Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" жовтня 2009 р. Справа № 56/227-09
вх. № 7022/4-56
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - Коптяєва Л.О. (довіреність № 83 від 18.09.2009р.);
розглянувши справу за позовом
Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", м.Харків
до Інституту Іоносфери, м.Харків
про стягнення 82229,81 грн.
Позивач - Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (м.Харків) звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Інституту Іоносфери (м.Харків) вартості отриманих на протязі 2008 року та перших шести місяців 2009 року енергоносіїв та комунальних послуг у сумі 82229,81 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
У відзиві на позовну заяву, який надано до суду 18.09.2009р., відповідач проти позову заперечує, оскільки станом на 21.09.2009р. відповідач не мас підстав щодо взяття на себе юридичних зобов'язань по оплаті (відшкодуванню) витрат за енергоносії та комунальні послуги , які поніс позивач.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з'явився; про причину нез'явлення суд не повідомив. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача. суд встановив наступне.
Інститут іоносфери створено згідно розпорядження Ради Міністрів УРСР від 17.04.1991р. № 139-р, спільним наказом Академії наук УРСР та Мінвузу УРСР від 13.04.1991-р № 105/103 на базі Особливого конструкторського бюро радіофізичних досліджень іоносфери (ОКБ РФДІ) при Харківському політехнічному інституті (ХНІ) та є його правонаступником. Адресою Інституту, згідно його Статуту є: 61002, м.Харків, вул.Червонопрапорна, 16, радіофізичний корпус.
Як вказує позивач, Інститут займає частину радіофізичного корпусу, а іншу частину займає та використовує у своїй діяльності НТУ "ХПІ". Фактично радіофізичний корпус розташовано посеред учбового містечка університету. Цей корпус підключено до всіх комунальних мереж Університету, а саме: теплопостачання, водопостачання, електропостачання та водовідведення.
Як вказує відповідач, будівля радіофізичного корпусу знаходиться на балансі Інституту Іоносфери.
Між позивачем та відповідачем укладалися договори на 2008р. та на 2009р. (Договір від 12.08.2009р. № 66-07/528) про відшкодування відповідачем позивачу витрат за спожиті енергоносії і комунальні послуги. Згідно цих договорів, відповідач повинен компенсувати позивачу його витрати на енергоносії і комунальні послуги за отримані відповідачем енергоносії і комунальні послуги в частині пропорційно площі займаних приміщень у радіофізичному корпусі.
На протязі 2008-2009р.р.,позивач надавав відповідачу для оплати рахунки за енергоносії і комунальні послуги. Відповідач витрати, пов'язані з оплатою енергоносіїв і комунальних послуг на загальну суму 82 229,81 грн., позивачу не компенсував.
Контрольно-ревізійним управлінням у Харківській області було проведено перевірку позивача у 2008 році, за результатами якої було встановлено, що по корпусу, який займає відповідач, оплату за комунальні послуги та енергоносії Інститут не проводить. За період з 1.01.2007р. по 31.12.2007р. оплата комунальних послуг і енергоносіїв по вказаному корпусу проводилось виключно позивачем у сумі 20848,89 грн., тобто протягом 2007р. позивачем безпідставно витрачено бюджетних коштів на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, які не відшкодовувалися Інститутом, що призвело до зайвих витрат бюджетних коштів на загальну суму 20848,89 грн.
Ретельно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", виходячи з наступного.
Як вбачається з документів, які містяться в матеріалах справи, фінансові зобов'язання сторін по використанню приміщень радіофізичного корпусу до теперішнього часу між сторонами в повному обсязі не визначені. Згідно договору, укладеного між сторонами 29.01.2001р., всі відносини між позивачем та відповідачем здійснюються на безкоштовній основі і регулюються їх Статутами. Виходячи з положень цього договору, Інститут надав НТУ "ХПІ" можливість безкоштовного використання приміщень на трьох поверхах радіофізичного корпусу без укладення договору оренди приміщень. Натомість Університет сплачував рахунки за комунальні послуги по радіофізичному корпусу.
У липні 2008 року Інститут згідно акту КРУ № 032-12/25 від 18.07.2008р. відшко дував до бюджету кошти за комунальні послуги за 2007 рік у сумі 20848,89 грн., у тому числі 15126,48 грн. за послугу теплопостачання, 687,76 грн. за послуги водопостачання та водовідведення, 5034,65 грн. за послугу електропостачання.
Згідно чинного законодавства Інститут, як бюджетна установа, повинен сплачувати за споживання енергоносіїв та комунальні послуги тільки по рахункам та актам виконаних робіт постачальників цих послуг. НТУ "ХПІ" не є постачальником комунальних послуг. Тобто, предметом договору між Університетом та Інститутом повинно бути питання про відшкодування Інститутом іоносфери Національному технічному університету "ХПІ" витрат, які поніс НТУ "ХПІ" за спожиті Інститутом енергоносії та комунальні послуги.
У зв'язку з викладеним, договір без номеру та без дати про врегулювання питань, пов'язаних з оплатою витрат за спожиті Інститутом енергоносії та комунальні послуги за 2008 рік, не був зареєстрований в установленому порядку у Відділенні Державного казначейства України у м.Харкові.
Таким чином, у 2008 році Інститут не взяв на себе юридичні зобов'язання щодо сплати вартості договору і станом на 01.01.2009р., згідно даних бухгалтерського обліку, не має кредиторської заборгованості по оплаті (відшкодуванню) за комунальні послуги перед НТУ "ХПІ".
12.08.2009р. Інститут іоносфери та НТУ "ХПІ" підписали Договір № 66-07/528 про врегулювання питань, пов'язаних з оплатою витрат за спожиті Інститутом енергоносії та комунальні послуги за 2009 рік, відповідно до умов якого:
- предметом цього договору є врегулювання питань, пов'язаних з оплатою за комунальні послуги, а не відшкодування вартості спожитих послуг;
- Університет виставляє Інституту акт звіряння і рахунок за спожиті комунальні послуги.
Крім того, у даному договорі не визначена вартість предмету договору.
Як свідчать матеріали справи, Інститут отримував тільки рахунки (без актів звіряння) за спожиті комунальні послуги, починаючи з березня місяця 2009 року (перший рахунок - від 12.03.2009р. № 400 за комунальні послуги за лютий 2009р., останній рахунок - від 12.08.2009р. № 1225 за комунальні послуги за січень 2009р.).
Також в наданій як додаток 1 до договору "Методиці розрахунку відшкодувань НТУ "ХПІ" витрат на енергоносії і комунальні послуги у приміщеннях радіофізичного корпусу за адресою: м.Харків, вул.Червонопрапорна, 16, що займає Інститут іоносфери, відсутнє посилання на відповідні нормативні документи по визначенню теплового навантаження радіофізичного корпусу.
Таким чином, внаслідок допущених неточностей договір не був зареєстрований в установленому порядку у Відділенні Державного казначейства України у м.Харкові.
За бюджетним законодавством Інститут, як бюджетна установа, має право сплачувати видатки за послуги (або відшкодовувати витрати) згідно договору, починаючи з моменту підписання договору. Проте, щоб оплачувати (або відшкодувати витрати) за послуги, надані до моменту підписання договору, тобто з 01.01.2009р., сторони мали укласти договір про відшкодування вартості послуг з 01.01.2009р. Крім того, Інститут, починаючи з січня 2009р., повинен був отримувати рахунки та акти звірки, на підставі яких здійснювати відшкодування витрат НТУ "ХПІ".
Відповідно до частини 8 статті 181 Господарського процесуального кодексу КУкраїни, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Дослідивши договори щодо врегулювання питань, пов'язаних з оплатою витрат за спожиті Інститутом енергоносії та комунальні послуги, укладені між сторонами, суд встановив, що сторони не досягли усіх істотних умов, а саме: не встановили строки дії Договорів, не зазначили дату Договору; умовами Договорів покладено обов"язок по оплаті витрат за спожиті послуги за період, який передує їх укладенню, що не відповідає вимогам чинного законодавства; не досягнуто згоди щодо визначення предмету договорів та його вартості, оскільки відповідач вважає, що предметом цих договорів має бути відшкодування вартості спожитих послуг.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ці договори є неукладеними відповідно до частини 8 статті 181 Господарського кодексу України.
Оскільки договори, на підставі яких грунтуються позовні вимоги, визнані судом неукладеними, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні законні підстави для взяття на себе юридичних зобов'язань по оплаті (відшкодуванню) витрат за енергоносії та комунальні послуги, які поніс позивач.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесу всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" та вважає за необхідне відмовити у позові.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтею 181 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
У позові відмовити повністю.
Суддя
Повний текст рішення підписано "02" листопада 2009 року.