11.3
Іменем України
27 лютого 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1456/16
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Шембелян В.С.,
за участі секретаря - Олійник О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Сєвєродонецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом - Позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області (далі за текстом -Відповідач ) в якому просив:
- визнати протиправним рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області, оформлене протоколом № 11 від 30.09.2016, про відмову у допуску до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю у зв'язку з тим, що відповідно до п. 6 «Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні» ОСОБА_1 не має необхідного стажу роботи у галузі права;
- зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Луганської області повторно розглянути документи ОСОБА_1, які він подав у Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Луганської області про допуск до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у 2008 році він закінчив Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка за напрямом підготовки - право, за спеціальністю - правоохоронна діяльність, за спеціалізацією - економічна безпека. Після цього з липня 2008 року по жовтень 2014 року працював на посадах оперуповноваженого Краснолуцького МВ УМВС України в Луганській області. З 31.10.2014 по 25.03.2016 працював інспектором на посадах ГУ МВС України в Луганській області та Сєвєродонецького відділу поліції ГУ НП в Луганській області. З 25.03.2016 по теперішній час, на підставі наказу начальника ГУНП у Луганській області №179 о/с від 25.03.2016 працює на посаді слідчого, слідчого відділу Сєвєродонецького ВП ГУНП у Луганській області.
Вважає, що в своєму рішенні комісія ніяким чином не обґрунтувала з точки зору діючого законодавства, саме з яких підстав вона не враховує його стаж роботи на вказаних посадах як стаж роботи в галузі права. Просив задовільнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, правом подати заперечення проти позову не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
У 2008 році ОСОБА_1 закінчив Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка за напрямом підготовки - «право», за спеціальністю - «правоохоронна діяльність», за спеціалізацією - «економічна безпека», освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста (а.с.10-13).
Відповідно до довідки Ф.1 з липня 2008 року по жовтень 2014 року Позивач працював на посаді оперуповноваженого Краснолуцького МВ УМВС України в Луганській області. З 31.10.2014 по 25.03.2016 працював інспектором на посадах ГУ МВС України в Луганській області та Сєвєродонецького відділу поліції ГУ НП в Луганській області. З 25.03.2016 на підставі наказу начальника ГУНП у Луганській області № 179 о/с від 25.03.2016 працює на посаді слідчого, слідчого відділу Сєвєродонецького ВП ГУНП у Луганській області (а.с.8, 9).
Виявивши бажання складати кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, ОСОБА_1 подав документи у Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Луганської області про допуск до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно із протоколом засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області від 30.09.2016р. № 11 у допуску до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, ОСОБА_1 відмовлено, у зв'язку з тим, що відповідно до п. 6 «Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю» ОСОБА_1 не має необхідного стажу роботи у галузі права - 2 роки, оскільки до стажу роботи в галузі права не зараховується робота в правоохоронних органах на посаді оперуповноважених працівників та інспекторів (а.с.15).
Надаючи оцінку вимогам позивача про визнання протиправним рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області від 30.09.2016р. № 11, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076).
Частиною 1 ст. 6 Закону № 5076 передбачено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 5076 особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про:
1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту;
2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту в рішенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в обов'язковому порядку зазначаються причини такої відмови.
17 грудня 2013 року за № 270 рішенням Ради адвокатів України затверджено Порядок допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі - Порядок №270).
Пунктом 2 розділу 2 Порядку визначено перелік документів, що подається одночасно із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.
Відповідно до пункту 6 розділу 5 Порядку №270 до стажу роботи в галузі права слід зараховувати роботу на посадах:
1) судді, прокурора, слідчого, нотаріуса;
2) помічника адвоката, помічника судді або нотаріуса;
3) юриста, юрисконсульта, головного юрисконсульта, начальника юридичного відділу;
4) роботу на посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організацій всіх форм власності, якщо такі посади за кваліфікаційними вимогами потребують наявності виключно повної вищої освіти за спеціальністю правознавство/правоохоронна діяльність;
5) науково-педагогічних або наукових працівників, що здійснюють навчання, виховання та професійну підготовку в професійно-технічних, вищих, або післядипломних навчальних закладах, якщо такі посади вимагають наявності повної вищої освіти за спеціальністю правознавство/правоохоронна діяльність;
6) працівників науково-дослідних установ, якщо такі посади вимагають наявності повної вищої освіти за спеціальністю правознавство/правоохоронна діяльність;
7) на інших посадах, які відповідно до закону вимагають наявності повної вищої освіти за спеціальністю правознавство/правоохоронна діяльність.
Згідно з Довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик основних посад працівників Міністерства внутрішніх справ України, що затверджено наказом МВС України від 24.03.2006 року №301 (а.с.26), при розробці посадових інструкцій ОСОБА_1 враховувалося:
1. До професії «інспектор» визначено наступні «Кваліфікаційні вимоги»: Вища освіта відповідно до фаху професійної діяльності в ОВС за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, бакалавра. Без вимог до стажу роботи.
2. До професії «старший інспектор» визначено наступні «Кваліфікаційні вимоги»: Вища освіта відповідно до фаху професійної діяльності в ОВС за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста. Стаж роботи за фахом не менше 2 років.
3. До професії «оперуповноважений» визначено наступні «Кваліфікаційні вимоги»: Вища освіта відповідно до фаху професійної діяльності в ОВС за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, бакалавра. Без вимог до стажу роботи.
4. До професії «старший оперуповноважений» визначено наступні «Кваліфікаційні вимоги»: Вища освіта відповідно до фаху професійної діяльності в ОВС за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста. Стаж роботи за фахом не менше 2 років.
Враховуючи кваліфікаційні вимоги за посадами, які займав позивач, відповідно до наказу МВС України від 24.03.2006 року №301, а саме щодо вищої освіти за фахом, який відповідає займаній посаді, а також той факт, що позивача, який має вищу освіту за спеціальністю - «правоохоронна діяльність», освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, було прийнято на публічну службу за вказаними посадами, отже повноважним органом визнано позивача таким, що його освіта за фахом відповідає кваліфікаційним вимогам за вказаними посадами. Це підтверджує наявність відповідно до п.п. 5) п. 6 розділу 5 Порядку №270 у позивача стажу роботи в галузі права за вказаними посадами понад два роки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представники відповідача судом про розгляд справи повідомлялися належним чином, жодного разу в судове засідання не з'явилися, заперечень проти позову чи доказів на обгрунтвання законності свого рішення не надали, отже, не довели суду наявності цього факту.
Оцінюючи всі наведені обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється у зв'язку з їх відсутністю, оскільки позивача як учасника бойових дій (а.с.14) звільнено від їх сплати відповідно до п. 13 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області, оформлене протоколом № 11 від 30.09.2016, про відмову ОСОБА_1 у допуску до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю у зв'язку з тим, що відповідно до п. 6 «Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні» ОСОБА_1 не має необхідного стажу роботи у галузі права.
Зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Луганської області повторно розглянути документи ОСОБА_1, які він подав у Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Луганської області про допуск до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову в повному обсязі складено та підписано 06 березня 2017 року3.
Суддя В.С. Шембелян