(про повернення позовної заяви)
13 березня 2017 року Житомир справа № 806/790/17
категорія 12.3
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, скасування протоколу, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, які полягають у відмові нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як військовослужбовцю, якому з 14.07.2016 встановлено інвалідність 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, після звільнення з військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975;
- скасувати протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 25.11.2016 № 107 в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як військовослужбовцю, якому з 14.07.2016 встановлено інвалідність 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, після звільнення з військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачеві з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення, контузії, отриманих ним під час виконання обов'язків військової служби.
Надаючи оцінку правовій природі оспорюваних позивачем дій та рішення щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги, суд враховує, що нормативно - правовими актами, якими врегульовано право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби - є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII та Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
Фактично нормами Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядком № 975 визначено підстави, розмір, механізм та інші питання, які крім іншого, пов'язані із призначенням та виплатою одного із видів державної допомоги, а саме соціальної допомоги внаслідок встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби.
Зважаючи на положення наведених нормативно - правових актів, суд наголошує, що за своєю правовою природою оспорювана позивачем відмова відповідача у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби є одним із видів державної допомоги про які йде мова в пункті 4 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правова позиція суду повністю узгоджується із позицією, викладеною Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 09.06.2016 у справі №К/800/51948/15 (816/2069/15) та Верховним Судом України в постанові № 21-446а14 від 18.11.2014.
Отже, із урахуванням правил предметної підсудності, даний спір підсудний місцевому загальному суду як адміністративному.
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Оскільки позивач, в порушення вимог предметної підсудності, звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду замість місцевого загального суду як адміністративного суду, суд повертає позовну заяву позивачеві.
Керуючись статтями 18, 108, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного суду України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, скасування протоколу, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, - повернути позивачу.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами направити позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Р.М.Шимонович