Іменем України
"13" жовтня 2009 р. справа № 5020-11/138
За позовом: Закритого акціонерного товариства „Бахчисарайський комбінат „Будіндустрія”
(98400, м. Бахчисарай, вул. Промислова, буд. 2)
до Підприємства „Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації”
(99011, м. Севастополь, вул. Нахімова, буд. 13)
про стягнення заборгованості у розмірі 11022,58 грн.,
Суддя Дмитрієв В.Є.
Представники сторін:
позивача - Костенко М.М., довіреність № 01-09 від 14.01.2009, ЗАТ „Бахчисарайський комбінат „Будіндустрія”,
відповідача - не з'явився, Підприємство „Будівельне управління ЧФ МО Російської Федерації”.
Закрите акціонерне товариство „Бахчисарайський комбінат „Будіндустрія” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Підприємства „Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації” про стягнення заборгованості у розмірі 11022,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем належним чином не виконувались зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 11022,58 грн.
Ухвалою від 18.08.2009 зазначена позовна заява прийнята до розгляду суддею Дмитрієвим В.Є., порушено провадження у справі №5020-11/138.
У судовому засіданні 13.10.2009 представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 10932,78 грн. Вказана заява прийнята судом.
Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання 07.09.2009 повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 25).
У зв'язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.
Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, -
встановив:
У період з 16.02.2009 по 26.02.2009 за усною угодою, на підставі товарно-транспортних накладних (а.с. 42-63) позивач поставив відповідачу бетон на загальну суму 28372,54 грн.
Вказана продукція отримана за зазначеними накладними представником відповідача на підставі довіреності №853989 від 02.02.2009 на ім'я Хисамутдінова З.Ш. (а.с. 20).
Проте, зобов'язання з оплати поставленого товару відповідачем виконані частково, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 10932,78 грн.
Викладене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно вимог статей 202, 204 цього Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Отже, фактично між позивачем та відповідачем укладений договір поставки в усній формі.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На виконання вказаних вимог Цивільного кодексу України 26.06.2009 за вих. №1815/1-426 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою повністю погасити заборгованість з оплати вартості поставленого товару (а.с.21).
Проте, станом на момент вирішення спору докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 10932,78 грн. відсутні.
З урахуванням викладеного, а також того, що відповідачем визнається наявна заборгованість, що підтверджується актом звірення взаєморозрахунків сторін (а.с. 34), суд вважає вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита у розмірі 1% від суми заявлених позовних вимог, та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Підприємства „Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації” (99011, м. Севастополь, вул. Нахімова, буд. 13, код ЄДРПОУ 30120798, п/р 26009010000210 у АКБ „Індустріалбанк”, м.Запоріжжя, МФО 313849) на користь Закритого акціонерного товариства „Бахчисарайський комбінат „Будіндустрія” (98400, м. Бахчисарай, вул. Промислова, 2, код ЄДРПОУ 30800313, п/р 26008001311012 в ЗАТ „ОТП Банк” м.Сімферополь, МФО 384005) основну заборгованість у розмірі 10932,78 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 109,32 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до
вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 14.10.2009.
Розсилка:
1. ЗАТ „Бахчисарайський комбінат „Будіндустрія”
(98400, м. Бахчисарай, вул. Промислова, буд. 2)
2. Підприємство „Будівельне управління Чорноморського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації”
(99011, м. Севастополь, вул. Нахімова, буд. 13)
3. Справа