Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166 , факс 77-44-62
Іменем України
8 липня 2009 року Справа № 19/85
Перший заступник прокурора м. Чернігова, вул. Шевченко, 1, м. Чернігів, 14000, в інтересах держави,
в особі: Міністерство палива та енергетики України, вул. Хрещатик, 30, м. Київ, 01001,
та Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001,
та Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз”, вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14000.
Відповідач: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 14000,
АДРЕСА_2
Про: стягнення заборгованості у розмірі 17114,47 грн.
Суддя Л.Р. Кочергіна
від прокуратури: Курило Я.М., помічник прокурора м. Чернігова,
від позивача: Подалюка Т.О. довіреність № 18/2511 від 16.12.2008 року, юрисконсульт,
від відповідача: не з'явився.
Першим заступником прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України та Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз” (далі -ВАТ „Чернігівгаз”) подано позов про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі- ФОП ОСОБА_1) заборгованості в розмірі 17114,47 грн. на підставі Договору № 300-К-Ч поставки природного газу від 25.02.2009 року.
02.06.2009 року від Міністерства палива та енергетики надійшла заява, в якій позивач не підтримує позовні вимоги з огляду на безпідставність їх пред'явлення прокурором в інтересах держави в особі саме Міністерства палива та енергетики України.
Відповідно до ч. 6 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник прокурора в судовому засіданні надала письмові пояснення стосовно обґрунтованості надання позову прокурорам і в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз”.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, але відзив на позовну заяву не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Правом участі в розгляді справи не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають суттєве значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадян та держави у випадках, визначених законом.
Статею 361 Закону України „Про прокуратуру” представництво прокуратурою інтересів держави у суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Крім того відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року у справі 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. Із врахуванням того, що „інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному окремому випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
25.02.2008 року між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ВАТ „Чернігівгаз” (постачальник) було укладено договір поставки природного газу № 300 -К-Ч.
Відповідно до пункту 1.1. Договору, постачальник взяв на себе зобов'язання передати у власність покупцю в 2009 році природний газ, а останній в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Пунктом 2.1 Договору визначено обсяг газу для власних потреб, який підлягає передачі в 2009 році, в тому числі по місяцях: в лютому з ресурсу січня 2009 року до -2778 тис.м.куб., в лютому 2009 року - 1724 тис.м.куб., в березні 2009 року - 2773 тис.м.куб.
Пунктом 5.1. Договору сторони визначили, що ціна за 1000 кубічних метрів природного газу становить 2020,25 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- ПДВ за ставкою 20%.
- 98,80 грн. за 1000 м.куб., крім того ПДВ - 19,76 грн. -тариф на послуги з транспортування природного газу розподільчими газопроводами „Газорозподільного підприємства”, згідно Постанови НКРЕ №979 від 07.08.2008 року.
- 23,20 грн., крім того ПДВ - 4,64 грн. -вартість транспортування 1000 м.куб. газу магістральними мережами, згідно Постанови НКРЕ №935 від 07.08.2008 року, становить:
- 31,30 грн., крім того ПДВ -6,26 грн. -тариф на постачання природного газу, згідно Постанови НКРЕ №979 від 07.08.2008 року.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 173,55 грн., крім того ПДВ -20%, а всього -2608,26 грн.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу за лютий -квітень 2009 року газ в кількості 7554 тис. м. куб. на загальну суму 19376,41 грн., що підтверджується актами приймання -передачі протранспортованого газу, помісячними актами приймання передачі газу підписаного уповноваженими представниками сторін та актом звірки розрахунків.
У відповідності з п. 6.1 Договору оплату за природний газ відповідач зобов'язаний здійснювати грошовими коштами у такому порядку: до 17 числа місяця, що передує місяцю поставки - 100% від вартості запланованих обсягів газоспоживання на наступний місяць. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 8 числа місяця, наступного за звітним. Оплата за січень, лютий та березень здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника 100% вартості обсягів газу, зазначених у п.2.1 цього договору протягом трьох днів з моменту укладення цього договору.
Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу виконав частково, сплативши 2261,94 грн.,
Таким чином заборгованість за спожитий відповідачем газ за період з лютого по квітень 2009 року становить 17114,47 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за поставлений природний газ в повній сумі в установлений строк не сплатив, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 17114,47 грн. боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету 171,14 грн. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1 . Позовні вимоги задовольнити повністю.
2 . Стягнути з Фізичної особа -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 14000. (р/р №ІНФОРМАЦІЯ_1 в ВАТ „Сведбанк”, МФО 300164, код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачнню та газифікації "Чернігівгаз", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021 (р/р №260010100066 в ТОВ КБ „Фінансова ініціатива” м. Київ, МФО 380054, код 03358104) 17114,47 грн. боргу.
3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 14000. (р/р № ІНФОРМАЦІЯ_1 в ВАТ „Сведбанк”, МФО 300164, код НОМЕР_1)у доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, отримувач: Держбюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ 22825965, банк: ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592 на р/р №31111095700002) 171,14 грн. державного мита.
4. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 14000. (р/р № ІНФОРМАЦІЯ_1 в ВАТ „Сведбанк”, МФО 300164, код НОМЕР_1) 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (отримувач: Державний бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ 22825965, рахунок 31214259700002, банк: ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22050000).
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.Р. Кочергіна
09.07.09