Справа № 815/7540/16
27 лютого 2017 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Балан Я.В.,
при секретарі судового засідання - Сидоренко Ю.С.,
за участю:
представника позивача - Гризан О.П.
представника відповідача - Ковальчук О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПГ «Майстер» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №50006070/2016/000174/2, від 01.12.2016 року,-
До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПГ «Майстер»до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №50006070/2016/000174/2, від 01.12.2016 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що митним органом безпідставно скориговано митну вартість в бік завищення і як наслідок прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №50006070/2016/000174/2, від 01.12.2016, оскільки декларантом надано до митного органу всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною, заявленою декларантом: контракт, в якому зазначена повна вартість, порядок, умови та строки оплати товару, умови поставки, тощо, інвойс, який також містить всі дані щодо найменування, ціни, умов поставки товару, прайс-лист, митна декларація країни відправлення. Позивачем надано всі документи на вимогу митниці. Крім цього позивачем добровільно надавались додаткові документи з урахуванням розбіжностей, зазначених у повідомленні. Встановлені митним органом обставини не є достатніми підставами, що свідчать про неможливість застосування митної вартості товарів, визначеної декларантом, та, відповідно, не можуть мати правовим наслідком відмову у застосуванні митної вартості, заявленої декларантом, а також підставою для коригування митної вартості товарів в бік завищення.
Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених в письмових запереченнях, зазначивши, що Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості № 500060702/2016/000174/2 від 01.12.2016, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/6/430 від 01.02.2016, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову ТОВ "ІПГ Майстер".
Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.09.2016 року між компанією JIANGXI LONGTHAI IMPORT AND EXPORT CO., LTD, Китай (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІПГ Майстер» був укладений контракт № MA20160903-DH. За умовами контракту постачальник зобов'язався передавати у власність покупця (продавати), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар (продукція хімічної промисловості). (а.с. 27-30)
На виконання умов контракту постачальником був поставлений товар - армуюча скло сітка полотняного переплетення із ниток, кількістю 920 рулонів, на загальну суму 6366,40 доларів США - згідно інвойсу № МА16001А від 13.10.2016 р. (а.с. 33)
З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 22.11.16 позивачем подано електронну митну декларацію за № 500060702/2016/016332, що надійшов від постачальника JIANGXI LONGTHAI IMPORT AND EXPORT CO., LTD, Китай) за контрактом № MA20160903-DH від 03.09.16 (інвойс № МА16001А на умовах FOB NINGBO PORT, Китай). Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту) 6366,40 дол. США (6,92 дол. США/од.). (а.с. 23)
Однак, митним органом було відмовлено в оформлені товару за ціною 6,92 дол. США/од, та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № №50006070/2016/000174/2, від 01.12.2016 року, за яким застосований 3 (резервний) метод за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів, розмитнення яких відбулось за МД № 125150001/2016/709070 від 21.11.16 за ціною 1,27 дол. США/кг нетто проти задекларованого 6,92 дол. США/од. (що дорівнює 0,865 дол. США/кг нетто). Підставою для винесення Рішення зазначено, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально. (а.с. 12-13)
Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі врегульовано нормами Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п. 23, 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами 5, 6 ст. 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини 7 статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, І визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості І товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання І відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або І відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
У рішенні про коригування митної вартості вказано, що у поданих документах містяться розбіжності, а саме:
для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УЇ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; проте жоден з зазначених документів не було надано;
у вказаній комерційній пропозиції відсутня комерційна пропозиція продукції виробника необмеженому колу заінтересованих покупців та вона орієнтована безпосередньо на ТОВ "ІПГ Майстер" і не може розглядатись як документ, що підтверджує митну вартість товарів;
в графі 44 митної декларації №500060702/2016/016332 від 22.11.2016 зазначено, що зовнішньоекономічний контракт є зовнішньоекономічним договором (контрактом) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, але в графі 31 митної декларації зазначений виробник, відмінний від продавця.
