"21" жовтня 2009 р.Справа № 20/182-09-4826
За позовом: Першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум"
2) Приватного підприємства "Біологічна станція"
про визнання договору недійсним
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники:
від прокурора: Жигун І.В., діюча за посвідченням №275 від 08.07.2008 року;
від позивача: Асташенкова О.І., діюча за довіреністю №77/исх-гс від 30.01.2009 року;
від відповідачів:
- ТОВ "Нерум": Бойко І.О., діюча за довіреністю б/н від 30.09.2009 року;
- Приватного підприємства "Біологічна станція": не з'явились.
СУТЬ СПОРУ: Перший заступник прокурора Приморського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради, в якій просить визнати недійсним договір про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію від 05.03.2004 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерум" та Приватним підприємством "Біологічна станція".
В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що в ході прокурорської перевірки було встановлено, що на підставі договору оренди від 09.12.2003 року, укладеного між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерум", останньому було передано у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 5000 кв.м., що знаходиться у м. Одесі, на території пляжу „Ланжерон”, для будівництва та подальшої експлуатації будівлі і споруд дельфінарію. На виконання умов вказаного договору на вказаній ділянці відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерум" було збудовано дельфінарій. Проте, 05.03.2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерум" уклало з Приватним підприємством "Біологічна станція" договір про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію, відповідно до якого будівництво мало здійснюватися за участю ПП "Біологічна станція", та після закінчення будівництва дельфінарію ПП "Біологічна станція" стає власником 33,3% дельфінарію.
Прокурор зазначає, що в даному випадку фактично відбулася часткова передача прав та обов'язків ТОВ "Нерум" за договором оренди землі від 09.12.2003 року до ПП "Біологічна станція", що є порушенням п. 3.4.5 договору оренди, яким встановлено обмеження для орендаря щодо передачі земельної ділянки в суборенду та будь-якого іншого способу здійснення повної або часткової передачі прав та обов'язків за цим договором третім особам, в тому числі за договором про сумісну діяльність та ін. Таким чином, при укладанні відповідачами договору про дольову участь у будівництві 05.03.2004 року було порушено ст. 25 Закону України „Про оренду землі”, що, з огляду на ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, є підставою для визнання договору про дольову участь у будівництві від 05.03.2004 року недійсним, а незаконними діями відповідачів (укладенням договору зазначеного договору) порушено право власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, що й зумовило звернення прокурора з відповідним позовом суду.
У судовому засіданні 21.10.2009 року прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача письмових пояснень щодо позову не надав, проте у судовому засіданні 21.10.2009 року підтримав позовні вимоги, заявлені прокурором, у повному обсязі.
Представник відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" надав суду відзив на позов, в якому позов прокурора визнав та також просив суд визнати недійсним договір про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію від 05.03.2004 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерум" та Приватним підприємством "Біологічна станція", з наступних підстав.
По-перше, ТОВ "Нерум" вважає, що оспорюваний договір був укладений і підписаний генеральним директором Мамулашвілі І.Г., який не мав жодних повноважень на ці дії, оскільки, зважаючи, що основним напрямком діяльності ТОВ "Нерум" є будівництво, розвиток та експлуатація Одеського міського дельфінарію, для укладення зазначеного договору мало бути прийняте відповідне рішення загальних зборів учасників товариства. Проте, учасниками ТОВ "Нерум" не приймалося рішення щодо укладення з Приватним підприємством "Біологічна станція" договору про дольову участь у будівництві та навпаки укладення цього договору обернулося для ТОВ "Нерум" негативними наслідками: відбувся поділ будівлі дельфінарію на дві частини з різними юридичними адресами: м. Одеса, пляж Лонжерон, 25 та м. Одеса, пляж Лонжерон, 25-а, що підтверджується свідоцтвами про право власності від 01.03.2006 року, у зв'язку з чим для ТОВ "Нерум" стало неможливим здійснення його основного і пріоритетного напрямку діяльності -експлуатації Одеського міського дельфінарію, як єдиного й неподільного об'єкту.
Крім того, ТОВ "Нерум" зазначає, що при укладенні договору про дольову участь у будівництві від 05.03.2004 року було допущене порушення умов договору оренди земельної ділянки від 09.12.2003 року, що є порушенням ст. 25 Закону України „Про оренду землі”.
