02 березня 2017 року Справа № 904/6887/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддяЯценко О.В.
суддіБакуліна С.В., Поляк О.І.
розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016
У справі№ 904/6887/16
Господарського судуДніпропетровської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради
про стягнення штрафних санкцій
в засіданні взяли участь представники:
- позивача:Остапенко В.М.
- відповідача:Курпіль А.М.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2016 р. ( суддя Новікова Р. Г.) позовні вимоги задоволено частково - cтягнуто з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України": пеню в розмірі 638 791 грн. 89 коп., суму 3 % річних в розмірі 1 338 020 грн. 32 коп., суму інфляційної складової в розмірі 18 544 461 грн. 03 коп. та судовий збір в розмірі 197 379 грн. 29 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення господарського суду мотивовано неналежним виконанням Відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 13/3776-ТЕ-4 від 28.12.2012 р.
На підставі ст. 83 ГПК України господарський суд частково задовольнив клопотання Відповідача, зменшивши розмір пені на 30 %.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016р. (судді: Кощеєв І.М., Євстигнеєв О.С., Кузнецов В.О.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2016 р. залишено без зміни.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення вимог позову та стягнення 273767, 97 грн пені.
Заявник доводить, що суд порушив норми ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України, не врахувавши роз'яснення щодо практики застосування наведених норм, оскільки право на зменшення неустойки у суду є виключно за наявності "значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків"; при цьому суду належить оцінити винятковість випадку, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідач у відзиві доводи скарги заперечує, просить в задоволенні скарги відмовити, однак вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", оскільки в силу імперативних норм закону суми річних, пені та інфляційних підлягали списанню, з огляду на що предмет спору у справі відсутній, тому провадження у справі підлягало припиненню.
Ухвалою від 03.02.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Поляк О.І. касаційна скарга публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 02.03.2017.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Касаційна інстанція перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права в межах доводів касаційної скарги, зокрема, в частині зменшення заявленої до стягнення пені.
Як встановлено господарським судом, 28.12.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ( Продавець ) та Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради ( Покупець ) укладений Договір купівлі-продажу природного газу № 13/3776-ТЕ-4, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцеві у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах договору газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, та національними творчими спілками і їх регіональними осередками ( крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності ) ( п. п. 1.1, 1.2 договору ).
Факт порушення Комунальним підприємством "Теплоенерго" грошових зобов'язань за договором купівлі - продажу природного газу №13/3776-ТЕ-4 від 28.12.2012 р., був встановлений рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2014 р. у справі № 904/7155/14 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 р. у справі № 904/7155/14 та не потребує доказування в силу приписів ч. 3 ст. 35 ГПК України.
Як вбачається з документів, наданих Позивачем та не спростовується Відповідачем, останній повністю погасив суму основного боргу за договором купівлі- продажу природного газу № 13/3776-ТЕ-4 від 28.12.2012 р. із порушенням строків оплати, визначених договором, а саме - 16.09.2015 р.
Враховуючи той факт, що Комунальне підприємство "Теплоенерго" повністю погасило заборгованість за Договором купівлі-продажу природного газу № 13/3776-ТЕ-4 від 28.12.2012 р. лише 16.09.2015 р., Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача по цій справі, зокрема пеню у розмірі 912 559 грн. 86 коп. за загальний період з 26.03.2014 р. по 13.07.2014 р.
Згідно з ч . 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
П. 9.3. договору сторони передбачили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.
За несвоєчасну оплату природного газу, Позивачем заявлена до стягнення пеня у розмірі 912 559 грн. 86 коп. за загальний період з 26.03.2014 р. по 13.07.2014 р.
В обґрунтування заявленого до місцевого господарського суду клопотання про зменшення нарахованої до стягнення пені на 50 % Відповідач зазначав, що він не є кінцевим споживачем теплової енергії, а є підприємством, яке використовує отриманий газ для виробництва та забезпечення безперебійного постачання теплової енергії споживачам для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання. Відповідач є комунальним підприємством Дніпропетровської міської ради, не має права здійснювати і не займається будь-якою іншою діяльністю. Здійснення оплати поставленого позивачем газу залежить виключно від розрахунків споживачів з Відповідачем за спожиту теплову енергію. Станом на 01.09.2016 р. заборгованість споживачів перед Відповідачем за послуги теплопостачання складає 64 442 431 грн. 23 коп. Загальний же розмір заборгованості споживачів теплової енергії перед Відповідачем складає 81 983 418 грн. 65 коп.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Ст. 233 ГК України також передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої Позивачем до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Відповідно до п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання ( п. 3 ст. 83 ГПК ), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Апеляційний господарський суд, оцінивши зазначені Відповідачем доводи, викладені в клопотанні про зменшення розміру нарахованої пені на 50 % та надані на його обґрунтування докази, врахував обставини встановлені судовими рішеннями у справі № 904/7155/14 за участю тих самих сторін, відповідно до яких були встановлені наступні обставини: через значну несплату населенням, юридичними особами та бюджетними організаціями наданих КП "Теплоенерго" послуг, останній несе значні збитки. Закони та інші нормативно-правові акти, що регулюють відносини виконавців і споживачів комунальних послуг, в тому числі з теплопостачання, не сприяють підвищенню платіжної дисципліни. Масове невиконання судових рішень, відповідно до яких на користь КП "Теплоенерго" стягнута заборгованість громадян та юридичних осіб за надані послуги з теплопостачання, заборона ускладнює належне виконання підприємством своїх зобов'язань з оплати енергоносіїв, зокрема, за договором № 13/3776-ТЕ-4. Усвідомлюючи складну фінансову ситуацію підприємства, державна податкова інспекція своїм рішенням № 44 від 29.03.2013 р. розстрочила КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради сплату ПДВ на 2013 рік на суму 2 248 916 грн. 55 коп., орган пенсійного фонду уклав з Підприємством договір про розстрочення виплат штрафних санкцій на 2 261 128 грн. 38 коп. останнім терміном погашення - травень 2014. Тобто Відповідач вживає всіх заходів, спрямованих на покращення фінансово- економічного стану. Відповідач є комунальним підприємством та неприбутковою організацією, юридичною особою публічного права, яка створена органом державної влади з метою забезпечення безперервного постачання населенню, комунально-побутовим та іншим підприємствам, організаціям, установам теплової енергії, без мети отримання прибутку; не є фактичним споживачем газу, оскільки згідно п. 1.1. договору газ використовувався виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками, а стягнення неустойки в повному обсязі значно погіршить господарську діяльність КП "Теплоенерго" та ставить під загрозу зриву проведення опалювального сезону, та як наслідок, залишення установ без опалення.
Суд апеляційної інстанції також врахував, що Позивач є збитковим підприємством, проте понесені ним збитки внаслідок несвоєчасного розрахунку за спожитий газ частково компенсуються нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України інфляційними витратами та 3% річних.
З урахуванням усіх цих обставин апеляційний господарський суд погодився з рішенням суду першої інстанції щодо зменшення розміру пені на 30 % до 638 791 грн. 89 коп.
Касаційна інстанція зазначає, що згідно зі ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Зменшення розміру пені є правом суду. Розмір такого зменшення ґрунтується на обставинах справи, встановлених судом при дослідженні поданих сторонами доказів.
При вирішенні питання про можливість зменшення пені, судом наведено обставини, які він взяв до уваги.
Розглядаючи заперечення проти зменшення судом неустойки, касаційна інстанція зважає на те, що скаржник повинен довести, зокрема такі обставини, що вказували б, що при зменшенні неустойки суд явно занизив її розмір з огляду на суму боргу.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги наведені судами мотиви, касаційна інстанція вважає, що застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору, не свідчить про явне заниження суми неустойки, тому визнає зменшення неустойки правомірним.
Доводи відзиву касаційна інстанція відхиляє, оскільки Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", який набрав чинності 30.11.2016, не застосовується до спірних правовідносин, оскільки стосується списання санкцій на заборгованість за природній газ, яка існувала станом на 01.07.2016 р. і погашена до набрання чинності цим законом. Разом з тим, предметом даного спору є санкції на заборгованість, яка була погашена 16.09.2015 р. і не існувала на 01.07.2016 р.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвалених у справі судових рішення та постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у справі № 911/2189/16 господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий, суддяО.В. Яценко
СуддіС.В. Бакуліна
О.І. Поляк