Ухвала від 03.03.2017 по справі 913/727/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

03 березня 2017 року Справа № 913/727/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого,

Малетича М.М.,

Владимиренко С.В.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиВідділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу та постановугосподарського суду Луганської області від 21.11.2016 Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016

за скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання"

на діїВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі№ 913/727/15

господарського судуЛуганської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання"

доДержавного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль"

простягнення 11 215 425 грн. 98 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Луганської області від 21.11.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 у справі № 913/727/15.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч.1 ст.1111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Однак, заявником не надано доказів надіслання копії касаційної скарги сторонам у справі.

Неповідомлення сторін у справі про звернення із касаційною скаргою порушує процесуальні права цих сторін, принципи рівності та змагальності, закріплені статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Відповідно до ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011, що набрав чинності 01.11.2011.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу установлюється у місячному розмірі і станом на 01.01.2017 становить 1600 гривень.

Вищим господарським судом України встановлено, що заявником касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі за подання касаційної скарги та одночасно заявлено клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник, зокрема, зазначає, що Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є державною установою, що фінансується виключно за рахунок державного бюджету та за відповідним кошторисом, а тому не має можливості сплатити судовий збір в межах строку касаційного оскарження.

Стосовно заявленого скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання вказаної касаційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

В розділі 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013, зі змінами і доповненнями, зазначено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України, від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Крім того, відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору. Установи, що фінансуються за рахунок коштів Держаного бюджету України, або розрахунково - касове обслуговування яких здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України Державною казначейською службою України лише в межах відкритих асигнувань, не мають переваг перед іншими учасниками судового процесу.

Статтею 129 Конституції України закріплено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Пелевін проти України, № 24402/02 від 20.05.2010).

Оскільки відстрочення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення скаржника від сплати судового збору.

За таких обставин до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги згідно п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Луганської області від 21.11.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 у справі № 913/727/15 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: М. Малетич

С. Владимиренко

Попередній документ
65229528
Наступний документ
65229530
Інформація про рішення:
№ рішення: 65229529
№ справи: 913/727/15
Дата рішення: 03.03.2017
Дата публікації: 13.03.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: