09 березня 2017 р. Справа №818/157/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелета С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Мороз Т.М.,
представника позивача Блінова С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації про скасування відмови, стягнення коштів, -
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу (далі - позивач, ПАТ "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу) звернулося до суду з адміністративним позовом до управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації (далі - відповідач, управління соціального захисту населення Охтирської РДА), в якому просить визнати протиправною (скасувати) відмову, викладену в листі відповідача від 11.11.2016 року № 01-10/07/2603, у відшкодуванні виплати компенсації у межах середнього заробітку в розмірі 132011,49 грн. ПАТ "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу за працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом за грудень 2015 року; стягнути з відповідача 132011,49 грн. компенсації середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом за грудень 2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що окремі працівники Качанівського газопереробного заводу в 2015 році були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. Відповідно до ст. 119 Кодексу Законів про працю України за такими працівниками зберігається місце роботи та середній заробіток, який компенсується роботодавцю з Державного бюджету України відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 року № 105. Згідно з вказаним Порядком підприємство щомісяця до 15 числа подає до органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку, погоджений з військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника. В подальшому звіт (до 23 числа) передається підрозділами соціального захисту населення до Мінсоцполітики для спрямування їм бюджетних коштів. На виконання вимог вказаного Порядку позивачем було подано звіти за грудень 2015 року до управління соціального захисту населення Охтирської РДА, які були отримані відповідачем 14.01.2016 року, однак сума компенсації в розмірі 132011,49 грн. сплачена не була. 31.10.2016 року позивач звернувся до управління соціального захисту населення Охтирської РДА із вимогою про сплату зазначених коштів, однак відповідач листом пояснив, що підстави для виплати компенсації відсутні в зв'язку із відсутністю в Державному бюджеті України на 2016 рік видатків за вказаною програмою.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надіслав письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що Законом України "Про Державний бюджет на 2015 рік" були передбачені видатки на компенсацію середньої заробітної плати підприємствам, працівники яких призвані на військову службу. Порядок виплати вказаної компенсації встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 року № 105. Відповідно до Порядку структурні підрозділи соціального захисту населення щомісяця до 23 числа подають відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату компенсації з бюджету до Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації для спрямування їм бюджетних коштів, що спрямовуються їм для перерахування підприємствам, установам, організаціям. Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінсоцполітики. Таким чином, на думку відповідача, саме Мінсоцполітики приймається рішення про спрямування органам соціального захисту населення компенсації з бюджету для їх подальшого перерахунку підприємствам. Відповідно до Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні платежі здійснюються за наявності відповідної програми. Оскільки на 2016 рік програма компенсації з бюджету середнього заробітку мобілізованих працівників не була передбачена, можливість її виплати за грудень 2015 року в 2016 році відсутня.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що окремих працівників ПАТ "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу в 2015 році призвано на військову службу під час мобілізації, що підтверджується повідомленнями та довідками, виданими на ім'я вказаних осіб військовими комісаріатами (а.с.45-60, 62-71). В подальшому зазначених працівників увільнено від виконання обов'язків наказами директора Качанівського газопереробного заводу (а.с.61, 72-98).
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 року № 105 "Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом" позивачем направлено до управління соціального захисту населення Охтирської РДА звіти (погоджені із військовими комісаріатами) за грудень 2015 року про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу на загальну суму 132011,49 грн. (а.с.32-38).
Вказані звіти отримані управлінням соціального захисту населення Охтирської РДА 14.01.2016 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на супровідному листі ПАТ "Укрнафта" (а.с.31).
Однак, після отримання вказаних звітів відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, а позивач не отримав суми компенсації, зазначеної у звітах.
Листом від 31.10.2016 року № 25/2443 ПАТ "Укрнафта" звернулось до відповідача із вимогою про сплату вказаних коштів (а.с.39-40).
Листом від 11.11.2016 року № 01-10/07/2603 управління соціального захисту населення Охтирської РДА повідомило позивача про те, що підстави для виплати компенсації відсутні в зв'язку із відсутністю в Державному бюджеті України на 2016 рік призначень за вказаною програмою, а бюджетний 2015 рік, в якому такі видатки були передбачені, закінчився (а.с.43-44).
