07 березня 2017 року м. Київ К/800/6791/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про скасування рішення про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про зобов'язання здійснити перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Скасовано повністю рішення Управління пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 11.10.2016 №162/к-4, яким ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не досяг пенсійного віку, в розмірі 90 відсотків. Зобов'язано Управління пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області перерахувати раніше призначене ОСОБА_1 19.07.2016 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 84 відсотків заробітку судді, працюючого на відповідній посаді і призначити ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків заробітку судді на момент звернення із заявою, включивши до стажу роботи судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посаді судді, половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному начальному закладі та календарний період проходження строкової військової служби.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.
Згідно з абзацом 2 пункту 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», доповненим згідно зпостановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 р. № 545, до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Також, у відповідності до Указів Президента України № 584/95 від 10 липня 1995 року «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» та № 1061/2002 від 25 листопада 2002 року «Про внесення змін до Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584», до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку і навчання у вищих юридичних навчальних закладах період проходження строкової військової служби.
Судами встановлено, що ОСОБА_1, крім стажу роботи на посаді судді 22 роки 6 місяців 12 днів також має стаж, який складається з періоду проходження військової служби (з 12.06.1984р. по 14.05.1986р.) та половини строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського (з 01.09.1986р. по 30.06.1990р.), що в загальному розмірі складає 26 років 04 місяців 14 днів і дає право позивачу ОСОБА_1 на звільнення з посади судді у відставку, чим і скористався позивач ОСОБА_1
Таким чином, до стажу роботи на посаді судді позивача, що дає право на відставку та обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, слід врахувати календарний період проходження строкової військової служби (з 12.06.1984р. по 14.05.1986р.) та половини строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті імені Ф.Е.Дзержинського (з 01.09.1986р. по 30.06.1990р.), що в загальному розмірі складає 26 років 04 місяців 14 днів, що дає право на отримання ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Отже, рішення Управління пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 11.10.2016 №162/к-4, яким ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не досяг пенсійного віку, в розмірі 90 відсотків не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішення суб'єктів владних повноважень ч.3 ст.2 КАС України.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального або процесуального права.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування рішення про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Заїка