ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
09 березня 2017 року письмове провадження № 826/2770/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
про визнання протиправним та скасування наказу в частині
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу Міністра оборони України від 27.01.2016 року № 44 - повністю;
- пункт 7 наказу Міністра оборони України від 27.01.2016 року № 44 - в частині «зменшення» премії за січень 2016 року;
- п. 9 наказу Міністра оборони України від 27.01.2016 року № 44 - повністю.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відсутність державної реєстрації оскаржуваного наказу тягне за собою його нечинність та неможливість його застосування до військовослужбовців Збройних Сил України.
На думку позивача оскаржуваним пунктом 3 наказу від 27.01.2016 року № 44 фактично змінено порядок надання допомоги передбачений пунктами 33.1-33.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.06.2008 року №260, а саме визначено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати за окремим рішенням Міністра оборони України.
Пунктом 9 оскаржуваного наказу встановлено його застосування з 01 січня 2016 року. Позивач вважає, що таке положення суперечить ст.58 Конституції України, якою визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Оскаржуваний наказ видано 27 січня 2016 року, він не стосується питань пом'якшення відповідальності, тому його застосування з 01 січня 2016 року є протиправним.
Позивач просив розглядати справу без його участі.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, через канцелярію суду подав письмові заперечення в яких у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у них.
У судове засідання 01.06.2016 року представники сторін не прибули, суд відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень позивача, представників відповідачів, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (зі змінами), протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року N 3 та з метою врегулювання окремих питань виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році Міністерством оборони України 27.01.2016 року прийнято наказ N 44 "Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році" яким, крім іншого, наказано:
П. 3. Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати за окремим рішенням Міністра оборони України.
П. 7. Першому заступнику Міністра оборони України, заступникам Міністра оборони України, заступнику Міністра оборони України з питань євроатлантичної інтеграції, заступнику Міністра оборони України - керівнику апарату, начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України, керівникам структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам (начальникам) органів військового управління, військових частин, установ та організацій Збройних Сил України забезпечити в лютому 2016 року перерахунок грошового забезпечення, із урахуванням виплаченого грошового забезпечення в січні 2016 року, шляхом збільшення (зменшення) премії за січень 2016 року.
П. 9. визначено, що цей наказ застосовується з 01 січня 2016 року.
Позивач вважає, що п. 3, п. 7., п.9 оскаржуваного наказу є протиправними, а тому просить їх скасувати.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 р. N 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон N 2011-XII).
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі - постанова N 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (п. 3 цієї постанови).
Відповідно до п. п. 3 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України N 1294, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Так, оскаржуваним пунктом 3 наказу Міністерства оборони України від 27.01.2016 № 44 "Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році" , передбачено виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснювати за окремим рішенням Міністра оборони України.
Таким чином вказаний пункт наказу, не суперечить підпункту 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Згідно Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 р. N 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за N 638/15329; далі - Інструкція), особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги. (підпункти 33.1, 33.2 розд. XXX ІІІ Інструкції).
Суд погоджується з доводами відповідача, що невідповідність пункту 3 оскаржуваного Наказу № 44 аналогічним положенням наказу Міністра оборони України від 12.06.2008 № 260 не означає його протиправність та не має наслідком необхідність його скасування, оскільки зазначені накази відповідають постанові Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294, як акту вищої юридичної сили. Водночас, для вирішення питання про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань застосуванню підлягає пункт 3 Наказу, оскільки був виданий пізніше.
Крім цього, відповідач може внести зміни до Наказу від 12.06.2008 № 260 для усунення розбіжностей між наказами.
Щодо протиправності пункту 7 наказу Міністерства оборони України № 44 від 27.01.2016 (проведення перерахунку грошового забезпечення), судом встановлено, що наказом Міністерства оборони України № 60 від 08.02.2016 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 27.01.2016 № 44", оскаржуваний пункт 7 наказу Міністерства оборони України № 44 від 27.01.2016 виключено.
Пунктом 9 наказу № 44 від 27.01.2016 встановлено, що цей наказ застосовується з 01 січня 2016 року.
Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (із змінами) керівники державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання мають право встановлювати розміри надбавок та здійснювати преміювання.
Міністром оборони України щорічно встановлюються розміри набавок премії та винагород в межах виділених асигнувань на відповідний рік.
Як зазначалося, Наказ відповідача № 44 від 27.01.2016 розроблено на виконання протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 3 щодо підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям у межах видатків, передбачених у державному бюджеті на 2016 рік (копія додається).
Крім того, представник відповідача повідомив, що на виконання пункту 17 плану дій Кабінету Міністрів України на 2016 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. № 184-р, у Міністерстві оборони України опрацьовано проект постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб", яким передбачається упорядкування грошового забезпечення військовослужбовців шляхом підвищення окладів за військові звання, посадових окладів та проведення поетапного перерахунку пенсій. Наразі, проект постанови надіслано на погодження до центральних органів виконавчої влади.
Відтак, оскаржуваний наказ в оскаржуваній частині було видано у спосіб та у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, вказаний наказ не потребує проведення державної реєстрації, оскільки ним нових норм не створено, а прийнято відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу".
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд, надаючи оцінку діям відповідача, вважає, що вони вчинені у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 9, 17, 128, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий Суддя Р.О. Арсірій
Судді О.П. Огурцов
В.А. Кузьменко