"19" жовтня 2009 р.Справа № 29/170-09-3954
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ";
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен ЛІЗИНГ АВАЛЬ"
третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Микола Іванович;
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Суддя Аленін О.Ю.
Представники:
Від позивача: Гордієвич А. О. за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився;
Від третьої особи: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен ЛІЗИНГ АВАЛЬ" про визнання виконавчого напису № 2120 від 17.06.09р., вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою від 12.10.09р. строк розгляду справи № 29/170-09-3954 продовжено до 11.11.09р. згідно ст. 69 ГПК України.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач надав відзив на позовну заяву від 10.09.09р., в якому проти позовних вимог заперечує та вважає, що виконавчий напис вчинений з дотриманням всіх положень чинного законодавства, а тому підлягає в виконанню.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
07.12.07р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ВІДРОДЖЕННЯ" (далі - Лізінгоодержувач) та товариством з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”(далі - Лізінгодавець) було укладено договір фінансового лізингу № L1508-12/07. Згідно умов даного договору Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, а Лізингоодержувач ов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах Договору.
07.12.07р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № Р1508-|2/07 та придбано предмет лізингу для подальшої Передачі в лізинг Лізингоодержувачу.
14.12.07р. предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу, про що свідчить акт приймання-передачі предмета лізингу.
Втім, в порушення своїх договірних зобов'язань Лізингоодержувач не виконав платежі, що привело до виникнення у нього заборгованості по сплаті лізингових платежів.
17.06.09р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко М. І. було вчинено виконавчий напис № 2120 про повернення від ТОВ "Відродження" на користь ТОВ "Райффайзен ЛІЗИНГ АВАЛЬ" майна, яким є башений кран МК-110, серійний номер 110.008.2., 2007 року випуску, який був переданий в користування на умовах фінансового лізингу за договором № L1508-12/07 від 07.12.07р.
24.07.09р. начальником Другого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Астаховою В. Б. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
В обґрунтування своїх заявлених позовних вимог, позивач по справі вважає зазначений виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на положення ст.ст. 87, 88 Закону України „Про нотаріат” та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів від 29.06.1999 року № 1172 заборгованості", за змістом яких , нотаріус вчиняє виконавчі написи , якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості. За твердженням позивача, стягнення за договором фінансового лізингу № L1508-12/07 від 07.12.07р. є спірним, оскільки, у провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа № 25/117-09 за позовом ТОВ "Райффайзен ЛІЗИНГ АВАЛЬ" до ТОВ "Відродження" про стягнення заборгованості за договорами фінансового лізингу на загальну суму 386 295, 05 грн., у тому числі і за договором фінансового лізингу № L1508-12/07 від 07.12.07р.
За таких обставин, позивач просить суд визнати спірний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від Лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Відповідно до положень ст.ст. 87, 88 Закону України “Про нотаріат” для стягнення грошових сум і витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або інші відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами її організаціями - не більше одного року.
Пунктом 284 Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дії нотаріусами України", затверджених Міністерством юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 передбачено, що заборгованість або інша відповідальність боржник визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, зі якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України. Таким чином, для вчинення виконавчого напису не потрібно надавати акт звірки розрахунків на підтвердження безспірності заборгованості.
Відповідно до п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172, для одержання виконавчого напису нотаріусу надається: оригінал договору лізингу, що передбачає безспірному порядку повернення об'єкта лізингу; засвідчена Лізингодавцем копія рахунків направленого Лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після врученні письмового повідомлення.
Посилання позивача на положення ст. 1 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якою визначено термін "безспірні вимоги кредиторів" є необґрунтованими, оскільки даний термін застосовується лише до відносин, які регулюються даним законом.
Згідно п. 6.1. договору № L1508-12/07 від 07.12.07р. Лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати даний договір та вилучити у Лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку у таких випадках, коли Лізингоодержувач на сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Частиною 2 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від Лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про те, що відповідач має право у безспірному порядку вилучити предмет лізингу у Лізингоодержувача за наявності простроченої заборгованості більше ніж 30 днів.
14.04.09р. відповідачем було направлено на адресу позивача лист вих. № 1790-04/09 з вимогою щодо оплати заборгованості на протязі трьох днів з моменту отримання даної претензії. Даний лист позивачем був вручений представнику позивача 21.04.09р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи. Однак, до теперішнього часу дану вимогу позивач залишив без відповіді та задоволення.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, позивачем належним чином не доведено доказів того, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко М. І. про повернення від ТОВ "Відродження" на користь ТОВ "Райффайзен ЛІЗИНГ АВАЛЬ" майна, яким є башений кран МК-110, серійний номер 110.008.2., 2007 року випуску, що був переданий в користування на умовах фінансового лізингу за договором № L1508-12/07 від 07.12.07р. вчинений при відсутності безспірності вимог.
За таких підстав, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги необґрунтованими та недоведеними, що є підставою для відмови в їх задоволенні в повному обсязі.
Керуючись ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Рішення підписано 26.10.2009 року.
Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Суддя