15.10.09 Справа № 9/216-08нр.
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», м. Суми
до відповідача - ОСОБА_1
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1.ОСОБА_2 м. Суми
2.ОСОБА_3 м. Кіровоград
3.Товариство з обмеженою відповідальністю «Автостоянка», м. Суми
про визнання договору купівлі - продажу (поступки) частки участі в ТОВ «Автостоянка» від 02.08.2001 року № 151 не дійсним Суддя Гудим В.Д.
Представники:
Від позивача - предст. Пейков В.П.
Від відповідача - ОСОБА_1
Від 1-ї та 2-ї третіх осіб - не з'явились
Від 3-ї третьої особи - ОСОБА_5 (довіреність від 20.03.09р.)
За участю секретаря судового засідання Тимченко О.О.
Рішенням господарського суду Сумської області від 15.09.08р. по справі № 9/216-08 позов задоволено повністю шляхом визнання договору купівлі -продажу (поступки) частки участі в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Автостоянка” від 02.08.2001 року № 151, укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш” та ОСОБА_1 недійсним, стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш” 85 грн. 00 коп. витрат по державному миту та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.08 року по даній справі апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 15.09.08 р. залишено без змін.
ТОВ “Автостоянка” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.04.09р. касаційну скаргу ТОВ “Автостоянка” задоволено, рішення господарського суду Сумської області від 15.09.08р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.08 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області в іншому складі суду.
09.06.09р. справа № 9/216-08 була повернута на адресу господарського суду Сумської області.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 11 червня 2009 року відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучене товариство з обмеженою відповідальністю “Автостоянка”.
Суть спору: позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу (поступки) частки участі в ТОВ «Автостоянка» від 02.08.2001 р. № 151, укладений між позивачем та відповідачем, у зв'язку з тим, що продаж частки був здійснений не на тендерній основі, що суперечило рішенню загальних зборів акціонерів від 06.03.2001р., чинному законодавству та Статуту позивача.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на пропуск позивачем строків позовної давності щодо пред'явлення позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу (поступки) частки участі в ТОВ «Автостоянка» від 02.08.2001 р. № 151.
Третя особа, ТОВ "Автостоянка", подала відзив на позовну заяву в якому посилається на закінчення строку позовної давності для пред'явлення даного позову. Крім того, третя особа зазначає, що спір про визнання недійсним договору купівлі - продажу (поступки) частки участі в ТОВ «Авторстоянка» від 02.08.2001 року № 151, який виник між сторонами, не пов'язаний з корпоративними відносинами, а є цивільно - правовим спором, який підлягає розгляду в судах загальної юрисдикції за правилами встановленими нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Третя особа, ТОВ "Автостоянка", подала доповнення до відзиву на позовну заяву в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи про те, що тендер - це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів, сутністю тендеру є конкурентний відбір одного учасника - переможця, серед інших учасників тендеру. У випадку надходження єдиної пропозиції від одного учасника тендеру вказаний учасник за відсутністю інших учасників є переможцем тендеру, а отже, оскільки між сторонами було укладено договір купівлі - продажу корпоративних прав, то це може свідчити, що принаймні одна пропозиція надійшла і саме від відповідача.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Відповідно до протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ «Сумський завод «Насосенергомаш» від 06.03.2001р., загальними зборами по питанню ліквідації ДП "Автостоянка" прийнято рішення не ліквідовувати ДП «Автостоянка», а перетворити його в Товариство з обмеженою відповідальністю «Автостоянка», створити статутний фонд ТОВ «Автостоянка» частково за рахунок внесення до статутного фонду товариства майна позивача, що орендувалося ДП «Автостоянка» за залишковою вартістю, після перетворення продати долю позивача в ТОВ «Автостоянка» на тендерній основі. (а.с. 23)
Відповідно до протоколу засідання правління ВАТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» від 22.06.2001 р. № 29 (а.с. 25-26), правління позивача вирішило продати частку статутного фонду ТОВ «Автостоянка», що належить позивачу акціонеру ОСОБА_1 шляхом укладення договору купівлі-продажу.
Як вбачається з матеріалів справи, 2 серпня 2001 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу (поступки) частки участі в ТОВ «Автостоянка» від 02.08.2001р., відповідно до якого позивач зобов'язувався, керуючись рішенням Загальних зборів акціонерів від 06.03.2001р. та рішенням Правління ВАТ «Сумський завод «Насосенергомаш» від 22.06.2001р. продати у власність відповідача свою частку у Статутному фонді ТОВ «Автостоянка», а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити цю частку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що правління позивача прийняло рішення, що не відповідає протоколу загальних зборів акціонерів позивача від 06.03.2001р., оскільки продаж частки статутного фонду ТОВ «Автостоянка» було проведено не на тендерній основі.
Відповідно до ст. 24 Закону України „Про господарські товариства ” в редакції від 17.05.2001 року акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.
Згідно зі ст. 41 Закону України „Про господарські товариства ” вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства.
Як передбачено у п. а) ч. 5 ст. 41 вказаного закону, до компетенції загальних зборів відноситься, зокрема, визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;
Згідно з п. е) ч. 5 ст. 41 Закону України „Про господарські товариства ” створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень відноситься до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.
Як зазначалося вище, рішенням загальних зборів акціонерів позивача, оформленого протоколом від 06.03.2001 року, прийнято рішення перетворити ДП „Автостоянка” у ТОВ „Автостоянка”, створити статутний фонд ТОВ „Автостоянка” за рахунок внесення майна позивача, що орендувалося ДП „Автостоянка”. Крім того, було вирішено після перетворення продати долю позивача у статутному фонді ТОВ „Автостоянка” на тендерній основі.
Відповідно до ст. 47 Закону України „Про господарські товариства ” виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом. Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді акціонерного товариства (спостережній раді) та організує виконання їх рішень. Правління діє від імені акціонерного товариства в межах, передбачених цим Законом і статутом акціонерного товариства.
Відповідно до п. 11.3.5 статуту позивача до складу Правління входять 6 осіб, зокрема президент товариства, два віце - президенти товариства, члени правління, секретар правління.
Відповідно до п. 11.3.2 статуту ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш" правління підпорядковане та підзвітне загальним зборам та Спостережній раді. Рішення Загальних зборів та Спостережної ради є обов'язковими для виконання правлінням. (а.с. 57, I том)
Відповідно до п. 11.3.14 статуту позивача президент в межах своєї компетенції згідно з чинним законодавством та статутом, в тому числі забезпечує виконання рішень що прийняті Загальними зборами.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, всупереч рішенню загальних зборів від 06.03.2001 року, яким було передбачено продаж долі позивача в ТОВ «Автостоянка» на тендерній основі, рішенням правління позивача, оформленим протоколом засідання № 29 від 22.06.2001 року, було вирішено продати належну позивачу частку у статутному фонді ТОВ „Автостоянка” ОСОБА_1 шляхом укладення договору купівлі-продажу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Сумської області від 31 березня 2008 року у справі № 16/178-08 за позовом ОСОБА_6, м. Суми до відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш”, м. Суми, за участю третьої особи - ОСОБА_1, м. Суми про визнання рішення правління недійсним позов задоволено шляхом визнання недійсним з моменту прийняття рішення правління ВАТ “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш" у частині продажу частки у статутному фонді акціонеру ОСОБА_1 шляхом укладення договору купівлі-продажу; ВАТ “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш” зобов'язано вчинити усі необхідні дії по поверненню долі у статутному фонді ТОВ “Автостоянка” у власність ВАТ “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш” (а.с. , II том). Рішення господарського суду Сумської області від 31.03.2008р. по справі № 16/178-08 вступило в законну силу.
Відповідно до ст. 29 ЦК УРСР в редакції, чинній на момент укладення договору, юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).
За таких обставин, спірний договір було укладено на підставі рішення правління позивача, прийнятого всупереч рішенню загальних зборів товариства та визнаного у встановленому порядку недійсним.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності.
Третя особа, ТОВ «Автостоянка» в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог посилається на закінчення строку позовної давності для пред'явлення даного позову.
Відповідно до ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Згідно зі ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Підставою для звернення з позовом стали обставини недійсності рішення правління позивача, на підставі якого укладено спірний договір. Позивач дізнався про недійсність рішення правління після прийняття господарським судом Сумської області рішення у справі №16/178-08 від 31.03.2008 року, в зв'язку з чим початком перебігу строків позовної давності за заявленими вимогами є 31.03.2008 року.
В зв'язку з зазначеним, господарський суд не може прийняти до уваги посилання відповідача та третьої особи на сплив строків позовної давності для пред'явлення даного позову.
Також відповідач вважає, що спір, який виник між сторонами не пов'язаний з корпоративними відносинами, а є цивільно-правовим спором, який, враховуючи суб'єктний склад учасників спору, підлягає розгляду в судах загальної юрисдикції за правилами встановленими нормами Цивільного процесуального кодексу України, тому на підставі п.1. ст. 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню.
Господарський суд не може погодитись з даним твердженням відповідача, так як Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» до підвідомчості (підсудності) господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. Зазначеним законом також визначено поняття корпоративних відносин як відносин, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ст. 1 та ст. 12 ГПК України, справи, що виникають з корпоративних відносин, підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Так як укладанням оскаржуваного договору купівлі-продажу було порушено права акціонерів товариства позивача, останній обґрунтовано звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів згідно зі ст. 1 та ст. 12 ГПК України.
Також третя особа в обґрунтування своєї позиції по справі зазначає, що тендер - це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів, сутністю тендеру є конкурентний відбір одного учасника - переможця, серед інших учасників тендеру. У випадку надходження єдиної пропозиції від одного учасника тендеру вказаний учасник за відсутністю інших учасників є переможцем тендеру, а отже, оскільки між сторонами було укладено договір купівлі - продажу корпоративних прав, то це може свідчити, що принаймні одна пропозиція надійшла і саме від відповідача.
При цьому, докази того, що частка позивача в ТОВ «Автостоянка» була продана на тендерній основі, докази відсутності інших пропозиції, окрім як пропозиції відповідача, в матеріалах справи не містяться.
Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР в редакції, чинній на момент укладення договору недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Враховуючи вищевикладене, в тому числі те, що спірний договір було укладено на підставі рішення правління позивача, прийнятого всупереч рішенню загальних зборів товариства, яке відповідно до статуту ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш" є обов'язком для виконання правлінням, господарський суд вважає позовні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу (поступки) частки участі в ТОВ «Автостоянка» від 02.08.2001 р. № 151, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відносяться на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу (поступки) частки участі в ТОВ «Автостоянка» від 02.08.2001 р. № 151, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» (40011, м. Суми, пл.. Привокзальна, 1, код 05785448) та ОСОБА_1 (40000, АДРЕСА_1 ідент. № НОМЕР_1).
3. Стягнути з ОСОБА_1 (40000, АДРЕСА_1 ідент. № НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» (40011, м. Суми, пл.. Привокзальна, 1, код 05785448) 85 грн. 00 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
Суддя В.Д. Гудим
Повний текст судового рішення підписано 19.10.09р.