ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
01 березня 2017 року № 826/16683/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., суддів: Літвінової А.В., Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в м. Києві
Міністерства внутрішніх справ України
Лінійного управління в метрополітені ГУ МВС України в м. Києві
про зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в м. Києві, Міністерства внутрішніх справ України, Лінійного управління в метрополітені ГУ МВС України в м. Києві про зобов'язання стягнути з відповідачів одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в сумі 95289,45 грн. за кожний повний календарний рік служби.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі, а ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2016 року призначено справу до судового розгляду колегією суддів.
В судовому засіданні 01 лютого 2017 року оголошено ухвалу про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 15 серпня 2000 року прийнятий на службу до органів внутрішніх справ.
Наказом ГУ МВС України в місті Києві від 06 листопада 2015 року №1014о/с позивач у званні майора міліції звільнений з посади начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного управління в метрополітені Головного управління за пунктом 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації) з 06 листопада 2015 року.
Наказом ГУ Національної поліції в місті Києві від 07 листопада 2015 року №12 о/с відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про національну поліцію», як такого, що прибув з МВС України, з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування, позивача призначено заступником начальника управління поліції в метрополітені - начальником кримінальної поліції, присвоївши спеціальне звання «майор поліції».
В подальшому, наказом ГУ Національної поліції в місті Києві від 29 січня 2016 року позивача звільнено зі служби в поліції.
Вважаючи, що позивач при звільненні з ГУ МВС України в місті Києві 06 листопада 2015 року мав право на отримання одноразової грошової допомоги, він 29 червня 2016 року та 22 серпня 2016 року звертався із заявами до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в м. Києві про здійснення виплати такої допомоги, у задоволенні яких йому було відмовлено.
Вважаючи відмову у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Відповідно до підпункту «з» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації.
Так, судом встановлено, що позивач був звільнений 06 листопада 2015 року зі служби в органах внутрішніх справ за пунктом 64 "з" та продовжив роботу в Національній поліції 07 листопада 2015 року, при цьому на посаді, що не заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а отже ОСОБА_1 не набув права на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 69-71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.П. Балась
Судді А.В. Літвінова
А.С. Мазур