73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
27.10.2009 Справа № 4/212-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Сади України"
м. Харків
до фермерського господарства "Таврія" смт. Каліновське Великоолександрівського району Херсонської області
про стягнення 46.151грн.39коп.
за участю представників сторін:
від позивача - повноважена особа Сидоренко О.Ф.
від відповідача - голова Грудський С.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Сади України" (позивач по справі) звернулося з позовом до фермерського господарства "Таврія" (відповідач) і просить стягнути 44.513грн.53коп. заборгованості за отриманий насіннєвий матеріал, а також 979грн.30коп. втрат від інфляції, 658грн. 56коп. -3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов'язків по розрахунках за отриманий товар відповідно до витратних накладних №11000468 та №11000469 від 02.04.2008року.
Відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі 39.551грн.60коп., посилаючись на часткову оплату вартості отриманого товару. Він посилається на те, що між сторонами склалися господарські відносини купівлі-продажу, оформлені договорами №11000269 від 21.03.2008року та №11000268 від 21.03.2008року. Крім того, відповідач просить надати йому відстрочку виконання рішення до 01.08.2010року, посилаючись на скрутне матеріальне становище, яке не дає йому змоги розрахуватися з позивачем.
Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні 20.10.2009року.
В засідання 27.10.2009 року позивач подав заяву відповідно до якої просить стягнути 39.551грн.60коп. основного боргу, посилаючись на часткове перерахування вартості товару відповідачем. Крім того він збільшив позовні вимоги в частині суми втрат від інфляції на 3 % річних, які просить стягнути відповідно в сумі 1186грн.55коп. та 705грн.43 коп.
Позовні вимоги в частині збільшення суми позову судом відхиляються, оскільки вони не відповідають вимогам статті 22 ГПК України та здійснені під час перерви, копія заяви не надсилалася відповідачу і державне мито у встановленому законом порядку та розмірі в частині збільшення позову не сплачено.
Таким чином, позовні вимоги підлягають розгляду в розмірі 44.513грн.53коп. основного боргу, 979грн.30коп. втрат від інфляції, 658грн. 56коп. -3% річних.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням наступного.
При зверненні з позовом позивач посилався на те, що між ним та відповідачем склалися господарські відносини купівлі-продажу, оформлені витратними накладними №11000468 та №11000469 від 02.04.2008року.
Однак, із наданих відповідачем договорів купівлі-продажу №11000269 від 21.03.2008року та №11000268 від 21.03.2008року, вбачається, що насіннєвий матеріал, зазначений у витратних накладних, передавався позивачем саме на підставі цих договорів, оригінали яких оглядалися в судовому засіданні. Договори підписані директорами позивача і відповідача без будь-яких зауважень та засвідчені печатками. Договорами узгоджені усі істотні умови, тому посилання позивача на відсутність у нього екземплярів зазначених договорів не є підставою неврахування узгоджених договорами умов при вирішенні зазначеного спору.
Так, відповідно до договору купівлі-продажу №11000268 від 21.03.2008року позивач зобов'язався передати відповідачу насіння гібриду соняшника «Імператор Екстра»в кількості 12 тон на загальну суму 4.961грн.93коп., що і було виконано позивачем та відповідно до витратної накладної №11000469 від 02.04.2008року передано 12 тон насіннєвого матеріалу відповідачу через його представника Грудського С.В., який діяв на підставі довіреності ЯОА №324154 від 02.04.2008року.
Розрахунки за договором №11000268 від 21.03.2008року, відповідно до пунктів 3.1 -3.3 договору відповідач зобов'язався здійснити в період з 21 по 25 березня 2008 року. Фактично відповідач перерахував позивачу 4.961 грн.93коп. платіжним дорученням №1 від 01.04.2008року.
Таким чином, свої обов'язки за договором №11000268 від 21.03.2008року відповідач виконав в повній сумі, що не заперечувалося представником позивача, тому провадження у справі в частині стягнення 4.961 грн.93коп. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.
Також між сторонами 21.03.2008року укладено договір купівлі-продажу №11000269. Згідно з цим договором позивач прийняв на себе обов'язки передати відповідачу насіння гібриду соняшника «Імператор Екстра» в кількості 38пе на суму 14.232грн.58 коп. та насіння гібриду соняшника «Титанік Екстра»в кількості 50пе на суму 18.727грн.09коп., а всього, з урахуванням ПДВ, на загальну суму 39.551грн.60коп.
Матеріалами справи підтверджується, що свої обов'язки за договором №11000269 від 21.03.2008року позивач виконав, передавши відповідачу через його представника Грудського С.В., який діяв на підставі довіреності ЯОА №324154 від 02.04.2008року зазначену вище кількість насіннєвого матеріалу, факт отримання якого не заперечує представник відповідача.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.
При укладені договору від 21.03.2008року №11000269 сторони пунктом 4.2 узгодили, що відповідач здійснює оплату за отриманий товар з відстрочкою платежу до 20.10.2008року. При цьому пунктом 4.3 договору зазначено, що оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури, який позивач виставляє відповідачу.
Доказів надіслання відповідачу рахунку на оплату позивач не надав, але 06.03.2009року за №109 ним була надіслана відповідачу претензія з вимогою сплатити суму боргу, яка отримана відповідачем 13.03.2009року. Таким чином, відповідачем отримана вимога про сплату боргу, що прирівнюється до отримання ним рахунку.
Фактично оплату вартості отриманої продукції за договором від 21.03.2008року №11000269 відповідач не здійснив взагалі, тому позовні вимоги в частині стягнення 39.551грн.60коп. підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Частиною 1 зазначеної норми передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання, тому посилання відповідача на неможливість перерахування коштів не є підставою звільнення його від сплати втрат від інфляції та 3% річних.
З урахуванням вимог зазначеної норми закону та фактичного боргу в сумі 39.551грн.60коп. вимоги позивача про стягнення інфляції та 3% річних підлягають задоволенню частково. З відповідача на користь позивача стягуються 870грн.13коп. втрат від інфляції та 581грн.89коп. -3% річних.
Клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення до 01.08.2010року задоволенню не підлягає. Відстрочка виконання рішення надається у виняткових випадках. При цьому судом враховуються інтереси обох сторін, а також те, що товар відповідачем отримано ще 02.04.2008 року, розрахунки до 20.10.2008року ним не здійснені, а тому практично ним уже отримана відстрочка оплати на 1рік. Наявність банківських кредитів та загибель урожаю в 2007році не є підставою надання відстрочки виконання рішення ще майже на 1 рік, оскільки це спричинить додаткові збитки відповідачу.
Судові витрати понесені позивачем при сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених вимог. При цьому судові витрати від суми 4.961грн.93 коп. відносяться на позивача, оскільки вони були перераховані відповідачем до звернення з позовом
В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, п.1-1 ч.1 ст.80, ст. 82-85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з фермерського господарства "Таврія" смт. Каліновське Великоолександрівського району Херсонської області вул.Радянська, 225 ідентифікаційний код 14127661 (інші реквізити суду невідомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Сади України" м. Харків вул.Академіка Проскури № 1 р/р 26002001304268 у філії ЗАТ «ОТП Банк» в м.Харкові МФО 350750 код 20212313 -39.551грн.60коп. основного боргу, 870грн.13коп. втрат від інфляції, 551грн.89коп. -3% річних, 410грн.03коп. витрат по сплаті державного мита та 209грн.67коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 4.961грн.93коп. основного боргу.
4. В решті суми позову відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до
ст. 84 ГПК України 30.10.2009року.