Копія
Справа № 822/2141/16
06 березня 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіСалюка П.І.
при секретаріДубіній Н.Ю.
за участі:позивача, представника позивача та представників відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, в якому з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог, просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 20 жовтня 2016 року № 1107 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до адміністративної відповідальності заступника начальника ГУНП в Хмельницькій області";
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 20 жовтня 2016 року №326 о/с про звільнення полковника поліції, заступника начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_3 зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;
- поновити ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з 20 жовтня 2016 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він - ОСОБА_3, проходив службу на посаді заступника начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в звані полковника поліції. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 20 жовтня 2016 року № 1107 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до адміністративної відповідальності заступника начальника ГУНП в Хмельницькій області" за вчинення дій, які підривають авторитет Національної поліції, невиконання службової дисципліни, інших нормативно-правових актів на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції. На виконання Наказу від 20 жовтня 2016 року № 1107 начальником Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, генералом поліції ІІІ рангу Семенишеним М.О. було видано наказ від 20.10.2016 року № 326 о/с, яким позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Зазначені накази позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідач прийняв останні без доведення вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку. А тому, враховуючи вищезазначене позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
В судовому засіданні позивач та його представник адміністративний позов підтримали, просили суд позовні вимоги задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ України. З листопада 2015 року позивач проходив службу в поліції, в Головному управлінні Національної поліції в Хмельницькій області на посаді заступника начальника, звання - полковник поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 20 жовтня 2016 року № 1107 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції України.
Наказом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 20 жовтня 2016 року №326 о/с позивача з 20 жовтня 2016 року звільнено зі служби відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліції» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Підставою для проведення службового розслідування по факту порушення позивачем службової дисципліни слугував рапорт № 144/28-2016 від 19.10.2016 року з сектору комунікації ГУНП про виявлення в мережі Інтернет на каналі "NEWSONE" матеріалу критичного змісту про поліцію Хмельницької області (у сюжеті йдеться про слідчі дії, які проводять працівники внутрішньої безпеки та Генеральної прокуратури України у службовому кабінеті заступника начальника ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_3 у справі за розкрадання паливно-мастильних матеріалів.
В ході службового розслідування встановлено, що 08.04.2016 року за матеріалами Управління ВБ в Хмельницькій області ДВБ НП України Генеральною прокуратурою України розпочато кримінальне провадження № 42016000000000971 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України по факту перевищення влади окремими працівниками поліції ГУНП в Хмельницькій області, в рамках якого проводився комплекс негласних слідчо - розшукових дій.
Звільненню позивача передувало службове розслідування, призначене наказом ГУНП від 19.10.2016 року № 1106, за результатами проведення якого 20 жовтня 2016 року складено висновок № 205/16, який 20 жовтня 2016 року затверджений начальником ГУНП в Хмельницькій області генералом поліції третього рангу М.О. Семенишеним.
Згідно висновку службового розслідування факт порушення службової дисципліни з боку заступника начальника ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_3 знайшов своє підтвердження.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до п. 4 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію України" підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з п. 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
Відповідно до статті 12 частини 1 пункту 6 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися дисциплінарне стягнення, зокрема, звільнення з посади.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента країни і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
З аналізу вказаних норм суд резюмує, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є невиконання або неналежне виконання поліцейським дисципліни шляхом недотримання конкретних актів законодавства та наказів і інших відомчих нормативно-правових актів.
Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Отже, з урахуванням правової позиції, викладеній у постанови колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.03.2014 року у справі № 21-13а14, суд при розгляді кожної справи про застосовування дисциплінарних стягнень повинен враховувати фактичні обставини, що мали місце і передували звільненню особи. За наявності підстав для звільнення в порядку дисциплінарного стягнення та з урахуванням інших даних про особу така особа може бути звільнена.
Згідно статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Як вбачається із долучених до матеріалів справи висновків службового розслідування, складених Старшим інспектором з ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції ОСОБА_4, які затверджено начальником ГУНП в Хмельницькій області генералом поліції третього рангу М.О. Семенишиним № 246/16 від 30.12.2016 року (за фактом критичної інтернет-публікації на сайті "Незалежний громадський портал" щодо можливих неправомірних дій колишнього заступника начальника ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_3) та № 242/16 від 14.12.2016 року (за фактом можливого перевищення влади або службових повноважень під час виконання службових обов'язків окремими працівниками поліції ГУНП в Хмельницькій області) факти щодо неправомірних дій колишнього заступника начальника ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_3, не доведено.
Також, суд проаналізувавши вищезазначені висновки службових розслідувань, а саме висновок № 205/16 від 20.10.2016 року, № 246/16 від 30.12.2016 року та № 242/16 від 14.12.2016 року, встановив, що у висновку службового розслідування № 205/16 від 20.10.2016 року, зазначено протилежний зміст встановлених обставин в ході службових розслідувань проведених стосовно позивача та оформлених висновками № 246/16 від 30.12.2016 року та № 242/16 від 14.12.2016 року.
В судовому засіданні судом допитано свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_4, які пояснили суду, що обставини встановлені під час судового розслідування оформленого висновком № 205/16 від 20.10.2016 року, в ході додаткових службових розслідувань, які проведено по факту неправомірних дій колишнього заступника начальника ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_3 (висновки службових розслідувань № 246/16 від 30.12.2016 року та № 242/16 від 14.12.2016 року) не підтвердилися.
Окрім того, суд ухвалою від 20.12.2016 року витребував у Генеральної прокуратури України інформацію, в письмовому вигляді, про хід та стадію кримінального провадження №42016000000000971 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу України, в якій просив обов'язково зазначити в якому статусі по даному провадженню перебуває ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
На виконання зазначеної ухвали суду від 20.12.2016 року старший слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України повідомив, що Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №42016000000000971, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2016 року стосовно службових осіб ГУНП в Хмельницькій області за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 203-2 Кримінального кодексу України. На час 01.02.2017 року досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, підозра про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_3 не повідомлялася, запобіжні заходи стосовно останнього не застосовувалися.
Враховуючи вищезазначене, судовим розглядом встановлено, що факт порушення службової дисципліни з боку заступника начальника ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_3 не доведений. Остаточне рішення по кримінальному провадженню № 42016000000000971 не прийняте.
Проте, відповідачем при накладенні на ОСОБА_3 такого крайнього заходу дисциплінарного стягнення як звільнення, не враховано відсутності доказів вчинення дисциплінарного порушення позивачем, а також того, що остаточного рішення суду про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365 Кримінального кодексу України прийнято не було.
Таким чином, висновки Управління ВБ в Хмельницькій області ДВБ НП України щодо можливого порушення службової дисципліни з боку заступника начальника ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_3, суд вважає передчасними та такими, що ґрунтуються на припущеннях.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, яке є крайнім заходом дисциплінарного впливу застосовано за відсутності правових підстав, без урахування усіх обставин у справі та дотримання принципу пропорційності між вчиненим дисциплінарним проступком та мірою дисциплінарної відповідальності.
Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Крім того, згідно з частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Тому суд врахував, що Європейський Суд з прав людини у рішенні від 7 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначив, що пункт 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, - щоб вони утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом.
У рішенні від 10 лютого 1995 року в справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
З огляду на з'ясовані обставини та викладені норми законодавства, суд дійшов висновку, що пункт 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 20 жовтня 2016 року № 1107 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до адміністративної відповідальності заступника начальника ГУНП в Хмельницькій області", прийнятий з порушенням норм чинного законодавства та без встановлення дисциплінарного проступку, саме не зазначення відповідачем обставин в чому полягає невиконання чи неналежне виконання ОСОБА_3 службової дисципліни, а із інкримінуванням позивачу кримінального правопорушення без рішення суду, що суперечить нормам Конституції України та нормам чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Протиправність оскаржуваних наказів вказує на наявність правових підстав для поновлення позивача на посаді заступника начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з 20 жовтня 2016 року.
Листом Вищого адміністративного суду України від 26.05.2010 року № 753/11/13-10 "Про розв'язання спорів, що виникають з відносин публічної служби" зазначено, що під час вирішення спорів зазначеної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Враховуючи, що Законом України "Про Національну поліцію" не врегульовано питання поновлення на службі, суд вбачає наявними підстави застосування в даному випадку норм Кодексу законів про працю України.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Положеннями частини 1 статті 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 158-163, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов задоволити.
Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 20 жовтня 2016 року № 1107 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до адміністративної відповідальності заступника начальника ГУНП в Хмельницькій області".
Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 20 жовтня 2016 року №326 о/с про звільнення полковника поліції, заступника начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_3 зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Поновити ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з 20 жовтня 2016 року.
Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 10 березня 2017 року
Суддя/підпис/
"Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк