36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
28.07.2009 р. Справа №19/151
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадяцьке", с. Мартинівка, Гадяцький район, Полтавська область, 37361
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм'ясопром", вул. Котляревського, 5, м. Миргород, Полтавська область, 37600
про стягнення 299907 грн. 70 коп.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: Хлібко П.Г.
від відповідача: не з"явився
Розглядається позовна заява про стягнення 299907,70 грн., у тому числі 190 222,70 грн. основного боргу за поставлений товар за договорами від 10.01.2006р. та від 10.01.2008р., 48829 грн. інфляційних, 11 035 грн. - 3% річних, 49 821 грн. неустойки.
Відповідач у відзиві позов в частині основного боргу визнав, в іншій частині проти позову заперечує, посилаючись на тяжке фінансове становище, та заявив клопотання про відстрочку виконання рішення на 3 місяці.
Відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням його представника у відрядженні.
Зважаючи на те, що явка сторін судом обов'язковою не визнавалася, про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.07.2009р.), надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, документальних доказів в підтвердження викладених у клопотанні обставин відповідач суду не надав, відповідач направив суду свої пояснення по суті спору, наявні в справі документи дають можливість вирішити спір без присутності сторін, тому клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено.
В судовому засіданні 28.07.2009р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
10.01.2006 року та 10.01.2008 року між ТОВ "Гадяцьке" (позивач) та ТОВ "Миргородм"ясопром" (відповідач) були укладені договори на поставку живності (ВРХ, коней, свиней).
Згідно п.2.1. договорів кількість, вгодованість (категорія), вартість товару, що постачається зазначається у видаткових товарних накладних.
Відповідно до п.3.1. договорів підтвердження факту одержання товару покупцем є штамп та підпис повноважного представника на накладній, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Згідно умов даних договорів постачальник відвантажує товар за цінами, які вказані в накладних, що мають бути оформлені для кожної партії товару.
На виконання умов укладених договорів позивачем було поставлено живність на загальну суму 209032,95грн. Зазначене підтверджується приймальними квитанціями № 053841 від 16.10.2006р., № 053839 від 16.10.2006р., № 496112 від 27.02.2007р., № 374928 від 11.05.2007р., № 037120 від 26.12.2007р., № 037392 від 30.01.2008р., № 037228 від 21.02.2008р., № 037178 від 30.04.2008р., № 539229 від 30.01.2009р.
Згідно пункту 6.1 договору від 10.01.2006 року, покупець зобов'язаний розрахуватися з постачальником за отриману живність по кожній приймальній квитанції на протязі 14 календарних днів,
За п. 5.1 договору від 10.01.2008 року термін оплати товару складає 7 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.
Відповідач оплатив поставлений йому товар лише в сумі 18810,25грн., що підтверджується витягом з журналу-ордеру та відомості по рахунку.
Заборгованість в сумі 190222,70 грн. відповідачем не сплачена.
На претензію позивача за № 1035 від 17.12.2008року з вимогою провести розрахунок до 31 грудня 2008 року, відповідач відповіді не надав, суму боргу не погасив.
Позивачем на підставі п.2 ст. 625 ЦК України та п.7.2 договорів нараховано на суму боргу інфляційні витрати в сумі 48829,00грн., 3% річних в сумі 11035,00 грн. та 49821,00грн. пені.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до вимог Кодексу та умов договору. Ст.193 Господарського кодексу встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
У відповідності до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги в частині стягнення 190222,70 грн. визнав.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Визнання відповідачем позову в частині основного боргу не суперечить законодавству, не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 190222,70 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем, та підлягають задоволенню.
Проти стягнення інфляційних, річних, неустойки відповідач заперечує, посилаючись на тяжке фінансове становище.
Позивач в судовому засіданні надав заяву про залишення без розгляду позовних вимог в частині 48829 грн. інфляційних, 11 035 грн. - 3% річних, 49 821 грн. неустойки.
Заява прийнята судом. Позов в частині стягнення 48829 грн. інфляційних, 11 035 грн. - 3% річних, 49 821 грн. неустойки підлягає залишенню без розгляду.
Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення слід відхилити, оскільки жодних документальних доказів в обґрунтування даного клопотання відповідач суду не надав. При цьому відповідач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням після прийняття рішення у порядку, передбаченому ст. 121 ГПК України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 78, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм'ясопром" (вул. Котляревського, 5, м. Миргород, Полтавська область, 37600; ідентифікаційний код 32500105; р/р 2600001300118 в Полтавській філії ВАТ АБ «Укрпромбанк»м. Полтава, МФО 331821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадяцьке" (с. Мартинівка, Гадяцький район, Полтавська область, 37361; ідентифікаційний код 33020584; р/р 26002054525277 в ПРУ КБ «Приватбанк», МФО 331401) 190222грн. 70 коп. основного боргу, 1902грн. 23 коп. витрат з оплати держмита, 315грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. В іншій частині - залишити позов без розгляду.
Суддя Безрук Т.М.
Рішення підписано: