"21" жовтня 2009 р.Справа № 17/121-09-3723
За позовом: Приватного підприємства „Баядера”;
до відповідача: Приватної виробничо-комерційної фірми „Хімсан”;
про стягнення 12 434,21 грн.
Суддя Зуєва Л.Є.
від позивача: Афанасиїва Н.В. -на підставі довіреності від 31.07.09р.;
від відповідача: Селіванова М.В. -на підставі довіреності від 20.01.09р.
СУТЬ СПОРУ: ПП „Баядера” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом в якому просить суд стягнути з ПВКФ „Хімсан” 8831,34 грн. -боргу з урахуванням індексу інфляції, 118,88 грн. -3% річних; 938,99 грн. -пені; 2545 грн. -штрафу, які утворилися внаслідок порушенням умов укладеного між сторонами договору суборенди.
Відповідач в засідання суду з'явився, надав письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись при цьому на обставини викладені у відзиві.
По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва, починаючи з: 02.09.2009р. по 21.09.2009р. о 12год. 25 хв.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
1 січня 2008 року між ПП „Баядера” (надалі позивач) та ПВКФ „Хімсан” (надалі відповідач) укладено договір суборенди нежилого приміщення за №2/08 (надалі Договір), згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування (суборенду) нежиле приміщення, визначене в пункті 1.2. цього Договору.
Предметом по укладеному між сторонами по справі договору суборенди виступає частина нежилого приміщення, розташованого у будівлі, зазначеній у технічному паспорті (реєстр. № 35 неж.-і82-1097 в ОМБТІ та РОН) літерою „В-ІІІ5”, за адресою: м. Одеса, вул.Колонічна, 7, загальна площа якого становить 65, 6 кв.м.
ПП „Баядера” використовує вказані нежитлові приміщення на підставі договору оренди №0720 від 20.07.2007 року, укладеного з ТОВ „Капітал Холдінг”.
Факт передання нежитлового приміщення в суборенду підтверджений актом приймання-передачі, який підписаний сторонами 01.01.2008 р.
У відповідності до п. 4.1 укладеного договору, Розмір суборендної плати складав у період з 01.01.2008 р. - 1670 грн. за місяць, з 1 березня 2009 року - 2007 грн. за місяць (згідно угоди № 1 від 01.03.2008 р., підписаної між сторонами), з 4 серпня 2008 року - 2545 грн. за місяці, (згідно угоди № 2 від 01.08.2008 р.).
Відповідно до п. 4.6 договору плата за суборенду сплачується щомісячно, наперед до 10 числа місяця, за який здійснюється оплата.
Згідно п. 2.1. договору приміщення передане в суборенду терміном до 31.12.2008 р. повинно бути поверненим позивачу протягом 3 (трьох) днів з моменту припинення договору, про що повинен бути оформлений відповідний акт приймання-передачі, про що зазначено в п. 6.1 - 6.2. Договору.
Позивач взяті на себе зобов'язання по укладеному договору суборенди виконав у повному обсязі, а саме згідно вищевказаного акту приймання-передачі передав відповідачу об'єкт визначений умовами договору.
Відповідач в свою чергу взяті на себе зобов'язання виконував не належним чином внаслідок чого у нього виникла заборгованість з орендної плати за серпень 2008р. по грудень 2008р. у розмірі 6635 грн.
Крім цього, відповідач також у січні 2009р. продовжував користуватися суборендованим приміщення до 19.01.2009р., внаслідок чого йому була нарахована плату за фактичне користування у розмірі 1559,38 грн.
Також, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 118,88 грн., та індекс інфляції 636,96 грн., а також на підставі п. 7.3.1 договору пеню за прострочення плати суборенд них платежів, яка згідно представленого розрахунку становить 938,99 грн. та штраф у розмірі 2545 грн., внаслідок прострочення відповідачем строку оплати, що перевищує 30 календарних днів.
Зазначені обставини спонукали ПП „Баядера” звернутися до суду з позовною заявою (вхід.№5561) від 24.07.2009р. до ПВКФ „Хімсан” про стягнення 12 434,21 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.07.2009р. порушено провадження по справі №17/121-09-3723 за позовом ПП „Бядєра” звернутися до суду з позовною заявою (вхід.№5561) від 24.07.2009р. до ПВКФ „Хімсан” про стягнення 12 434,21 грн.
У ході розгляду справи позивач неодноразово звертався з заявами про уточнення позовних вимоги, в останній з яких просить суд стягнути з відповідача по справі 980,97грн. -основного боргу, 569,02 грн. -інфляційного збільшення; 110,59 грн. -3% річних та 775,81 грн. -пені, посилаючись при цьому, що відповідачем на під час розгляду справи у суді було часткового погашено основну заборгованість.
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовЧязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договір укладений між сторонами по справі, як цивільно-правовий правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, та він не визнаний судом недійсними, тому зобов'язання за цим договором мають виконуватися належним чином.
Відповідно до ст.526 ЦК України № 435-IV від 16.01.2003 р. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
У відповідності до п. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
У відповідності до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Пунктом 5 ст. 762, п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.
Відповідно до п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Розглядом матеріалів справи встановлено, що відповідач не сплачував орендну плату за користування об'єктом оренди у розмірі та в строк, що передбачені умовами укладеного Договору. В результаті чого за відповідачем за період з серпень 2008р. - січень 2009р. утворилася заборгованість утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 8194,38грн.
У відповідності до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У ході розгляду справи у суді представником позивача було надано уточнений розрахунок суми позовних вимог, відповідно до якого у відповідача наявна заборгованість у розмірі 980,97 грн., внаслідок того, що відповідачем під час розгляду справи частково погашена заборгованість.
Таким чином, дослідивши наявний в матеріалах справи уточнений розрахунок суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги по стягненню з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 980,97 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст.614 ЦК України особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вимоги ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних, які згідно уточненого розрахунку наявного в матеріалах справи становлять 110,59 грн. та інфляційні витрати у розмірі 569,02 грн.
В ході розгляду справи судом було перевірено правильність нарахування позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних та індексу інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання, в результаті чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги в ці частині позову обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Пунктом 7.3.1 укладеного договору передбачено, що у разі прострочення сплати суборендної плати відповідач зобов'язався сплати додатково пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу.
У відповідності до вимог ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розглянувши позовні вимоги ПП „Баядера” по нарахуванню та стягненню з відповідача пені у розмірі 775,81 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині позивачем обґрунтовані внаслідок чого підлягають задоволенню.
В ході розгляду справи у суді позивачем надано суду копію квитанції №4463 від 17.09.2009р., згідно якої відповідач у повному обсязі погасив нарахований позивачем штраф у розмірі 2545 грн.
Стосовно наданих відповідачем заперечень на позов, суд вважає їх необґрунтованими та не доведеними, а також такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідачем на протязі розгляду справи у суді самостійно в добровільному порядку частково погашена заборгованість з плати за користування об'єктом оренди та по нарахованим штрафним санкціям. Крім цього, факти на які відповідач посилається у наданому відзиві, як на підставу звільнення його від відповідальності не заслуговують на увагу суду, оскільки вони не підтверджені жодними належними доказами.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до вимог ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладе, приймаючи до уваги ті обставини, що станом на час розгляду справи у суді заборгованість з орендної плати у розмірі 980,97 грн., інфляційним втратам у розмірі 569,02 грн., 3% річним в сумі 110,59 грн. та пені у розмірі 775,81 грн. відповідачем не погашена, суд доходить до висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову з урахуванням наданих уточнень та стягнення з відповідача вказаних сум.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 12, 204, 525, 526, 530, 549, 614, 625, 629, 759, 774 Цивільного кодексу України, позовна заява ПП „Баядера” підлягає задоволенню, з урахуванням наданих уточнень.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми „Хімсан” /65033, м. Одеса, вул. Мельницька, 29, код ЄДРПОУ 30210085/ на користь приватного підприємства „Баядера” /Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, код ЄДРПОУ 13491057/ 980 грн. 97 коп. /дев'ятсот вісімдесят грн. 97 коп./ - заборгованості по орендній платі; 569 грн. 02 коп. /п'ятсот шістдесят дев'ять грн. 02 коп./ - інфляційних втрат; 110 грн. 59 коп. /сто десять грн. 59 коп./ - 3% річних; 775 грн. 81 коп. /сімсот сімдесят п'ять грн. 81 коп./ - пені; 124грн. 35 коп. /сто двадцять чотири грн. 35 коп./ - державного мита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп. / - витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Накази видати після вступу рішення в законну силу.
Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2009р.
Суддя