З наведених підстав позивачем було додатково надано до митниці: виписку з бухгалтерської документації за період 03.09.2016 року по 28.11.2016 року; довідку про ціну від 23.11.2016 року СИО-в №000625; додаткову угоду №1 до контракту від 03.09.2016 року №МА20160903-D11; роздруківку сайта виробника б/н; копію експортної декларації країни виробника №310120160517364844 від 14.10.2016 року; лист від 29.11.2016 року № 870.
Таким чином, декларант надав до митного органу всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною, заявленою декларантом: контракт та додаткова угода до нього, інвойс, комерційна пропозиція, довідка про ціну, виписка з бухгалтерської документації, копія експортної декларації країни виробника, тощо.
Крім цього відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, зазначив, що рівень митної вартості подібних(аналогічних товарів) є більшим: по товару №1 - МД від 21.11.2016 року №125150001/2016/709070. (а.с. 185)
В зазначеній декларації країна виробник вказана GB (розділ 11), а умови поставки CPT(розділ 20), в той час як за декларацією позивача №500060702/2016/000174 країна виробник вказана CN(розділ 11) а умови поставки FOB(розділ 20), тобто такі суттєві умови як країна виробник та поставка товару відрізняються.
Вирішуючи спір, суд також вважає за необхідне звернутися до переглянутої Кіотської конвенції (глава 3 загального додатку): "(b) Документи, які подаються до декларації на товари 3.16. "Стандартне правило" На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю а даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог стосовно застосування митного законодавства."
У зв'язку із цим, суд вважає висновок митного органу стосовно того, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, підтверджуючих числові значення складових митної вартості товарів - необґрунтованим.
Так, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
В постановах від 15.10.2013 р. у справі N 21-270а13 та від 22.10.2013 р. у справі N 21-342а13 Верховний Суд України за результатами аналізу Митного кодексу України 2002 року (втратив чинність 01.06.2012 р.) зазначає, що підставою для витребовування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби (далі - ЄАС) інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів.
Аналогічної позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України під час перегляду справ про скасування рішень про коригування митної вартості, прийнятих вже на підставі норм Митного кодексу України 2012 року.
Зокрема, в ухвалах від 30.01.2014 р. у справі N К/800/41272/13 та від 17.12.2013 р. у справі N К/800/28635/13 Вищий адміністративний суд України зазначає, що аналіз норм Митного кодексу України 2012 року дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення декларантом митної вартості може здійснюватися, в тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням ЄАС, яка містить відповідну інформацію.
При цьому суд вважає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
У постанові № 21-127а15 від 31.03.2015 р. Верховний Суд України зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з пунктом 2 параграфу (a) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно з пунктом 2 параграфу (c) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Вирішуючи спір, суд враховує, що Одеська митниця ДФС жодним чином не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому митним органом не було спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митною кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.11.2014 р. по справі № 826/18065/13-а.
В той же час, судом встановлено, що надані позивачем до митниці документи на підтвердження вартості товару дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, що свідчить про порушення митним органом передбаченого ст.57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару
Отже, відповідач не довів наявності обставин, які виключають використання першого методу, та не встановив обставин, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за ціною договору, а також неможливість послідовного застосування наступних методів визначення митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного суд дійшов висновку що митним органом було необґрунтовано відмовлено у митному оформленні товарів, а рішення про коригування митної вартості прийнято відповідачем із порушенням встановлених законодавством норм, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення у зв'язку із чим адміністративний позов До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПГ «Майстер» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 69-71, 86, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПГ «Майстер» (код ЄДРПОУ 33658179, м. Одеса, 19 км Старокиївської дороги, 4) до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №50006070/2016/000174/2, від 01.12.2016 року - задовольнити у повному обсязі.
Рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Державної фіскальної служби №50006070/2016/000174/2 від 01.12.2016 року - скасувати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної фіскальної служби на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1600 (тисяча шістсот) грн.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 06.03.2017 року.
Суддя Я.В. Балан
.