26.10.09 Справа № 9/253-09.
За позовом: Управління Державної служби охорони про ГУМВС України вСумській області, м. Суми
До відповідача: Дочірнього підприємства «Торговий дім» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор - 96», м. Суми
Про стягнення 668 грн. 47 коп.
за участю представників сторін:
Від позивача - Сай О.М.
Від відповідача - не з'явився.
Суддя Лущик М.С.
При секретарі с/з Сидорук А.І.
Суть спору: Позивач згідно позовної заяви просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані у відповідності до умов договору послуги охорони 606 грн. 39 коп. та 62 грн. 08 коп. пені, а також судові витрати пов'язані з розглядом справи.
30.09.2009 року позивач подав заяву згідно якої просить суд замінити відповідача Дочірнє підприємство «Торговий дім» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор -96» на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестор - 96» та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор -962 606 грн. 39 коп. - заборгованості та 62 грн. 08 коп. - пені.
Суд не приймає вищевказану заяву позивач до розгляду, оскільки ним не надано витребувані ухвалою суду від 08.10.2009 року документи в підтвердження своєї позиції по справі, а саме: статуту ТОВ «Інвестор - 96», докази правонаступництва ТОВ «Інвестор -96», докази реорганізації ДП «Торговий дім» ТОВ «Інвестор -96».
Відповідач в судове засідання не заявився, відзив на позов не подав.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається зам наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
20 жовтня 2006 року між позивачем - Управління Державної служби охорони пр. ГУМВС України в Сумській області та відповідачем - Дочірнім підприємством «Торговий дім» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор - 96» було укладено договір № 17-0п02611-65-54 централізованого спостереження, обслуговування системи тривожної сигналізації, встановленої на об'єкті, та реагування ГЗ ПЦО на відповідні сигнали строком на 1 пік з його подальшою пролонгацією на тих же умовах і на той же строк у відповідності до п. 9.1 даного договору.
З 01 травня 2009 року за ініціативою відповідача вказаний договір розірвано, та відповідно припинено надання послуг позивачем.
Пунктом 4.2 договору визначено, що оплата за надані позивачем послуги повинна здійснюватись відповідачем на умовах попередньої оплати, щомісячно до 5-го числа поточного місяця.
Відповідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства в установлений законом або договором строк.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежного виконання).
Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем порушено умови договору, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 606 грн.
Дана заборгованість виникла за період з 06 березня 2009 року і складається з місячних нарахувань березня (307 гри. 08 коп.) та квітня (299 грн. 31 коп.) 2009 року, проведених позивачем у відповідності і до умов договору та додатків до нього.
Вказану заборгованість в сумі 606 гривень 39 копійок також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків сторін.
Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ним Кодексом.
Аналогічна норма щодо виконання зобов'язань міститься в стати 526 Цивільного кодексу України.
У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Державної служби охорони зобов'язання виконувались належним чином, у відповідності до умов договору, і претензій з боку відповідача щодо невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за договором за весь період його дії на адресу позивача не надходило. Натомість, відповідачем проігноровано як виконання своїх обов'язків за договором, в частині оплати за надані відповідно до його умов послуги, так і вимоги статті 193 Господарського процесуального кодексу України а також статей 526 і 629 Цивільного кодексу України.
Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно до ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом.
Так, умовами договору, а саме пунктом 4.3. передбачено, що в разі несвоєчасного (неповного) проведення розрахунків за послуги охорони передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день його прострочення.
Згідно розрахунку позивача, що відповідає законодавству, розмір пені складає 62 гривні 08 копійок.
Відповідач не надав доказів сплати боргу, чи аргументованих заперечень вимогам позивача, у зв'язку з чим вимоги позивача визнаються судом правомірними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Торговий дім» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор -96» ( м. Суми, вул. Лисенка, буд. 3, код ЄДРПОУ 32317780) на користь Управління Державної служби охорони про ГУМВС України в Сумській області ( м. Суми, вул. Псільська, 36, код ЄДРПОУ 08597003) 606 грн. 39 коп. - боргу, 62 грн. 08 коп. - пені, 102 грн. 00 коп. - державного мита та 315 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно - технічне забезпечена судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ М.С. Лущик