров'яче, а заготівельник зобов'язався приймати молоко і оплачувати постачальнику його вартість відповідно до умов цього договору.
За умовами пункту 2.1.5 означених договорів від 25.12.2009 №9 та від 28.12.2010 №008, постачальник зобов'язався забезпечити своєчасну доставку молока згідно узгодженому сторонами графіку у супроводі необхідних, належним чином оформлених документів на приймальний пункт заготівельника, за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Харківська, 1-в.
На підтвердження реальності взаємовідносин між ТОВ "Молочний Дім" та ФОП ОСОБА_4 під час виконання договорів на закупівлю молока від 25.12.2009 №9 та від 28.12.2010 №008 позивачем надані: приймальні квитанції, на підставі яких здійснювалося приймання поставленого ФОП ОСОБА_4 молока та платіжні доручення, згідно яких підприємством позивача проведено оплату в адресу вказаного постачальника, реєстри податкових накладних виписаних на адресу позивача, реєстр оплат за мололоки за відповідні періоди, реєстри приймальних квитанцій за відповідні періоди,дебетові повідомлення ПАТ «Креді Агріколь Банк» про здійснення грошових коштів за поставлене молоко.
Вищевказані документи були досліджені в судовому засіданні, та суд дійшов висновку, що документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).
Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення.
Натомість в акті перевірки відповідачем не визнано, що господарські відносини між позивачем та ФОП ОСОБА_4 мають реальний характер, з огляду на висновки акта перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 11.07.2011 №2377/17-3/НОМЕР_6, яким встановлено відсутність у ФОП ОСОБА_4 основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та трудових ресурсів для здійснення задекларованих операцій з постачання товару та на відсутності у позивача документів на підтвердження транспортування товару.
Окрім того, податковий орган в обґрунтування своєї позиції посилається на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2011, за яким ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України та встановлено факт умисного порушення норм податкового законодавства в період з липня 2008 року по жовтень 2009 року.
Із зазначеними висновками погодився і суд першої інстанції.
Однак, на думку суду апеляційної інстанції із висновками, викладеними в акті перевірки, щодо нереальності господарських операцій, що мали місце між позивачем та ФОП ОСОБА_4 неможливо погодитись з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
В свою чергу, невідповідність окремих документів складених відносно товару постачальником по ланцюгу постачання не впливає на віднесення позивачем (покупцем) до складу податкового кредиту оскільки Закон не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від наявності документів щодо належного виконання постачальниками по ланцюгу постачання своїх податкових та інших зобов'язань.
Так, Рішенням Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), ««Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Аналогічна правова позиція викладена і у п.38 рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява №803/02), а саме: «… коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».
Суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 72 КАС України встановлені підстави для звільнення від доказування. Зокрема, ч. 4 вказаної норми передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Тобто, для адміністративного суду преюдиційне значення має лише вирок суду у кримінальній справі, який містить доказову базу стосовно конкретних обставин в конкретних господарських відносинах, та лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2011, за яким ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України не надавалось оцінки господарським правовідносинам ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Молочний Дім» за перевіряємий період. Відтак, вирок не містить встановлених обставин, щодо питань чи мало місце діяння у вигляді порушення ФОП ОСОБА_4 податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Молочний Дім», та чи вчинене воно вказаною особою, які могли бути застосовані адміністративним судом в контексті ст. 72 КАС України.
Окрім того, як вбачається з вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2011 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, а саме у заниженні сплати податку на додану вартість за рахунок підроблених первинних документів про придбання молока у підприємств таких як: ПП «МАЛРОСНЕВ», ПП «Курара Плюс», ПП «Юла.ИНК», ТОВ «ПКП ОНІ», на поставку молока, яке насправді було придбано ФОП ОСОБА_4 у населення, на підставі зазначених підроблених первинних документів ФОП ОСОБА_4 було неправомірно сформовано податковий кредит, чим занижено сплату податку та не доплачено до бюджету України обов'язкові до сплати суми податку на додану вартість.
