02 березня 2017 року Справа № 905/533/15
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіХодаківської І.П.,
суддівЯценко О.В.,
Бакуліної С.В.,
розглянувши
касаційну скаргуФізичної особи - підприємця ОСОБА_4
напостанову від 16.11.2016 Донецького апеляційного господарського суду
у справі№905/533/15 господарського суду Донецької області
за позовомПрокурора м. Краматорська Донецької області в інтересах держави в особі Краматорської міської ради
доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4
прозобов'язання припинити користуватися територією (об'єктом благоустрою) та звільнити її від малої архітектурної форми
За участю представників сторін:
Від позивача - не з'явились
Від відповідача - не з'явились
Від Генеральної прокуратури України - Збарих С.М.
Прокурор м. Краматорська Донецької області в інтересах держави в особі - Краматорської міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про зобов'язання припинити користуватися територією (об'єктом благоустрою) загальною площею 30 кв.м. в АДРЕСА_1 та звільнити її від малої архітектурної форми.
До початку розгляду справи по суті від прокурора м. Краматорська Донецької області надійшла заява №(05-27)6011вих.-15 від 31.08.2015 про зміну предмету та підстав позову, в якій він просив суд:
- визнати недійсним Договір особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми від 17.11.2010, укладений між Краматорською міською радою від імені Територіальної громади м.Краматорська Донецької області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4;
- зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0030 га шляхом знесення малої архітектурної форми площею 27,6 кв.м.
У клопотанні №(05-27)6172вих.-15 від 10.09.2015 Прокурор м.Краматорська просив заяву прокуратури м.Краматорська №(05-27)6011вих.-15 від 31.08.2015 вважати помилково поданою та не розглядати.
Заявою №(05-27)6169вих.-15 від 10.09.2015 прокурор змінив підстави позову та просив зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 припинити користування територією (об'єктом благоустрою) загальною площею 30кв.м. в АДРЕСА_1, та звільнити її від малої архітектурної форми.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.10.2015 (судді: Сковородіна О.М., Колесник Р.М., Бокова Ю.В.):
- визнано недійсним договір особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми №б/н від 17.11.2010 укладений між Краматорською міською радою від імені Територіальної громади м.Краматорська та ФОП ОСОБА_4;
- позов прокурора м. Краматорська Донецької області, в інтересах держави Краматорської міської ради до ФОП ОСОБА_4 про зобов'язання припинити користуватися територією (об'єктом благоустрою) та звільнення її від малої архітектурної форми задоволено;
- зобов'язано ФОП ОСОБА_4 припинити користуватися територією (об'єктом благоустрою) 30 кв.м. в АДРЕСА_1, та звільнити земельну ділянку від малої архітектурної форми.
Рішення мотивовано тим, що договором встановлення особистого строкового сервітуту сторони фактично оформили відносини оренди земельної ділянки. При цьому, судом встановлено, що відповідачу фактично було надано в користування земельну ділянку ("територія" згідно договору) поза процедурою торгів, за відсутності відповідного рішення власника земельної ділянки.
Постановою колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2016 у складі: Мартюхіної Н.О., Сгара Е.В., Агапова О.Л. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
ФОП ОСОБА_4 у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.210, 215, 216, 401, 402 Цивільного кодексу України, ст.ст.123, 126 Земельного кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між Краматорською міською радою та відповідачем 17.10.2010 підписаний договір особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми б/н, з додатком схемою генплана.
Відповідно до п. 1.1 договору предметом договору є особистий строковий сервітут, встановлений виключно відповідачу на територію (об'єкт благоустрою) в місті Краматорську, на якій буде розміщуватися та використовуватися для провадження підприємницької діяльності мала архітектурна форма площею 30,00 кв.м.
Згідно з п. 1.2 договору об'єктом особистого строкового сервітуту є територія (об'єкт благоустрою) в АДРЕСА_1, площею 30,00 кв.м., розташування та межі якої зазначено у додатку до цього договору схемі генплану 1:500.
Особистий строковий сервітут встановлено відповідачу на умовах, зазначених у цьому договорі (п. 1.3 договору).
В п. 1.4 договору визначено, що даним договором, окрім території (об'єкта благоустрою), на яку відповідачу встановлено особистий строковий сервітут, за малою архітектурною формою відповідача закріплюється територія для благоустрою (підтримання в санітарному стані) площею 28,00 кв.м., межі якої також зазначено у додатку №1 до цього договору. Плата за закріплену за відповідачем територію для благоустрою (підтримання в санітарному стані) не справляється. Витрати на утримання в санітарному стані закріпленою за малою архітектурною формою відповідача території здійснюється за рахунок відповідача.
В п. 1.5 договору сторони зазначили, що даний договір не є договором оренди земельної ділянки чи будь-яким іншим договором користування земельною ділянкою.
Відповідно до п. 2.1 договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами.
Пунктом 2.2 договору визначено, що строк дії договору становить 3 (три) роки з моменту його підписання повноважними представниками сторін.
В пункті 2.3 договору зазначено, що після закінчення строку дії договору відповідач має право на укладення на новий строк нового договору особистого строкового сервітуту у разі ухвалення позивачем відповідного рішення щодо розміщення (продовження розміщення) відповідачем малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності та/або укладення договору особистого строкового сервітуту.
