Справа № 819/183/17
06 березня 2017 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
при секретарі судового засідання Павловського Ю.Б.
за участю:
позивача ОСОБА_2
представника відповідача Завацька І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов'язання Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України в м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення позивачу 8607,04 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна
В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що 20.12.2016 було укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно якого позивач придбала квартиру АДРЕСА_1 При цьому було сплачено у відповідності до статті 49 Закону України "Про нотаріат" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 8607,04 грн. згідно квитанції № ПН 1514991 від 20.12.2016, хоча вона не є платником даного збору в розумінні пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", так як придбавала житло вперше.
На вимогу позивача про повернення безпідставного сплаченого збору Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області було відмовлено з тих підстав, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а відтак відсутні підстави для повернення сплаченого збору.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовні заяві та просить задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснила, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Таким чином відповідачем правомірно було відмовлено позивачу у поверненні безпідставного сплаченого збору в розмірі 8607,04 грн.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області в судове засідання не прибула, хоча належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи судом. Про причини неприбуття суд не повідомила.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін по справі, суд встановив такі обставини.
20.12.2016 між позивачем та ПрАТ "Компанія з управління активами "НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ" було укладено договір купівлі - продажу квартири, посвідченої нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. та зареєстровано в реєстрі за № 3771, згідно якого позивач придбала квартиру АДРЕСА_1
Як випливає з матеріалів справи, що позивачем у відповідності до статті 49 Закону України "Про нотаріат" було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 8607,04 грн. згідно квитанції № ПН 1514991 від 20.12.2016.
24.01.2017 позивач звернулася зі заявою до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 8607,04 грн.
Листом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 25.01.2017 № 1478/07 позивача повідомлено, про те що підстав для повернення вказаного збору немає, а також роз'яснено, що позивач має право звернутися до суду із адміністративним позовом про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Не погоджуючись із такою відмовою позивач звернулася з позовом у суд.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР із змінами та доповненнями.
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 15-3 Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна..
З системного аналізу наведених правових актів слід прийти до висновку, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 76336193 від 20.12.2016 та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 79329524 від 01.02.2017 випливає те, що ОСОБА_2 є власником трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до довідки Старопетликівської сільської ради № 215, № 216 від 23.02.2017 громадянка ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_2 у будинку, який належить ОСОБА_6 згідно записів по господарських книг та на території Старопетликівської сільської ради нерухоме майно позивачу не належить.
Згідно зі довідки КП "Бучацьке районне бюро технічної інвентаризації" від 24.02.2017 № 25 за позивачем в бюро нерухоме майно не зареєстровано.
Крім того, відповідно до довідки філії Тернопільського облуправління ТВБВ № 10019/048 ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_2, зареєстрована в списку жителів під номером № 909 та житловий чек не використовувала.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ОСОБА_2 житла вперше та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судом не здобуто.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 дійсно 20.12.2016 вперше придбавала житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 і при оформленні документів безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 8607,04 грн. згідно квитанції № ПН 1514991 від 20.12.2016, який підлягає поверненню.
Згідно із частиною першою ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
За встановлених обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити. Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України в м. Тернополі подання про повернення ОСОБА_2 ( код НОМЕР_1) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі- продажу нерухомого майна у розмірі 8 607 (вісім тисяч шістсот сім) гривень 04 копійки.
Стягнути на користь ОСОБА_2 ( код НОМЕР_1) понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління пенсійного фонду України Тернопільської області.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 09 березня 2017 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.