73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
29.10.2009 Справа № 10/169-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дочірнього підприємства "Конріл"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна"
про стягнення 24469 грн. 16 коп.
за участю представників
позивача: Хаджиміті Л.В. - директор Одеського філіалу, дов. № 07/9,
відповідача: Кулік В.М. - юрисконсульт, дов. від 05.08.2009р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Позивач просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 23250 грн. 30 коп. заборгованості за поставлений товар, 116 грн. 25 коп. інфляційних втрат, 405 грн. 11 коп. пені та 697 грн. 50 коп. процентів річних.
Відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі 23250 грн. 30 коп. заборгованості за поставлений товар та 115 грн. 74 коп. інфляційних втрат. Проти решти позову заперечує, посилаючись на безпідставність нарахування пені, процентів річних та решти інфляційних втрат, у зв'язку з невстановленням сторонами строку оплати товару.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
Між сторонами укладено Договір №407 від 01.02.2009 р. (далі - Договір) відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу товар, а відповідач - розраховуватись за отриманий від позивача товар.
Позивач на підставі вказаного Договору поставив відповідачу товар загальною вартістю 23250 грн. 30 коп., що підтверджується видатковими накладними №07-0001721 від 12.03.2009 р., №07-0002112 від 26.03.2009 р., №07-0002696 від 09.04.2009 р., №07-0003380 від 30.04.2009 р.
Відповідач за отриманий товар не розрахувався.
З копії договору наданої позивачем, вбачається, що термін оплати визначений п. 2.3. Договору, а саме відстрочка платежу по даному Договору не повинна перевищувати 35 календарних днів. Покупець здійснює оплату партії товару після її продажу через свою торгівельну мережу. При цьому, термін 35 днів написано вручну серед надрукованого тексту.
Проте, з наданої копії Договору представленої відповідачем вбачається, що такий строк відсутній. При цьому, порядку визначення дати фактичної реалізації товару відповідачем сторонами в договорі не визначено.
За таких обставин суд дійшов висновку, що між сторонами не був встановлений строк виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, у зв'язку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
При цьому чинним законодавством не передбачено певної форми вимоги та порядку пред'явлення вимоги про виконання обов'язку.
До звернення до суду з даним позовом позивач вимоги про сплату заборгованості відповідачу не пред'являв.
Враховуючи викладене, суд виходить з того, що вимогу про сплату заборгованості вперше пред'явлено відповідачу у позовній заяві за якою порушено дану справу, яка отримана відповідачем 20.07.2009 р. Отже, відповідач повинен був здійснити оплату товару у семиденний строк від дня отримання вимоги, тобто - до 27.10.2006р., чого зроблено не було.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст.193 ГК України. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналіз вищевикладених обставин справи свідчить про те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань з оплати вартості отриманого товару. Доказів оплати товару суду не надано. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 23250 грн. 30 коп. основного боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 7.3. Договору встановлено, що порушення строків оплати встановлених в п. 2.3. даного Договору тягне за собою сплату покупцем на користь постачальника неустойку в розмірі облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочки.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо вимог про стягнення пені інфляційних втрат та процентів річних, то суд зазначає наступне.
Як вбачається з розрахунку пені та процентів річних, здійснених позивачем, їх нараховано за період з 05.06.2009 р. по 14.07.2009 р. Проте, як встановлено вище обов'язок по оплаті товару виник у відповідача 20.07.2009 р. Отже, проценти річні та пеня, які розраховані позивачем до 20.07.2009 р., до стягнення не підлягають як безпідставно нараховані.
Інфляційні втрати відповідно до розрахунку зазначеному в позовній заяві нараховувались з липня по вересень 2009 р. Враховуючи термін виконання відповідачем зобов'язання встановлений відповідно до ст. 530 ЦК України судом здійснено перерахунок інфляційних втрат за період з 28.07.2009 р. по 30.09.2009 р., сума яких становить 115 грн. 74 коп.
За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних втрат та процентів річних мають бути задоволені частково: до стягнення підлягає 115 грн. 74 коп. інфляційних втрат. В задоволені решти інфляційних втрат, а також пені та процентів річних має бути відмовлено.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна" (код ЄДРПОУ 21290781, вул. 40- річчя Жовтня, 31-А, м. Херсон, р/р 26009310039001 в ФАБ "Південний", м. Херсон, МФО 352640) на користь Дочірнього підприємства "Конріл" (код ЄДРПОУ 23703164, вул. Кутузова, 18/7, офіс 201, м. Київ, р/р 260070101827 в ЗАТ "ПроКредитБанк" у м. Києві, МФО 320984) - 23250 грн. 30 коп. основного боргу, 115 грн. 74 коп. інфляційних втрат, 233 грн. 66 коп. витрат по сплаті державного мита та 224 грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволені решти позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Копії даного рішення надіслати сторонам у справі.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 03.11.2009 р.