Між тим, вироком суду чітко встановлено, що у період з 2008 року ФОП ОСОБА_4 здійснював діяльність та придбавав для подальшого продажу молоко саме у населення, а не юридичних осіб. Як зазначено у вироку суду, допитані в судовому засіданні свідки показали, що збір молока у населення ФОП ОСОБА_4 здійснювався транспортними засобами ПП ОСОБА_6 та ПП Мелашко заготівельниками та водіями вказаних підприємців, при цьому зібране молоко належить саме ФОП ОСОБА_4. Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 повідомив суду, що між ним та ФОП ОСОБА_4 було укладено договори оренди транспортних засобів, згідно яких працівники ПП ОСОБА_6 здійснювали збір молока у населення за готівковий розрахунок, звозили молоко на молочну базу, де воно охолоджувалось та в подальшому розвозилось підприємствам замовникам. Вказані свідчення були підтверджені і іншими свідками - водіями та заготівельниками, зокрема, водієм ОСОБА_7.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2011 року містить в собі доказову базі лише стосовно вчинення ФОП ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, направлених на фальшування первинних документів щодо придбання ним молока не у населення, а підприємств, з метою мінімізації сплати податку на додану вартість ФОП ОСОБА_4 до державного бюджету. Між тим, із вироку суду вбачається, що ФОП ОСОБА_4 здійснював господарську діяльність з реалізації молока придбаного у населення, мав господарські відносини з ПП ОСОБА_6, та ПП Мелешко, здійснюючи діяльність за рахунок виробничих потужностей вказаних підприємців.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за змістом вироку суду аналізуються господарська діяльність ФОП ОСОБА_4 за період 01.07.2008 по 31.10.2009 рік, в той час як предметом податкової перевірки проведеної у відношенні позивача є господарські відносини ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Молочний Дім» у період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, тобто факти порушення ФОП ОСОБА_4 податкового законодавства мали місце раніше ніж виникли господарські взаємовідносини між позивачем та ФОП ОСОБА_4.
Відтак, з урахуванням вищенаведеного, вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2011 року не може бути розцінений судом як доказ на підтвердження, відсутності реального характеру господарських взаємовідносин між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Молочний Дім».
Як вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2016 року у даній справі, суд касаційної інстанції скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд зазначив, зокрема, що для встановлення факту реальності господарських відносин між позивачем та його контрагентом суду слід встановити: рух коштів між позивачем та його контрагентом при виконанні умов укладених договорів, зміст проведених операцій, їх обсяг, форми викладення, чи пов'язані проведені операції із господарською діяльністю позивача, чи було фактично сплачено позивачем податок на додану вартість.
Отже, дослідженню у даній справі підлягають факти здійснення господарських відносин, які можливо встановити лише з первинних документів та інших фінансових документів підприємства.
У відповідності до правових висновків Верховного суду України, викладених в Постанові від 22.09.2015 року, «Сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачається зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю».
На підтвердження фактів наявності обставин, з якими суд пов'язує реальність здійснення господарських операцій, представником позивача до матеріалів справи було надано Висновок №5784/5785-16 складений за результатами судово-економічного дослідження, проведеного на заяву представника ТОВ «Молочний Дім» адвоката Охрименка М.І. з метою правомірності висновків викладених в акті перевірки Західно-Донбаської ОДПІ від 29.03.2013 року №99/22/6-3177065. Вказаний Висновок був долучений судом до матеріалів справи за письмовим клопотанням представника позивача. (а.с.13-116 Т.8).
На вирішення експертам були поставлені наступні питання:
1. Чи підтверджуються документально придбання у ТОВ «Молочний Дім» товарно-матеріальних цінностей у ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року? Якщо так, якими самими документами на на яку суму?
2. Чи підтверджується документально та нормативно записами в бухгалтерського обліку та фінансової звітності ТОВ «Молочний Дім» господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року?
3. Чи підтверджуються документально та нормативно показники податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, поданих ТОВ «Молочний Дім» до Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року по господарським взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4
4. Чи призвели господарські взаємовідносини ТОВ «Молочний Дім» з ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року до змін в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі ТОВ «Молочний Дім».
