Справа № 283/418/17-к
Провадження №1-кс/283/75/2017
10 березня 2017 року м. Малин
Слідчий суддя Малинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі Малинського районного суду Житомирської області клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 ,-
встановив:
В клопотанні зазначено, що 29.11.2016 року о 13 годині 15 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, з метою спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень прибув на автобусну зупинку по вул. Городищанській 20 в м. Малині Житомирської області, захопивши з собою кухонний ніж. На даній автобусній зупинці ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_7 і вищевказаним ножем наніс йому удар в область живота, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження.
29 листопада 2016 року Малинським ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області до ЄРДР внесені відомості про вчинення ОСОБА_5 злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. 09 березня 2017 року йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В клопотанні слідчий СВ Малинським ВП Коростишівського ВП ГУНП порушив питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад 6 років. Перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, впливати на потерпілого та свідків, чим перешкоджати досудовому розслідуванню, а також може вчинити інші злочини, що свідчить про неможливість запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України.
Прокурор просить подання задовольнити.
Обвинувачений та захисник заперечили проти клопотання слідчого. Вважають за недоцільне застосовувати запобіжний захід, оскільки обвинувачений постійно з'являвся за викликами до слідчого, не переховувався від слідства та має постійне місце проживання.
Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши слідчого, захисника, підозрюваного та думку прокурора, вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Даний злочин є тяжким злочином, за який передбачене покарання від 5 до 8 років позбавлення волі. Даний злочин був заздалегідь спланований, про що свідчить та обставина, що обвинувачений взяв з собою кухонний ніж. Крім того, згідно характеристики, останнім часом обвинувачений поводить себе неадекватно. Отже є підстави для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу. Застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж домашній арешт не може забезпечити належної поведінки підозрюваного. Однак суд вважає за необхідне заборонити обвинуваченому залишати житло у певний період доби.
Відповідно до статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
В ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зазначається точна адреса житла, яке підозрюваному, обвинуваченому забороняється залишати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 181, 194, 196 КПК України,-
ухвалив:
Застосувати до ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 днів без застосування електронного засобу контролю.
Строк дії ухвали обчислювати з 10 березня 2017 року до 08 травня 2017 року включно.
Покласти на ОСОБА_5 наступні обов?язки:
-прибувати до слідчого, прокуратури чи суду за кожною вимогою;
-не залишати місце проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в період часу з 15 до 12 години.
Ухвалу в частині застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1