Зважаючи на тривалу бездіяльність відповідача щодо не повернення ПАТ "Укрнафта" суми компенсації в розмірі 132011,49 грн., позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п'ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п'ятою статті 61 Закону України "Про освіту".
Частиною 1 ст. 119 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Згідно з ч. 2 ст. 119 КЗпП України працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
Як встановлено ч. ч. 3, 4, 5 ст. 119 КЗпП України (в редакції станом на грудень 2015 року) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, в яких вони працювали на час призову.
Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, в яких вони працювали на час призову.
Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Законом України від 20.05.2014 року № 1275-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" дію ч. 3 ст. 119 КЗпП України поширено на громадян України, які починаючи з 18.03.2014 року були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію".
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 року № 105 затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 105), яким визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 "Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період".
Пунктом 2 Порядку № 105 визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - структурні підрозділи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім міст Києва та Севастополя) рад (далі - органи соціального захисту населення).
Для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 1, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа їх копій, а також зведених звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 2 структурним підрозділам соціального захисту населення.
Структурні підрозділи соціального захисту населення щомісяця до 23 числа подають відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком з Мінсоцполітики для спрямування їм бюджетних коштів, що спрямовуються органам соціального захисту населення для перерахування підприємствам, установам, організаціям.
Аналіз наведених положень закону дає підстави вважати, що за громадянами України, які починаючи з 18.03.2014 року були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17.032014 року № 303 "Про часткову мобілізацію", згідно із Законом України від 20.05.2014 року № 1275-VII, зберігається середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, суми виплати якого у період, зокрема, у грудні 2015 року, компенсується із бюджету відповідно до Порядку №105 в межах наявних ресурсів на зазначені цілі.
Як уже зазначено судом, позивач на виконання вимог Закону подав до управління праці та соціального захисту населення Охтирської РДА звіти про фактичні витрати щодо осіб про нарахування та виплату у грудні 2015 року середньої заробітної плати на загальну суму 132011,49 грн.
Проте, відповідач відмовив у виплаті такої компенсації за грудень 2015 року з огляду на те, що відповідні видатки на 2016 рік не передбачені.
Суд не погоджується із доводами відповідача та зазначає що ст. 119 КЗпП України, яка передбачала право роботодавця на компенсацію середнього заробітку за рахунок коштів Державного бюджету України, діяла до 01.01.2016 року, неконституційною визнана не була, а отже відповідач зобов'язаний здійснити компенсацію фактичних витрат на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом за грудень 2015 року, більш того, Порядок № 105 залишається чинним до цього часу, що не дає підстав відповідачу відмовляти ПАТ "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу у виплаті компенсації за грудень 2015 року.
Слід зазначити, що позивачем було дотримано всі умови для включення сум, вказаних у звіті до зведеного звіту про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом. Так, матеріалами справи підтверджується, що всі виплати за грудень 2015 року позивачем здійснені у січні 2016р., і саме в січні було визначено суму, яка підлягає компенсації. Зазначені звіти були погодженні із військовими комісаріатами, вчасно, до 15 числа місяця, в якому були здійснені фактичні витрати на виплату середнього заробітку, подані до управління. Твердження відповідача про те, що такі звіти за грудень 2015р. повинні бути подані позивачем до 15 грудня 2015р. судом визнається безпідставним та необґрунтованим, оскільки Порядком передбачено подання звітів про саме фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам за місяць, в даному випадку які здійснені у січні 2016р., а не про заплановані витрати на майбутнє.
Щодо посилань відповідача на відсутність бюджетних асигнувань для таких виплат, суд зазначає наступне. Європейський Суд у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення Суду). У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів, якими встановлені відповідні доплати та пільги з бюджету і які є діючими, та Закону України "Про Державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон. При цьому, суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").
Таким чином, враховуючи, що за підприємствами, установами та організаціями, працівники яких призвані на військову службу, закріплене право на відшкодування виплаченого середнього заробітку таким працівникам за рахунок коштів державного бюджету, зокрема за грудень 2015 року, відсутність відповідних бюджетних асигнувань не позбавляє наявного у позивача права на відшкодування понесених витрат.
Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги ПАТ "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу в частині визнання протиправною відмови, викладеної в листі управління соціального захисту населення Охтирської РДА від 11.11.2016 року № 01-10/07/2603, у виплаті компенсації у межах середнього заробітку в розмірі 132011,49 грн. на користь ПАТ "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу за працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом за грудень 2015 року.
Стосовно посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду із позовними вимогами, суд зазначає, що підприємством було виконано всі умови для отримання коштів із бюджету, звіти, подані до управління не були йому повернуті, залишаються у відповідача, про подальші свої дії відповідач не інформував позивача. Враховуючи те, що позивачу не було перераховано кошти, підприємство звернулося 31.10.2016 року до відповідача із відповідною вимогою щодо відшкодування коштів. В даному випадку, бездіяльність відповідача є триваючою, позивач звернувся із відповідною вимогою у жовтні 2016 року і після отримання відповіді від 11.11.2016 року дізнався про підстави такої бездіяльності та обґрунтування неперерахування коштів, до суду позов надійшов у лютому 2017 року, тобто строки звернення позивачем не пропущені.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 132011,49 грн. компенсації середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу за грудень 2015 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 Порядку № 105 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім мм. Києва та Севастополя) рад (далі - органи соціального захисту населення).
Тобто управління соціального захисту населення Охтирської РДА є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.
Згідно з п. 4 Порядку № 105 для отримання компенсації з бюджету середнього заробітку підприємства, установи та організації подають щомісяця до 15 числа органові соціального захисту населення звіти про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам за формою згідно з додатком 1, погоджені районним (міським) військовим комісаріатом або військовою частиною, для подання до 19 числа структурному підрозділу соціального захисту населення (підрозділу соціального захисту населення обласної державної адміністрації) копій зазначених звітів, а також зведеного звіту про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам.
Структурні підрозділи соціального захисту населення щомісяця до 23 числа подають відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам Мінсоцполітики для спрямування їм бюджетних коштів, що спрямовуються органам соціального захисту населення для перерахування підприємствам, установам, організаціям.
Таким чином управління соціального захисту населення Охтирської РДА не є головним розпорядником коштів, а відповідно до Порядку № 105 є отримувачем коштів для перерахування їх підприємствам, установам, організаціям. З огляду на те, що в даному випадку звіти не були передані, відповідно до п. 4 Порядку № 105, тобто порядок не було дотримано, кошти до управління соціального захисту населення Охтирської РДА не надходили, а тому не можуть бути стягнуті безпосередньо з відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
При розгляді даної справи встановлено, що відповідач, в порушення Порядку №105 звіти отримав, підприємству не повернув без виконання, при цьому дані звітів не включив до зведеного звіту і такі дані не направив в порядку, передбаченому Порядком №105, чим порушує право позивача на отримання таких коштів із Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, для повного захисту прав ПАТ "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу на своєчасне отримання відшкодування виплаченого середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу, за рахунок коштів державного бюджету, зокрема за грудень 2015 року, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати управління соціального захисту населення Охтирської РДА включити зазначену у звітах, що були отримані відповідачем 14.01.2016 року від ПАТ "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу (лист від 11.01.2016 року № 2/56), загальну суму компенсації в розмірі 132011,49 грн. за грудень 2015 року, до зведеного звіту про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 року № 105.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації про скасування відмови, стягнення коштів - задовольнити частково.
Визнати протиправною (скасувати) відмову, викладену в листі Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації від 11.11.2016 року № 01-10/07/2603, у відшкодуванні виплати компенсації у межах середнього заробітку в розмірі 132011,49 грн. Публічному акціонерному товариство "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу за працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом за грудень 2015 року.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації включити зазначену у звітах, що були отримані Управлінням соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації 14.01.2016р. від Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу (лист від 11.01.2016р. №2/56) загальну суму 132011,49 грн. за грудень 2015року, до зведеного звіту про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом та подати зазначені відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. N 105 "Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом".
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації (м.Охтирка, вул.. Київська,1, і.к. 03197888) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу (Охтирський район, с.Мала Павлівка, вул..Центральна,1,і.к. 00137041) суму судового збору в розмірі 3580,18 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 13.03.2017 року.
Суддя С.М. Гелета