10 березня 2017 року справа № 405/8004/16-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 грудня 2016 року в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_2
до Управління патрульної поліції в м. Кропивницькому ДПП, інспектора роти № 3 батальйону УПП в Кропивницькому ДПП лейтенанта поліції Бондаренка Артема Сергійовича
про визнання дій протиправними та скасування постанови,-
ОСОБА_2 у листопаді 2016 року звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії інспектора роти № 3 батальйону УПП в Кропивницькому ДПП лейтенанта поліції Бондаренка Артема Сергійовича по притягненню до адміністративної відповідальності та складенню постанови про накладення стягнення без дотримання процедури розгляду справ про адміністративній правопорушення, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія АР № 327749 від 04 листопада 2016 року, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 повернуто у зв'язку тим, що позивач не в повній мірі усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 18 листопада 2016 року, а саме не надано оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 551,20 грн., а також не зазначено зміст позовних вимог до УПП в м. Кропивницькому ДПП .
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 листопада 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без руху, зокрема, у зв'язку з тим, що останньому необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу щодо визнання протиправними дії інспектора роти № 3 батальйону УПП в Кропивницькому ДПП лейтенанта поліції Бондаренка Артема Сергійовича по притягненню до адміністративної відповідальності та складенню постанови про накладення стягнення, адже особи, що оскаржують вказані дії суб'єкта владних повноважень, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору.
Проте суд апеляційної інстанції знаходить необґрунтованими такі висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вимагають положення пункту 1 частини другої статті 162
КАС України, вирішуючи справу, суд повинен визначитися щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваного акта, дії чи бездіяльності та встановити правові наслідки протиправності акта. Такими наслідками, згідно з вказаним положенням, є скасування або визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень.
Таким чином, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності, як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 3 Закону визначено, що судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Разом з тим, відповідно до положень статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення та скасування такого акта індивідуальної дії вважається однією позовною вимогою, а тому, враховуючи положення статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, позивач не повинен сплачувати судовий збір у разі звернення з такими позовними вимогами до суду.
Крім того, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції також виходив з того, що позивачем не було зазначено зміст позовних вимог до відповідача - Управління патрульної поліції в м. Кропивницькому ДПП.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодекс адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до пункту 5 статті 213 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 217 КУпАП перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.
Таким чином, враховуючи, що інспектор роти № 3 лейтенант поліції Бондаренко А.С. є посадовою особою Управління патрульної поліції в м. Кропивницькому ДПП та від імені вказаного органу виніс оскаржувану постанову, позовні вимоги щодо її скасування фактично звернені саме до вказаного органу державної влади, що свідчить про необґрунтованість висновків суду першої інстанції. При цьому, якщо під час розгляду справи суд дійде висновку про відсутність з боку Управління патрульної поліції в м. Кропивницькому ДПП порушень прав та інтересів позивача, це є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині, а не зобов'язання позивача формулювати певні позовні вимоги.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесцульного права, що тягне за собою скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 160, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 грудня 2016 року в адміністративній справі № 405/8004/16-а скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров