02 березня 2017 року м. Одеса Справа № 815/624/17
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванова Е.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщені суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Державної екологічної інспекції Північно - Західного регіону Чорного моря, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної екологічної інспекції України про визнання протиправним та скасування пункту припису, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Державної екологічної інспекції Північно - Західного регіону Чорного моря в якому з урахуванням уточнень на позов просить суд визнати протиправним та касувати пункт 6 припису Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (без номеру та дати), виданого старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Фурдуй Л.В. Ізмаїльській філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної з 14.12.2016 року по 28.12.2016 року обов'язковість виконання якого визначена пунктом 2 Припису Державної екологічної інспекції України від 10.01.2017 року №2/2-19.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що в період з 14.12.2016 року по 28.12.2016 р. фахівцями Державної екологічної інспекції України, згідно з наказом Держекоінспекції України № 177 від 08.12.2016 р., на підставі направлення на проведення планової перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 08.12.2016 № 95, проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами державним підприємством "Адміністрація морських портів України", в тому числі в частині діяльності відокремленого структурного підрозділу (без статусу юридичної особи) підприємства - Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту). За результатами проведеного заходу контролю складено відповідний Акт перевірки (без номеру та дати). 18.01.2017 р. ДП "АМПУ" було отримано Припис Державної екологічної інспекції України від 10.01.2017 № 2/2-19 (надалі - Припис-1), яким, з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час здійснення планової перевірки, було приписано забезпечити виконання приписів територіальних органів Держекоінспекції України, в т.ч. Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря. В свою чергу до Припису-1 було додано приписи відповідних територіальних органів Держекоінспекції України, в т.ч. Припис Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (без номеру та дати), адресований до виконання Ізмаїльською філією державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (надалі - Припис-2). Пунктом 6 Припису-2 приписано: "Оформити документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку, яка використовується Ізмаїльською філією державного підприємства "Адміністрація морських портів України", визначено термін виконання цього пункту припису - 30.06.2017. Проте позивач вважає вказану вимогу відповідача такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства України, а дії посадових осіб суб'єкту владних повноважень при винесенні Припису - неправомірними та таким, що здійсненні з порушенням вимог Закону України «Про основині засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. N464.
Позивач в судове засідання з'явився.
Представник відповідача в судове засідання з'явився.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце проведення судового засідання, проте надав заяву в якій просив справу розглянути за його відсутності та щодо задоволення позову не заперечував.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено, що в період з 14.12.2016 року по 28.12.2016 р. фахівцями Державної екологічної інспекції України, згідно з наказом Держекоінспекції України № 177 від 08.12.2016 р., на підставі направлення на проведення планової перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 08.12.2016 № 95, було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами державним підприємством "Адміністрація морських портів України", в тому числі в частині діяльності відокремленого структурного підрозділу (без статусу юридичної особи) підприємства - Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту).
За результатами проведеного заходу контролю складено відповідний Акт перевірки (без номеру та дати).
18.01.2017 р. ДП "АМПУ" було отримано Припис Державної екологічної інспекції України від 10.01.2017 № 2/2-19 (надалі - Припис-1), яким, з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час здійснення планової перевірки, приписано забезпечити виконання приписів територіальних органів Держекоінспекції України, в т.ч. Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря.
В свою чергу до Припису-1 додавались приписи відповідних територіальних органів Держекоінспекції України, в т.ч. Припис Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (без номеру та дати), адресований до виконання Ізмаїльською філією державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (надалі - Прилис-2).
Пунктом 6 Припису-2 приписано: "Оформити документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку, яка використовується Ізмаїльською філією державного підприємства "Адміністрація морських портів України", визначено термін виконання цього пункту припису - 30.06.2017.
Проте суд вважає вказану вимогу Відповідача такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства України, а дії посадових осіб суб'єкту владних повноважень при винесенні Припису - неправомірними та таким, що здійсненні з порушенням вимог Закону України «Про основині засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. N464, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі Закон).
Статтею 7 Закону визначено перелік та вимоги до розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю). До зазначених документів віднесено акти перевірки та приписи.
Відповідно до п. 6 ст. 7 Закону, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:
дату складення акта;
тип заходу (плановий або позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
предмет державного нагляду (контролю);
найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи -підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 7 Закону, припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу Державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Відповідно положень ч. 9 ст. 7 Закону, розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (в тому числі припис), повинен містити такі відомості:
дату складення;
тип заходу (плановий чи позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
термін усунення порушень;
посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення;
найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;
прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.
В свою чергу Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. N 464 (надалі - Порядок) визначено:
Пункт 1.2. Цей Порядок визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.
Пункт 4.13. За результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.
Пункт 4.20. В останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання.
Пункт 4.21. Один примірник акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Держекоінспекції.
Пункт 4.22. У разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб'єкта господарювання відмовляється від отримання акта перевірки особисто, то такий акт передається через канцелярію суб'єкта господарювання (із зазначенням вхідного реєстраційного номера) або відправляється рекомендованим листом.
Пункт 4.23. На підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, -у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Пункт 4.24; Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Держекоінспекції, який здійснював перевірку.
Пункт 4.25. У разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб'єкта господарювання відмовляється від отримання приписів особисто, припис відправляється рекомендованим листом.
Додатком 3 до Положення затверджено форму Припису.
Так суд вважає, що Акт, Припис-1, Припис-2 мають числені порушення вимог законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а саме:
- Акт перевірки, Припис-1 та Припис-2, в порушення вимог ч. 6 - 9 ст. 7 Закону та п.4.20 - 4.24 Порядку, не надано на підпис керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, що в свою чергу позбавило позивача можливості викласти відповідні заперечення та зауваження. Жодних відміток про відмову від підписання зазначені документи не містять;
- Відповідачами, в порушення вимог ч. 9 ст. 7 Закону та п.4.20 - 4.24 Порядку, не вжито заходів щодо вручення Акту перевірки, Припису-1 та Припису-2 керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, натомісь документи відразу було надіслано поштою, що є виключним заходом при умові відмови посадових осіб суб'єкту господарювання від їх отримання. Жодних відміток про відмову від отримання зазначені документи не містять;
- враховуючи, що відповідно до п. 4.20 Порядку оскаржуваний Акт перевірки (що не містить ані дати, ані номеру) мав бути складений не пізніше останнього дня перевірки (згідно Акту - 28.12.2016 р.), відповідно до п. 9 ст. 7 Закону та п. 4.23 Порядку припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища має бути складений та наданий суб'єкту господарювання не пізніше п'яти робочих днів з дня завершення перевірки (складання Акту), фактично Припис-1 датований (складений) 10.01.2017 р., а Припис-2 взагалі не містить дати складання, - Позивачами допущено порушення строків складання приписів (крайній термін - 06.01.2017 р.);
Відповідачем, в порушення вимог ч. 9 ст. 7 Закону, не вжито заходів по погодженню з уповноваженими посадовими особами - представниками Позивача строків усунення виявлених порушень;
в порушення вимог ч. 6 - 9 ст. 7 Закону та п.4.20 - 4.24 Порядку Акт перевірки та Припис-2 не містять дат складання, Припис-2 не містить номеру, Припис-1 та Припис-2 не містять посилань на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення;
Припис-2, в порушення вимог ч. 9 ст. 7 Закону, не містить найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи (зазначено лише найменування філії, що є струтурним підрозділом (без статусу юридичної особи) суб'єкта господарювання, відтак вважатися окремим суб'єктом господарювання не може).
По-друге, як зазначалося, пунктом 6 Припису-2 Позивачу приписано: "Оформити документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку, яка використовується Ізмаїльською філією державного підприємства "Адміністрація морських портів України", визначено термін виконання цього пункту припису - 30.06.2017 року та констатоване порушення Позивачем ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
В той же час, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. б п. 2 ч. 4. Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 454/2011, Держекоінспекція України, відповідно до покладених завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими' органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель виключно щодо:
консервації деградованих і малопродуктивних земель;
збереження водно-болотних угідь;
виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок;
здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;
додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;
додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель;
встановлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також щодо додержання режиму використання їх територій;
- ведення будівельних, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду.
Більш того, відповідно до положень ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року N 963-ГУ, який визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, в той час як центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.
Відповідно до п. а ст. 6 цього Закону саме до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі належить здійснення державного контролю за використанням , та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Згідно п. 1.1 «Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства» затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.03.2013 року за №412/22944 державний нагляд (контроль) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами (далі - інспекційні органи) відповідно до статей 152 та 188 Земельного кодексу України, статей 5, 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статей 181 та 19 Закону України "Про охорону земель", пунктів 4, 5 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 459, пунктів 4, 6 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 грудня 2011 року N 770, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 року за N 34/20347.