5. Чи підтверджується документально та нормативно висновок, який викладений в акті перевірки Західно-Донбаської ОДПІ на 29.03.2013 року №99/22/6-31770165 щодо завищення ТОВ «Молочний Дім» податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, що призвело до заниження суми податку на загальну суму 3525248.76 грн. та висновок, який викладений а акті перевірки Західно-Донбаської ОДПІ від 29.03.2013 року №99/22/6-31770165 щодо завищення ТОВ «Молочний Дім» витрат з податку на прибуток по господарським взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, що призвело до заниження суми податку на загальну суму 13247225.25 грн.?
У висновку зазначено, що за результатами дослідження первинних документів та документів бухгалтерського обліку ТОВ «Молочний Дім» документально підтверджується придбання та оприбуткування ТОВ «Молочним Дім» ТМЦ (молока) у ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року на загальну суму 23299905.97 грн. в тому числі ПДВ 3883317.66 грн.
Документально та нормативно підтверджується господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, а саме: придбання та оприбуткування молока від ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 23299905.97 грн., в тому числі ПДВ 3883317.66 грн. Вартість придбаного молока без ПДВ 19416588.30 грн. оприбуткована в повному обсязі по балансовому рахунку №2011 «Сирована та матеріали», сума ПДВ 3883317.66 грн. відображена по балансовому рахунку 6412 «Податок на додану вартість» .
За результатами дослідження також підтверджено показники податкових декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток, поданих ТОВ «Молочний Дім» до Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року по господарським операціям з ФОП ОСОБА_4. Господарські операції з ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року вплинули на зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі ТОВ «Молочний Дім», оскільки активи підприємства були збільшені на суму оприбуткованих ТМЦ, які в наступному повністю використані у власній господарський діяльності.
Також, за результатами дослідження експертами встановлено, що Висновок, який викладений в акті перевірки Західно-Донбаської ОДПІ від 29.03.2013 року №99/22/6-31770165 щодо завищення ТОВ «Молочний Дім» податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, що призвело до заниження суми податку на загальну суму 3525248.76 грн. та висновок про завищення ТОВ «Молочний Дім» витрат з податку на прибуток по господарським взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, що призвело до заниження суми податку на загальну суму 13247225.25 грн. документально та нормативно не підтверджується.
З висновку економічного дослідження вбачається, що підчас дослідження експертами було використано: податкові декларації з податку на додану вартість з додатками за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, декларація з податку на прибуток з Додатком К1/1 та уточнюючими розрахунками за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року (у тому числі по звітним періодам), фінансова звітність (Баланс, Звіт про фінансові результати) за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, Головна книга за 2010 рік та 1 квартал 2011 року, журнали - ордери та відомості аналітичного обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», реєстри отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні отримані від ФОП ОСОБА_4, приймальні квитанції, договір №9 на закупівлю молока, протоколи погодження цін до договору №9, Договір №008 на закупівлю молока від 28.12.2010 року, протоколи погодження цін на молоко до договору №008 на закупівлю молока від 28.12.2010 року.
У відповідності до ст. 69, 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції з урахуванням специфіки спірних відносин вважає, що висновок судово-економічного дослідження є належним та допустимим доказом на підтвердження фактів руху коштів між позивачем та його контрагентом при виконанні умов укладених договорів, зміст проведених операцій, їх обсяг, форми викладення, чи пов'язані проведені операції із господарською діяльністю позивача, чи було фактично сплачено позивачем податок на додану вартість. Між тим, враховуючи те, що експертне дослідження було виконано на замовлення ТОВ «Молочний Дім», а не на виконання рішення суду, та експерти під час проведення економічного дослідження не були попереджені про кримінальну відповідальність за надання невідповідних висновків, суд вирішив за необхідне залучити експертів, що проводили економічне дослідження - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до участі у справі з метою їх допиту в якості свідків, під присягою, по суті питань порушених в експертному дослідженні в судовому засіданні.
Так, ОСОБА_9 пояснила суду, що була головою комісії, яка проводила економічне дослідження, оформлене висновком від 15.02.2017 року, працює першим заступником директора Дніпропетровського НДІСЕ, є судовим експертом першого класу, має економічну освіту та кваліфікацію судового експерта за спеціальностями: 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності», 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств та організацій» , 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій», має стаж роботи в даній галузі з 2002 року.
ОСОБА_9 зазначила, що під час проведення дослідження експертами досліджувались первинні документи, зокрема приймальні квитанції, відомості по яким зазначені в додатку №1 до експертного дослідження, та інші первинні документи, всі вони відповідають вимогам Закону щодо своєї форми та змісту. В ході дослідження було встановлено правомірне відображення в даних бухгалтерського обліку доходів та витрат, а також оприбуткування ТМЦ по господарським взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року. Відображені позивачем в документах бухгалтерського обліку та фінансової світності витрати та оприбуткований товар (молоко) є пов'язаними із господарською діяльністю ТОВ «Молочний Дім» оскільки повністю відповідаю специфіці видів діяльності цього підприємства, крім того, з наданих на дослідження документів безумовно вбачається факт використання придбаного у ФОП ОСОБА_4 товару у власній господарській діяльності ТОВ «Молочний Дім».
Також, ОСОБА_9 зазначила, що господарські взаємовідносини, які мали місце між ТОВ «Молочний Дім» та ФОП ОСОБА_4 у період з 01.01.2010 року по 30.03.2011 року призвели до зміни в структурі активів та власному капіталі ТОВ «Молочний Дім». Як пояснила експерт, за результатами експертного дослідження висновки акту перевірки Західно-донбаської ОДПІ щодо порушення ТОВ «Молочний Дім» вимог податкового законодавства, які призвели до заниження сум належного до сплати податку не підтвердились. Факт реальності господарських взаємовідносин між ТОВ «Молочний Дім» та ФОП ОСОБА_4 не досліджувався, оскільки це виходить за межі повноважень експерта при здійснення економічного дослідження.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка експерт ОСОБА_10 пояснила, що приймала участь в економічному експертному дослідженні в складі комісії, працює заступником директора Дніпропетровського НДІСЕ, має економічну освіту та кваліфікацію судового експерта вищого класу за спеціальностями: 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності», 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств та організацій» , 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій», має стаж роботи в даній галузі з 1998 року.
ОСОБА_10 зазначила, що господарські взаємовідносини між ТОВ «Молочний Дім» та ФОП ОСОБА_4 підтверджені первинними документами приймальними квитанціями та іншими, перелік яких мітиться в експертному дослідженні, всі первинні документи відображені в реєстрі бухгалтерського обліку, журналах та регістрах відповідно до Закону. В результаті експертного дослідження встановлення факт оприбуткування товару (молока) ТОВ «Молочний Дім», постановленого від ФОП ОСОБА_4. Досліджені податкові накладні, виписані на адресу ТОВ «Молочний Дім» від ФОП ОСОБА_4, обґрунтовано на думку експерта, підтверджують право підприємства на формування податкового кредиту, з урахуванням вимог чинного на той час податкового законодавства. Висновок податкового органу, викладений в акті перевірки, за наслідками дослідження не підтвердився. При складанні висновку економічного дослідження ОСОБА_10 було використано спеціальні знання з бухгалтерського обліку та податкового законодавства, факт реальності здійснення господарських відносин як такий лежить поза межами повноважень експерта.
Також, в судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_7, який пояснив, що у 2010 році він працював водієм на молоковозі (цистерна) на ФОП ОСОБА_6. Свідок пояснив, що забір молока здійснювався у населення, направлялось до молочного блоку, а потім розвозилось на замовникам - підприємствам. ОСОБА_7 зазначає, що він особисто здійснював доставку молока ТОВ «Молочний Дім» по накладним від ФОП ОСОБА_4, оскільки між ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_4 існували певні домовленості з цього приводу, але суть таких домовленостей свідок не знає. Також, зазначив, що він знайомий із ФОП ОСОБА_4 особисто, та декілька разів із ним бачився при виконанні своїх посадових обов'язків водія.