Відповідно до п. 4.3.2 договору відповідач має право після закінчення строку дії договору звернутися до Краматорської міської ради з клопотанням щодо укладення відповідного договору на новий строк. Сервітуарій, який протягом строку дії договору не допускав порушення його умов, в тому числі по оплаті, має по відношенню до інших осіб пріоритетне право після закінчення строку дії цього договору на укладення з ним нового договору.
Відповідно до умов п. 4.4.6 договору після закінчення строку дії договору, якщо не буде прийняте рішення про продовження дозволу на розташування малої архітектурної форми "Сервітуарія" на новий строк або його дострокове розірвання, "Сервітуарій" повинен припинити користування територією (об'єктом благоустрою) для здійснення підприємницької діяльності та звільнити її від малої архітектурної форми.
Краматорська міська рада листом №01.01-29/5256 від 25.11.2013 повідомила відповідача про те, що відповідно до п. 4.4.6 договору він зобов'язаний припинити користуватися територією (об'єктом благоустрою) в АДРЕСА_1 та звільнити її від малої архітектурної форми.
Листом №01.01-29/5256 від 25.11.2013 Краматорська міська рада повідомила відповідача про закінчення строку дії договору особистого строкового сервітуту від 17.11.2010 та просила звільнити територію від малої архітектурної форми, відповідно до п. 4.4.6 договору особистого строкового сервітуту від 17.11.2010.
28.05.2015 старшим слідчим СВ Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області лейтенантом міліції Тарасовим Н.Ю. був проведений огляд місця події, про що складено протокол. У результаті проведеного огляду було встановлено, що на території по АДРЕСА_1 розташований кіоск з надання послуг з реалізації продовольчої групи товарів, який працює. Під час огляду проводилась звірка зі схемою генплану міста та плану прив'язки малих архітектурних форм. Площа та місце розташування малої архітектурної форми (кіоску) повністю відповідає умовам договору особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми від 17.11.2010, підписаного між позивачем та відповідачем, та схемі розташування тимчасової споруди.
Даний огляд місця події за поясненням прокурора проведений в межах здійснення досудового слідства у кримінальному провадженні №4201405039000112, порушеного за фактом вчинення службової недбалості посадовими особами управління охорони навколишнього середовища та управління земельних ресурсів Краматорської міської ради.
Посилаючись на недійсність договору особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми №б/н від 17.11.2010, укладеного між Краматорською міською радою від імені Територіальної громади м.Краматорська та ФОП ОСОБА_4, оскільки вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме, - договір оренди землі, на відсутність у оспорюваного договору ознак користування чужим майном (сервітуту), обґрунтовуючи, що відповідач продовжує безпідставно користуватися територією (об'єктом благоустрою) за адресою: АДРЕСА_1, для здійснення підприємницької діяльності шляхом розміщення на ньому малої архітектурної форми - кіоску для надання послуг з реалізації продовольчої групи товарів - після збігу 3-річного строку, передбаченого в оспорюваному договорі та у відповідному дозволі ради, прокурор звернувся до господарського суду Донецької області з даним позовом.
Колегія суддів відзначає, що за приписами статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Відповідно до статті 404 Цивільного кодексу України, право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.
Згідно частиною 1 статті 100 Земельного кодексу України, в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Згідно абзацу 2 частини 2 статті 100 Земельного кодексу України, в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. Аналогічні вимоги визначені і у статті 402 Цивільного кодексу України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази державної реєстрації договору встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Оскільки доказів здійснення державної реєстрації договору особистого строкового сервітуту від 17.11.2010 матеріали справи не містять, колегія суддів погоджується з висновками судів, що відсутність державної реєстрації договору свідчить про недоведення обставини, що договір є вчиненим (укладеним) і що строк його дії почався з 17.11.2010 і закінчився 17.11.2013.
Враховуючи, що договір встановлення особистого строкового сервітуту від 17.11.2010 не є вчиненим, тобто відповідач займає спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог про зобов'язання припинити користування територією (об'єктом благоустрою) та звільнення її від малої архітектурної форми.
Що стосується рішення суду першої інстанції про визнання недійсним договору особистого строкового сервітуту від 17.11.2010, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
В даному випадку, після встановлення тієї обставини, що договір встановлення особистого строкового сервітуту від 17.11.2010 не є вчиненим, у суда відсутні були правові підстави для аналізу цього договору і, тим більше, визнання його недійсним.
З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції, підлягає залишенню без змін в частині задоволення позову і скасуванню в частині визнання недійсним договору встановлення особистого строкового сервітуту від 17.11.2010.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову від 16.11.2016 Донецького апеляційного господарського суду у справі №905/533/15 господарського суду Донецької області та рішення від 13.10.2015 господарського суду Донецької області скасувати в частині визнання недійсним договору особистого строкового сервітуту від 17.11.2010, в іншій частині постанову від 16.11.2016 Донецького апеляційного господарського суду та рішення від 13.10.2015 господарського суду Донецької області залишити без змін.
Головуючий суддя І. Ходаківська
Судді О. Яценко
С. Бакуліна