33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"20" жовтня 2009 р. Справа № 3/161
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропак»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі"
про стягнення заборгованості в сумі 26696 грн. 10 коп.
Суддя Мамченко Ю.А.
Представники:
від позивача : представник не з'явився
від відповідача : представник не з'явився
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропак»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненські торгівельні мережі»про стягнення 20308 грн. 64 коп. основного боргу за переданий товар, 989 грн. 68 коп. 3% річних, 5397 грн. 78 коп. інфляційних втрат за прострочення в оплаті переданого товару.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про, що свідчить підпис представника позивача за довіреністю Каюткіна А.А. у протоколі судового засідання від 13.10.2009 року.
У судовому засіданні 13.10.2009 року представник позивача заявив усне клопотання про розгляд справи без його участі та підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Позивач просить суд стягнути з відповідача 20308 грн. 64 коп. суми основного боргу, 989 грн. 68 коп. 3 % річних, 5397 грн. 78 коп. індексу інфляції.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав. Ухвала суду від 13 жовтня 2009 року про відкладення розгляду справи на 20.10.2009 року була направлена відповідачу на адресу, яка зазначена у довідці з ЄДРПОУ №21-10/6070-3 від 04.09.2009 року (33005, м. Рівне, вул. Олени Теліги, 2А). Конверт направлений відповідачу повернувся до господарського суду Рівненської області з відміткою пошти «Фірма за даною адресою не значиться, вибула».
У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У пункті 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 року № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»зазначено, що законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 15.08.2009 року ТОВ «Рівненські торгівельні мережі»зареєстроване за адресою: 33005, м.Рівне, вул.Олени Теліги, буд.2А.
Відповідач не довів до відома господарського суду та позивача про зміну свого місцезнаходження, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд
01.01.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропак»(далі -Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівненські торгівельні мережі»(далі -Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 006 (16/02) (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язався передати, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами, обумовленими сторонами при складанні заявки.
Відповідно до п.2.1. Договору обов'язки сторін на поставку товару виникають на основі узгодженого сторонами замовлення Покупця (п.4.1. Договору). Покупець передає Продавцю узгоджене замовлення в якому вказується кількість, вид, якість товару, його ціна та місце поставки, а також умови оплати.
Відповідно до п.3.2. Договору всі розрахунки по даному договору проводяться виключно тільки в національній валюті України. Оплата партій поставленого товару проводиться в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на основі представлених при поставці накладних, підписаних уповноваженим представником Продавця та Покупця згідно додаткових умов поставки або замовлення. Датою приймання партій товару рахується дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником Покупця. Днем здійснення платежів рахується день, в якому сума, яка підлягає до оплати списується з банківського рахунку Покупця на рахунок Продавця.
Відповідно до п.3.3. Договору основою для оплати поставленого поданому Договору товару є передача оформлених у встановленому діючим законодавством товарної накладної та податкової накладної.
На виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу господарські товари, на загальну суму 21129 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, а саме: РН - 0012405 від 11.12.2007 р. на суму 1272,60 грн., РН - 0012413 від 11.12.2007 р. - 1055,40 грн., РН - 12448 від 11.12.2007 р. -4487,10 грн., РН - 0012455 від 11.12.2007 р. - 1531,20 грн., РН - 0013135 від 25.12.2007 р. - 628,20 грн., РН - 0013161 від 25.12.2007 р. - 665,40 грн., РН - 0013201 від 25.12.2007 р. - 89,40 грн., РН - 0013214 від 25.12.2007 р. - 1245,60 грн., РН - 0000402 від 15.01.2008 р. - 1447,20 грн., РН - 0000403 від 15.01.2008 р. - 938,40 грн., РН - 0000417 від 22.01.2008 р. - 567,00 грн., РН - 0001926 від 26.02.2008 р. - 936,60 грн., РН - 0001946 від 26.02.2008 р. - 515,40 грн., РН -0001947 від 26.02.2008 р. - 284,40 грн., РН - 0001950 від 26.02.2008 р. - 319,20 грн., РН -0002637 від 11.03.2008 р. - 36,00 грн., РН - 0002645 від 11.03.2008 р. - 1055,40 грн., РН - 0002646 від 11.03.2008 р. - 453,60 грн., РН - 0003440 від 01.04.2008 р. - 2876,40 грн., РН -0003491 від 01.04.2008 р. - 222,90 грн., РН - 0003492 від 01.04.2008 р. - 261,00 грн., РН -0003495 від 01.04.2008 р. - 240,60 грн.
Відповідно до додаткових умов поставки до Договору відстрочка платежу становить 21 календарний день.
Факт прийняття товару Відповідачем підтверджується підписанням товарно-транспортних накладних, а також генеральними довіреностями ТОВ «Рівненські торгівельні мережі»від 01.01.2008 року, Кільцевою Довіреністю від 01.02.2007 року. Відповідно до листів, наданих ТОВ «Рівненські торгівельні мережі»від 01.02.2007 року визначено перелік осіб, відтиск шпампу та особисті підписи осіб, яким довірено отримання товару у відповідності до товарно-транспортних накладних.
Відповідно до додаткових умов поставки до Договору відстрочка платежу становить 21 календарний день.
На момент розгляду справи борг за Договором відповідачем частково оплачено в розмірі 820 грн. 36 коп., проте з порушенням строків оплати, та становить 20308 грн. 64 коп..
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За порушення строків оплати, відповідно до ст.625 ЦК України, позивачем на суму боргу за період з 02.01.2008 року по 28.09.2009 року нараховано три відсотки річних в розмірі 989 грн. 68 коп. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.
Позивачем на суму боргу за період з 02.01.2008 року по 28.09.2009 року нараховано індекс інфляції, який становить 5397 грн. 78 коп.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 20308 грн. 64 коп. основного боргу, 989 грн. 68 коп. 3% річних, 5397 грн. 78 коп. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненські Торгівельні Мережі» (33005, м.Рівне, вул. Олени Теліги, 2А, код ЄДРПОУ 33167252, р/р 26000737000023 в УСБ м.Рівне, МФО 333012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропак»(08063, Київська обл., Макарівський район, с.Лишня, вул.Набережна, буд.12-Є, код ЄДРПОУ 25514622, р/р №26006011048 в КФ ВАТ «Кредобанк», МФО 321897) 20308 грн. 64 коп. основного боргу, 989 грн. 68 коп. 3% річних, 5397 грн. 78 коп. інфляційних втрат, а також витрати на оплату державного мита в розмірі 266 грн. 96 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю.А.
Повний текст рішення суддею підписано «26» жовтня 2009 року