Представник відповідача - Приватного підприємства "Біологічна станція", незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи за адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями, у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2003 року між Одеською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерум" (орендар), був укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е., реєстр. № 418, зареєстрований 25.03.2004 року в книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі за № 040450500057, відповідно до якого ТОВ "Нерум" було надано у строкове платне володіння та користування земельну ділянку, загальною площею 5000 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, Приморський район, нижня тераса пляжу „Ланжерон”, відповідно до плану земельної ділянки, що є додатком № 1 до вказаного договору.
Відповідно до п. 1.2. договору оренди земельна ділянка передана у володіння та користування орендаря строком на 50 років (в т.ч. на 2 роки -для будівництва) для будівництва та подальшої експлуатації будівлі та споруд дельфінарію.
Зазначеним вище договором (п.п. 1.3, 3.4.5.) також встановлена заборона зміни цільового призначення та використання переданої в оренду земельної ділянки, а також заборона здійснення будь-яким чином повної або часткової передачі прав та обов'язків за договором оренди третім особам (в тому числі за договором про сумісну діяльність, установчим договором та ін.) без відповідного рішення (згоди) Одеської міської ради.
Як свідчать матеріали справи, у відповідності до умов договору оренди ТОВ "Нерум" на переданій йому земельній ділянці розпочало будівництво дельфінарію, для чого ним 05.03.2004 року було укладено з Приватним підприємством "Біологічна станція" договір про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію, предметом якого була дольова участь ПП "Біологічна станція" у будівництві Одеського міського дельфінарію, розташованого за адресою: м. Одеса, Приморський район, нижня тераса пляжу „Ланжерон”, та відносини сторін щодо подальшої експлуатації дельфінарію.
Відповідно до п. 6.2. договору про дольову участь у будівництві, після закінчення будівництва та вводу Одеського міського дельфінарію в експлуатацію частина площі об'єкту у розмірі 66,7% переходить у власність ТОВ "Нерум", а інша частина у розмірі 33,3% переходить у власність ПП "Біологічна станція".
По закінченню будівництва відповідачами було оформлено право власності на об'єкт будівництва з присвоєнням кожній з двох частин дельфінарію власної поштової адреси, зокрема, ТОВ "Нерум" отримало у власність нежитлову будівлю дельфінарію, загальною площею 1627,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 25, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради 01 березня 2006 року, а ПП "Біологічна станція" на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 01 березня 2006 року, стало власником нежитлової будівлі дельфінарію, загальною площею 528,4 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 25-а, з огляду на що єдиний і неподільний комплекс -Одеський міський дельфінарій, був фактично розділений на два окремих об'єкти, а відповідачі зі співвласників об'єкта перетворилися на власників, відповідно, двох окремих об'єктів з різними юридичними адресами.
З аналізу наведеного можна зробити висновок, що фактично одночасно з укладенням оспорюваного договору про дольову участь у будівництві відбулася часткова передача прав та обов'язків ТОВ "Нерум" за договором оренди земельної ділянки від 09.12.2003 року до ПП "Біологічна станція".
Таким чином, причиною спору у справі стало користування ПП "Біологічна станція" частиною земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, Приморський район, нижня тераса пляжу „Ланжерон”, на якій розташовано будівлю дельфінарію, без дозволу власника вказаної земельної ділянки та вирішення питання про те, чи порушене відповідачами при укладенні договору про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію від 05.03.2004 року право власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради на зазначену земельну ділянку.
Крім того, як вбачається з відзиву відповідача -ТОВ "Нерум" та наданих ним у судовому засіданні пояснень, ним фактично не заперечується факт користування іншим відповідачем земельною ділянкою, яка була передана йому в довгострокове орендне користування Одеською міською радою. Більш того, при цьому представник ТОВ "Нерум" зауважує на те, що договір про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію з боку ТОВ "Нерум" був підписаний генеральним директором Мамулашвілі І.Г. без отримання відповідного рішення учасників ТОВ "Нерум", хоч будівництво, розвиток та експлуатація Одеського міського дельфінарію є основним напрямком діяльності вказаного товариства, а відповідно до п. 7.3.6 Статуту ТОВ "Нерум" в редакції, чинній на момент укладення оскаржуваного договору, визначення основних напрямів діяльності товариства є компетенцією загальних зборів учасників товариства. Рішення щодо схвалення вказаної угоди учасниками Товариства також не приймалося.
Як стверджує представник відповідача -ТОВ "Нерум", внаслідок зазначеного, для Товариства стало неможливим здійснення його основного і пріоритетного напрямку діяльності - експлуатації Одеського міського дельфінарію, як єдиного й неподільного об'єкту.
Таким чином, діями відповідачів (укладенням договору про спільну участь у будівництві Одеського міського дельфінарію), на думку прокурора, порушено право власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, що й зумовило звернення прокурора з відповідним позовом до суду.
Статтею 14 Конституції України та статтею 1 Земельного кодексу України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини, відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими до них нормативно-правовими актами.
Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Як встановлено ст. 83 Земельного кодексу України, усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, перебувають у комунальній власності, а отже належать на праві власності територіальним громадам міст.
Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на такі землі є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Крім того, у п.12 Прикінцевих положень Земельного кодексу України зазначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
Зважаючи, що землі пляжу „Ланжерон” розташовані у межах м. Одеси, вони є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” представницьким виборним органом місцевого самоврядування є орган, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Органом, уповноваженим представляти інтереси територіальної громади м. Одеси, є Одеська міська рада.
Відповідно до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Передача земельної ділянки у користування здійснюється, зокрема, шляхом укладення договору оренди.
Відповідно до ч. 1. ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено ст. 25 Закону України „Про оренду землі”, орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.
З огляду на викладене суд доходить до висновку, що при укладенні відповідачами договору про дольову участь у будівництві дельфінарію сторони допустили порушення умов договору оренди земельної ділянки від 09.12.2003 року, що є порушенням ст. 25 Закону України „Про оренду землі”.
Відповідно до ст. 58 Закону України „Про господарські товариства” вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Статтею 41 та ст. 59 зазначеного Закону передбачено, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належать, зокрема, визначення основних напрямів діяльності товариства.
Як вбачається зі статуту ТОВ "Нерум", основним напрямком діяльності Товариства є будівництво, розвиток та експлуатація Одеського міського дельфінарію, у зв'язку з чим для укладення договору про дольову участь будівництві повинно бути відповідне рішення загальних зборів учасників Товариства.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником ТОВ "Нерум", учасниками ТОВ "Нерум" не приймалося рішення щодо укладення з ПП "Біологічна станція" договору про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію, що є порушенням ст.ст. 41, 59 Закону України „Про господарські товариства”.
Приписами статті 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.
Зазначене цілком кореспондується зі ст. 207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Отже, відповідність змісту правочину Цивільному та Господарському кодексам України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, натомість його суперечність зазначеним вимогам і є підставою для визнання такого договору недійсним.
Загальні способи захисту права власності визначені частиною другою статті 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України, серед яких, зокрема, передбачено визнання правочину недійсним.
Судом встановлено, що фактом порушення права власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради є передача Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерум" Приватному підприємству "Біологічна станція" частково прав та обов'язків за договором оренди земельної ділянки від 09.12.2003 року, укладеним з Одеською міською радою, за яким ТОВ "Нерум" була передана в оренду для будівництва та подальшої експлуатації будівель та споруд дельфінарію земельна ділянка площею 5000 кв.м, розташована на нижній терасі пляжу „Ланжерон” у м. Одесі, шляхом укладення 05.03.2004 року договору про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд, відповідно до ст. 43 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги Першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси, заявлені в інтересах держави в особі Одеської міської ради, про визнання недійсним договору про дольову участь у будівництві Одеського міського дельфінарію від 05.03.2004 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерум" та Приватним підприємством "Біологічна станція", є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. слід покласти солідарно на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір про дольову участь у будівництві Одеського міського делфінарію від 05.03.2004 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерум" (65014, м. Одеса, вул. Канатна, 11, кв. 6, код ЄДРПОУ 32428553) та Приватним підприємством "Біологічна станція" (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, кв. 2, код ЄДРПОУ 24509518).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" (65014, м. Одеса, вул. Канатна, 11, кв. 6, код ЄДРПОУ 32428553):
- на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 - держмито в сумі 42 /сорок дві/ грн. 50 коп.
- на користь Державного бюджету України на п/р 31217259700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050000 - витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.
4. Стягнути з Приватного підприємства "Біологічна станція" (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, кв. 2, код ЄДРПОУ 24509518):
- на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 - держмито в сумі 42 /сорок дві/ грн. 50 коп.
- на користь Державного бюджету України на п/р 31217259700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050000 - витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
рішення підписано 23.10.2009р.