Іменем України
"27" жовтня 2009 р. справа № 5020-6/106
За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(99011, АДРЕСА_1)
про стягнення заборгованості за фактичне користування майном у розмірі
21314,48 грн.,
Суддя Лазарев С.Г.
Представники сторін:
позивача -Пшенична С.В., довіреність №1064 від 07.04.2009;
відповідач -ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ УМВС України в місті Севастополі 26.09.1995;
відповідача -ОСОБА_3, довіреність №92 від 30.01.2007.
27.07.2009 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за фактичне користування майном у розмірі 32447,71 грн., зобов'язання усунути перешкоди в праві користування та розпорядження майном.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що укладений між ним та відповідачем 26.03.2008 договір оренди №14-08 вбудованих нежитлових приміщень цокольного поверху трьохповерхової житлової будівлі, загальною площею 38,50 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 до теперішнього часу нотаріально не посвідчений, у зв'язку з чим договір є нікчемним; заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за фактичне користування майном за період з 26.03.2008 по 01.07.2009 складає 32447,71 грн.
Ухвалою від 29.07.2009 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.
В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за фактичне користування майном у розмірі 21314,48 грн.
В судовому засіданні відповідач надав письмову заяву, у якій просить надати розстрочку погашення заборгованості за рішенням суду на один рік. Представник позивача не заперечує відносно надання розстрочки виконання рішення суду строком на один рік.
Ухвалою суду від 22.09.2009 строк вирішення спору по справі був продовжений на один місяць -до 27.10.2009.
Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -
26.03.2008 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (далі -Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі -Орендар) укладений договір оренди №14-08 (далі -Договір) нерухомого майна, згідно з пунктом 1.1 якого з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно -вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху трьохповерхової житлової будівлі, загальною площею 38,50 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2
Відповідно до пункту 4.4.3 Договору Орендар зобов'язаний своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з користуванням об'єктом оренди, в тому числі оплату комунальних і експлуатаційних послуг.
Згідно пункту 7.1 Договору цей Договір діє з моменту його підписання до 27.02.2013.
Як вбачається з пункту 9.4 Договору даний договір являється новою редакцією договору оренди №318-06 від 21.11.2006.
Актом приймання-передачі від 21.11.2006 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).
Відповідно до частини першої статті 286 Господарського кодексу України орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог даних Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач у судовому засіданні стверджував, що він у період з 26.03.2008 по 01.07.2009 орендованим приміщенням не користувався у зв'язку з тим, що договір оренди не був нотаріально посвідчений, внаслідок чого йому було відмовлено в укладенні договору на поставку електричної енергії.
Відповідачем дійсно приймалися заходи щодо нотаріального посвідчення договору оренди №14-08 від 26.03.2008, що підтверджується листами, спрямованими на адресу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (а.с. 22-23). Проте доводи відповідача про те, що йому було відмовлено в укладенні договору на поставку електричної енергії, спростовуються матеріалами справи. На запит суду Відкритим акціонерним товариством «Енергетична компанія «Севастопольенерго»була надана копія договору на поставку електричної енергії по об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 а також копії рахунків на оплату електричної енергії за період з червня 2007 по червень 2009, з яких вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 користувався електричною енергією та сплачував рахунки. Лише 23.06.2009 відповідач подав у Відкрите акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго»заяву з проханням виключити точку обліку з договору на поставку електричної енергії.
Крім того, актом прийому-передачі орендованого майна від 19.06.2009 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передав, а Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради прийняв нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не надав суду доказів того, що він не користувався орендованим приміщенням за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 50 в період з 26.03.2008 по 01.07.2009.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи в суді складає 21314,48 грн. і залишається на даний час непогашеною.
Відповідач просить надати розстрочку погашення заборгованості за рішенням суду на один рік. Представник позивача не заперечує відносно надання розстрочки виконання рішення суду строком на один рік.
На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 21314,48 грн. такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 33, 43, 49, 69, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2 . Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99011, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, місцевий бюджет Ленінського району міста Севастополя, р/р 33213870700001 в УДК у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637, код платежу 22080400) заборгованість за фактичне користування майном у розмірі 21314,48 грн. (двадцять одна тисяча триста чотирнадцять грн. 48 коп.).
Розстрочити виконання рішення про стягнення заборгованості у розмірі 21314,48 грн . на один рік: з листопада 2009 року по листопад 2010 року стягувати по 1776,21 грн . щомісяця.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99011, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, місцевий бюджет Ленінського району міста Севастополя, р/р 33213870700001 в УДК у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637, код платежу 22080400) витрати по сплаті державного мита в сумі 324,50 грн . (триста двадцять чотири грн. 50 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн . (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.Г Лазарев
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 30.10.2009
1. Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
2. ФОП ОСОБА_1
(99011, АДРЕСА_1)
3. Справа.