73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
27.10.2009 Справа № 13/148-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємства "Кримбумага"
до Приватного підприємства "Таврія Пак-В"
про стягнення 29990,10 грн,
за участі представників:
позивача -Жила Д.О. (представника за дорученням),
відповідача -Алексєєвої Н.С. (представника за дорученням),
Позивач звернувся до суду з вимогами, спрямованими до відповідача, про стягнення 29990,10 грн, з яких: 25777,10 грн основної заборгованості, 216,44 грн процентів за користування грошовими коштами, 2165,26 грн інфляційних, 216,44 грн річних та 1615,57 грн пені. Безпосередньо позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 6/2009 від 02.04.2009 р. щодо оплати вартості отриманого товару.
Відповідачем зазначені вимоги визнаються частково. Зокрема, він вказує, що після порушення провадження у даній справі ним сплачено 9500 грн основної заборгованості, а крім того ним зазначається, що позивач необґрунтовано нарахував 216,44 грн процентів за користування грошовими коштами та невірно визначив інфляційні збитки - за розрахунками відповідача вони складають лише 428,98 грн.
Розгляд справи розпочато в судовому засіданні, яке відбулося 29 вересня, з відкладенням до 15 жовтня та оголошенням перерви до 27 жовтня поточного року.
Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 2 квітня 2009 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу паперову продукцію в кількості, асортименті та за ціною, узгоджених в письмовій заявці та видаткових накладних. В свою чергу відповідач зобов'язався провести оплату продукції шляхом перерахування 30% передоплати та 70 % розстрочки платежу на 30 календарних днів з моменту отримання товару.
На виконання умов договору позивач 24 квітня 2009 року за видатковою накладною № 000001519 передав представнику позивача Хромову С.В., який діяв за довіреністю № 6 від 24.04.2009 р., продукцію на загальну суму 55277,10 грн.
Водночас, відповідач, за обліковими даними позивача, за отриманий товар станом на час звернення до суду з позовом сплатив лише 29500 грн, у зв'язку з чим заборгував 25777,10 грн. Разом з тим, судом встановлено, що позивачем не враховано часткову сплату заборгованості за платіжними дорученнями № 52 від 20.08.2009 р. на суму 5000 грн та № 64 від 01.09.2009 р. на суму 2500 грн, які проведені до звернення позивача з позовом до суду. Так, згідно до поштового конверту позивач звернувся до суду з даним позовом 07.09.2009 р. Поряд з цим, в процесі розгляду справи відповідач додатково перерахував 2000 грн за платіжним дорученням № 88 від 30.09.2009 р. За таких обставин сума боргу відповідача на даний час складає 16277,10 грн.
Аналіз правовідносин, які існують між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено правочин купівлі-продажу, за яким на підставі приписів статті 655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором купівлі-продажу.
Враховуючи зазначене суд констатує, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 16277,10 грн є обґрунтованими, а інша сума основного боргу в розмірі 7500 грн заявлена ним безпідставно. Поряд з цим, примусове стягнення 2000 грн, які сплачені відповідачем в процесі розгляду справи, унеможливлене у зв'язку з відсутністю предмету спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу позивачем нараховані вказані вище суми річних, інфляційних, пені та процентів за користування коштами, у зв'язку з чим суд зазначає, що згідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних та 3% річних. З поданого позивачем розрахунку інфляційних слідує, що ним взято період нарахування з 25.05.2009 р. по 20.08.2009 р. виходячи з суми заборгованості -25777,10 грн. В цей період заборгованість була іншою, але з урахуванням позовної суми, суд позбавлений можливості здійснювати нарахування інфляційних за межами стягуваної суми. Позивач інфляційні в розмірі 2165,26 грн нарахував помилково, оскільки правильним розрахунком є наступний:
Період
заборгованостіСума боргу
(грн.)Середній індекс інфляції
за період1Інфляційне збільшення суми боргу2Сума боргу з врахуванням індексу інфляції3
25.05.2009-
20.08.200925777.11.008206.2225983.32
Таким чином, сума інфляції складає 206,22 грн.
Позивачем також нараховані річні в розмірі 216,44 грн. З поданого позивачем розрахунку слідує, що ним взято період нарахування з 25.05.2009 р. по 20.08.2009 р. виходячи з сум заборгованості, які існували в цей період, що відповідає викладеним вище обставинам, а тому позовні вимоги в цій частині є правомірними.
В пункті 6.3. договору сторонами обумовлено нарахування пені у випадку несвоєчасної оплати партії товару в розмірі 5% від суми несплаченого вартості за кожний день прострочки. Позивачем нарахування пені в розмірі 1615,57 грн здійснено виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України, що відповідає приписам статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, за якою розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За статтею 230 ГК України неустойкою є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Таким чином, нарахування пені є правомірним та ці вимоги підлягають задоволенню.
Разом з тим, позивачем з посиланням на положення частини 2 статті 1214 ЦК України нараховані проценти за користування грошовими коштами в розмірі 216,44 грн. Зокрема. За цією нормою у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними. Проте, нарахування цієї суми є помилковим, оскільки норми статті 1214 ЦК України стосуються відшкодування доходів від безпідставно набутого майна, які в даному випадку відсутні, оскільки відповідач не набував та не зберігав грошові кошти без достатніх на те підстав. За таких обставин, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 80, 82-85 ГПК України,
1. Провадження у справі в частині стягнення 2000 грн основної заборгованості припинити.
2. В іншій частині позову позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з приватного підприємства „Таврія ПАК -В” (розташованого за адресою: м. Херсон, вул. І. Вазова, 1/59; код 36236297; розрахунковий рахунок 260040133619 в ХФ „Сбербанк России”, МФО 320627) на користь приватного підприємства „Кримбумага” (розташованого за адресою: м. Сімферополь, Московське шосе, 11-й км; код 20691006; розрахунковий рахунок 2600300146195 в філії в АР Крим АТ „Укрсимбанк”, МФО 324786) -16277,10 грн основної заборгованості, 206,22 грн інфляційних, 216,44 грн річних, 1615,57 грн пені, 203,15 грн компенсації по сплаті державного мита та 159,86 грн компенсації по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
4. В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя М.К. Закурін