Таким чином Відповідач, розглянувши питання порушення об'єктом контролю вимог земельного законодавства України в частині державної реєстрації прав на зайняті земельні ділянки, вийшли за межі свої повноважень та компетенції, чим грубо порушили вимоги чинного законодавства.
По-третє, Відповідачем, за результатами перевірки, як вбачається з відповідних Акту та Припису, встановлено порушення Позивачем вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
З огляду на викладене, суд зазначає наступне.
Відповідно до Закону України «Про морські порти України», розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 №133-р «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту», наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 № 163 «Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства «Адміністрація морських портів України» було проведено реорганізацію державних підприємств морського транспорту, в тому числі Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (ДП «ІЗМ МТП») шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них згідно розподільчих балансів та утворено, внаслідок виділу, державне підприємство «Адміністрація морських портів України».
Пунктом 3 Наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 № 163 встановлено, що Адміністрація морських портів України є правонаступником державних підприємств морського транспорту, зазначених у п. 1 цього Наказу, у частині майна, прав та обов'язків відповідно до розподільчих балансів.
Відповідно до розподільчого балансу та складених на його основі Актів приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань від ДП «ІЗМ МТП» до ДП «Адміністрація морських портів України» від 13.06.2013 р., в господарське відання ДП «АМПУ» були передані будівлі та споруди (в тому числі гідротехнічні), розташовані на території Ізмаїльського морського порту.
Все отримане ДП «АМПУ» в особі Філії нерухоме майно належить підприємству лише на праві господарського відання, при цьому власник цих об'єктів нерухомого майна залишився незмінним - Держава Україна в особі Міністерства інфраструктури України.
Самі норми ст.ст. 125, 126 ЗК України не є імперативними за своєю правовою природою, не містять жодних зобов'язань та строків їх виконання для суб'єктів правовідносин.
Втім, Філією в інтересах ДП «АМПУ», з метою захисту майнових прав та виконання вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», все ж вживалися певні заходи з метою забезпечення реєстрації прав на такі ділянки, про які відповідача було поінформовано.
Наразі користувачем земельних ділянок, на яких розташовані належні ДП «АМПУ» на праві господарського відання об'єкти нерухомого майна, є ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» відповідно до Актів про право постійного користування.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Відповідно до положень ст. 141 ЗК підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, здійснюваний у порядку, передбаченому ЗК, чого наразі чинним землекористувачем - ДП "ІЗМ МТП", не здійснено.
ДП «АМПУ» в особі Ізмаїльської філії, отримавши право користування будівлями та спорудами на території морського порту Ізмаїл, стало фактичним землекористувачем частини земельних ділянок, права постійного користування якими згідно державних актів, виданих у 90-х роках, надано ДП «ІЗМ МТП». З огляду на ситуацію що склалася, враховуючи норми земельного законодавства, найбільш вірогідним шляхом формування земельних ділянок для ДП «АМПУ» в особі Філії є шлях поділу раніше сформованих земельних ділянок. При цьому обов'язковою та первинною умовою для цього є забезпечення землекористувачем (ДП «ІЗМ МТП») фактичного формування земельних ділянок (встановлення/відновлення меж, визначення площ тощо) із внесенням відповідних даних до Державного земельного кадастру, та надання у встановленому порядку добровільної відмови від прав користування земельними ділянками.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем фактично не встановлено передумови «порушення», не дано оцінки вже вжитим заходам та залежності ситуації від волі ДП «АМПУ» як суб'єкта земельних правовідносин, не вказано, що саме не зроблено для забезпечення реєстрації прав на земельні ділянки.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Також відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють зокрема чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Враховуючи те, що все отримане ДП «АМПУ» в особі Філії нерухоме майно належить підприємству лише на праві господарського відання, при цьому власник цих об'єктів нерухомого майна залишився незмінним - Держава Україна в особі Міністерства інфраструктури України, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Державної екологічної інспекції Північно - Західного регіону Чорного моря задольнити.
Визнати протиправним та касувати пункт 6 припису Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (без номеру та дати), виданого старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Фурдуй Л.В. Ізмаїльській філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної з 14.12.2016 року по 28.12.2016 року обов'язковість виконання якого визначена пунктом 2 Припису Державної екологічної інспекції України від 10.01.2017 року №2/2-19.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Іванов Е.А.