Таким чином, враховуючи наявність складених належним чином документів первинної фінансової звітності та бухгалтерського обліку що підтверджують факт проведення господарських операцій між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Молочний Дім», з урахуванням доказів, які свідчать на користь наявності руху коштів між позивачем та його контрагентом при виконанні умов укладених договорів, розкривають зміст проведених операцій, їх обсяг, форми викладення, та свідчать на користь пов'язаності проведених операцій із господарською діяльністю позивача, та фактичну сплату позивачем податку на додану вартість, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем в повному обсязі доведено реальність господарських взаємовідносин між ним та ФОП ОСОБА_4 у період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року .
Щодо доводів відповідача про відсутність ТТН суд зазначає наступне.
Відсутність, або певна невідповідність лише товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних видаткових накладних, оплати за поставлений товар (послуги) та подальшого використання товару у власній господарській діяльності платника податків, що у своїй сукупності підтверджує отримання товару (послуг) і як наслідок наявність у платника права на формування податкового кредиту. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., визначено такий документ як товарно-транспортна накладна та подорожній лист. Між тим, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обовязки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
ТТН є документом, якій може підтверджувати лише факт транспортування ТМЦ до місця призначення, та не є первинним документом для визначення права на податковий кредит за господарськими відносинами з постачання ТМЦ, в той же час, суд апеляційної інстанції звертає вагу на те, що обставини щодо транспортування товару підприємствам замовникам, в тому числі і ТОВ «Молочний Дім», підтверджено свідком ОСОБА_11 у судовому засіданні.
Також, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи позивача стосовно того, що податковим органом підчас перевірки допущено порушення помилку в частині зазначення державного номеру молоко цистерни, якою серед інших, було здійснено перевезення молока до ТОВ «Молочний Дім», так в акті перевірки зазначеного, що згідно приймальних квитанцій перевезення молока було здійснено транспортним засобом державний номер НОМЕР_3. Між тим, з приймальних квитанцій вбачається, що перевезення молока до ТОВ «Молочний Дім» здійснювалось зокрема автомобілем з державним номером НОМЕР_7.(а.с. 198, 205, 219, 243, 249, 283, 301, 306, 314, 326, 314, 326. Т.2, а.с. 12,38,44,71 Т. 3).
Невірне зазначення перевіряючими державного номеру автомобіля призвело до отримання в судовому порядку інформації від Регіонального сервісного центру в запорізькій області МВС України, що автомобіль з державним номером НОМЕР_3 є буровою установкою, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов висновку, що молоко вказаним автомобілем перевозити неможливо.
Однак, враховуючи, що перевезення молока здійснювалось автомобілем з державним номером НОМЕР_7, а не НОМЕР_3 відсутніми є підстави вважати, що молоко вказаним автомобілем транспортовано бути не могло.
Крім того, суд звертає увагу, що представником позивача було розшукано автомобіль із державним номером НОМЕР_7, який є молокоцистерною, та з 2007 року зареєстрований за ПП ОСОБА_6 та використовується ним у власній господарській діяльності, про що свідчать надані позивачем фотоматеріали.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про достатність підстав для скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду 09 грудня 2016 року та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог ТОВ «Молочний Дім» в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, прийнятих у відношення позивача Західно-Донбаською ОДПІ є достатнім способом захисту порушених прав позивача в розмінні ст.. 6 КАС України, тому підстави для додаткового визнання протиправними дій податкового органу щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень - відсутні.
У відповідності до ст.. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, за весь час неодноразового судового розгляду даної справи ТОВ «Молочний Дім» було понесено судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 5028.22 грн., які підтверджуються документально.
Тому, суд апеляційної інстанції вважає за можливе присудити ТОВ «Молочний Дім» за рахунок бюджетних асигнувань Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області суму сплаченого судового збору у розмірі 5028.22 грн..
Керуючись ч. 2 ст. 87, ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Молочний Дім» - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року у справі №804/4006/16 - скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Молочний Дім» - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 06.11.2013 № 0001561503 та № 0001571503.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Молочний Дім» за рахунок бюджетних асигнувань Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області суму сплаченого судового збору у розмірі 5028 (п'ять тисяч двадцять вісім) грн. 22 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова