"16" жовтня 2009 р.Справа № 11/123-09-2536
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Азот";
До відповідача: Одеської залізниці;
про стягнення 9160,06 грн.
Суддя Власова С.Г.
Представники:
Від позивача: Фесенко В.В. (за довіреністю);
Від відповідача: Гордієнко М.В. (за довіреністю);
В засіданні приймали участь:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Гордієнко М.В. (за довіреністю);
СУТЬ СПОРУ: 23.06.2009 р. за вх. № 4657 Відкрите акціонерне товариство "Азот" (далі -Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці заподіяної шкоди, яка виникла внаслідок недостачі вантажу під час його перевезення в сумі 9160,06 грн.
Позивач на позовних вимогах наполягає, 04.09.2009 р. за вх. № 22406 надав пояснення до позовної заяви.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, 01.09.2009 р. за вх. № 22042 надав відзив на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив:
Позивач вказує, що 15.08.2004 р між ВАТ "Азот" та ДП "Одеська залізниця" було укладено довгостроковий договір № 855-412 про організацію перевезень вантажів, відповідно до умов якого Відповідач зобов'язався надавати Позивачу послуги, пов'язані з перевезеннями вантажів, а Позивач - оплачувати надані послуги.
Також Позивач зазначив, що 28.12.2007 р. між ним та ЗАТ "Укртатнафта" було підписано договір № 2937/2/2181 на поставку нафтопродуктів узгодженими партіями на умовах FСА (франко-перевізник на естакаді наливу м. Кременчук) згідно правил "Інкотермс-2000".
Позивач зазначив, що на підставі договору № 2937/2/2181 від 28.12.2007 р., 06.07.2008 р. зі станції Кагарлицька Південної залізниці до станції Черкаси Одеської залізниці ЗАТ "Укртатнафта" для нього було відправлено вантаж: партію нафтопродуктів масою: брутто - 78750 кг, тара - 22550 кг, нетто - 56200 кг, що підтверджується залізничною накладною № 44525244. Перевезення здійснювалося Відповідачем на підставі договору № 855-412 від 15.08.2004 р., укладеного між Позивачем та Відповідачем.
В ході слідування вагону № 74121773, на станції Знам'янка Одеської залізниці було виявлено нестачу нафтопродуктів в кількості 1200 кг, про що було складено комерційний акт № 047228*611/26 від 08.07.2008 р.
Позивач зазначив, що 26.12.2008 р. надіслав на адресу Відповідача претензію № 121-03-4804/174 з вимогою сплатити борг, що виник внаслідок зазначеної вище недостачі нафтопродуктів, в сумі 9160,06 грн., на яку 09.02.2009 р. отримав за № 5/3-09 від 04.02.2009 р. відповідь, у якій Відповідач визнав факт недостачі, однак за його розрахунком сума недостачі склала 5486,65 грн. 26.02.2009 р. від Відповідача надійшов лист за № А-5/2009-3 в якому останній зазначив, що у відповіді на претензію № 5/3-09 від 04.02.2009 р. у розрахунку він допустив помилку, а сума визнаного боргу становить 548,66 грн.
Посилаючись на те, що Відповідач у відповіді на претензію визнано наявність недостачі вантажу у кількості 1200 кг., Позивач, керуючись ст. 110 Статуту Залізниць України, просить суд стягнути з Одеської залізниці 9160,06 грн. фактично заподіяної шкоди, що виникла внаслідок недостачі вантажу під час його перевезення.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, у відзиві на позов від 01.09.2009 р. за вх. № 22042 зазначає, що Одеською залізницею претензія позивача була розглянута та визнана у сумі 548,66 грн. (з урахуванням 2% природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, розділу 8 п. 27 "Правил перевезень вантажів" про що на адресу заявника направлено листа № 5/3-09 від 04.02.2009 р.
04.09.2009 р. за вх. № 22406 Позивач надав пояснення до позовної в яких зазначив, що загальна маса відправлених залізницею нафтопродуктів згідно залізничної накладної № 44525244 від 06.07.2008 р. склала 56,20 тн., природна втрата нафтопродуктів при залізничних перевезеннях наливом у цистернах не залежить від відстані перевезення і згідно Постанови Державного комітету СРСР по матеріально-технічному постачанню від 26.03.1986 р. № 40 "Про затвердження норм природної втрати нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску та транспортуванні" становить 0,007 % від маси вантажу та на підставі п. 11.2 цієї Постанови розраховується множенням норми у відсотках на кількість прийнятих до перевезення нафтопродуктів у тонах, поділеному на 100.
Позивач вказує, що недостача нафтопродуктів згідно комерційного акту № 047228*611/26 склала 1,2 тони. Отже, недостача, що виникла з вини Відповідача становить 1,196 тони: 1,2 тн. - 0,0039 тн. (0,007 % х 52,20 : 100 = 0,004 т.) = 1,196 тн.
Загальна вартість відправлених залізницею нафтопродуктів (56,20 тон) згідно рахунку-фактури № 50989 від 06.07.2008 р. становить 430430, 57 грн. Вартість однієї тони становить 7 658,90 грн., і тому загальна вартість недостачі складає 9 160,05 грн.: 1,196 тон х 7 658,90 грн. = 9 160,05 грн.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.
Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі -продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
Як вбачається із наявних матеріалів справи, в залізничній накладній № 44525244 вантаж розміщено і закріплено згідно з правилами перевезення наливних вантажів п. 1.5., п. 2.1. Зливний прилад опломбовано ЗПУ "Варта-Універсал-М" № 5435266.
В акті загальної форми від 08.07.2008 р. № 12334 станції Знаменка зазначено: "...виявлено, що по документам значиться ЗПУ "Варта-Універсал-М" № 5435266. Фактично на кришці люка перебито тросик ЗПУ № 5435266. Є Доступ до вантажу. Доступ усунено шляхом опломбування.".
08.07.2007 р. на станції Знаменка Одеською залізницею складено комерційний акт серії БК 047228*611/26, в якому зазначено, що по документам значиться ЗПУ відправника № 5435266. Фактично на кришці люка ЗПУ ст. Кагамлицька ЗАТ ТД УТН № 5435266 перебито, наявна справна свинцева пломба ст. Знаменка ОД КЦ-071А. Здійснено переважування вагону та виявлено нестачу проти документів -1200 кг.
Враховуючи ті обставини, що в накладній № 44525244 вказано, що вантаж було опломбовано, а також те що в акті загальної форми за № 12334 від08.07.2008 р. та комерційному акті БК № 047228*611/26 встановлено те, що ЗПУ Відправника пошкоджено (перебито тросик), суд дійшов висновку, що зазначене, свідчить про можливу виїмку вантажу в ході слідування вагону.
Викладене свідчить про те, що залізницею взято до перевезення вантаж -диз. паливо у кількості 56200 кг, який було опломбовано. При перевезенні виявлено недостачу у розмірі 1200 кг. та пошкодження пломби Відправника. В ході розгляду справи, Одеською залізницею не доведено відсутність вини у нестачі вантажу при перевезенні.
Стаття 920 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно зі ст. 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Враховуючи, що Договором № 855-412 про організацію перевезень вантажів, укладеного між ВАТ "Азот" та ДП "Одеська залізниця", матеріальну відповідальність за перевезення не встановлено, необхідно керуватись положеннями Статуту Залізниць України.
Згідно ст.113 СЗУ -за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.
Статтею 114 Статуту залізниць України закріплено, що Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто) для рідких вантажів становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.
Кількість і вартість відправленого вантажу Позивач належним чином підтвердив договором поставки № 2937/2/2118 від 28.12.2007 р., рахунком-фактурою № 50989 від 06.07.2008 р. Вартість однієї тони диз. палива складає 7540,00 грн. з ПДВ та акцизним збором.
З урахуванням викладеного розрахунок вартості недостачі вантажу здійснено Позивачем неправильно, оскільки зазначено невірну вартість тони вантажу (розрахунок зроблено Позивачем із включенням до вартості вантажу провізної плати та послуг по оформленню вантажу) та норму недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка для рідких вантажів становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.
Згідно розрахунку суду вартість нестачі складає:
1200 кг. - 1124 кг. (2% від 56200 кг.) = 76 кг. х 7,54 грн. = 573,04 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 573,04 грн., оскільки саме в цьому розмірі вони є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та наявними матеріалами справи.
Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Одеської залізниці (65012 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315) на користь Відкритого акціонерного товариства "Азот" (18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, п/р 26006001311794 в ЗАТ "ОТП Банк" м. Києва, МФО 300528, код 00203826) -573,04 грн. вартості нестачі вантажу; 6,38 грн. -держмита; 19,55 грн. -витрати на ІТЗ судового процесу.
3. В решті -відмовити.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Власова С.Г.
Рішення підписано 20.10.2009 р. в порядку ст. 85 ГПК.