Справа № 185/864/17
Провадження № 2-а/185/117/17
01 березня 2017 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі : головуючого - судді Палюх Т.Д., при секретарі Федосімовій Ю.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся з позовом до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні йому з 10.01.2017року пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV ( далі - Закон № 1058-ІV) з урахуванням ч.2 ст. 40 цього Закону щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останніх роки, що передують року звернення з заявою; зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком з 10.01.2017 року відповідно до ст. 26 Закону № 1058- ІV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією. Також просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 640 грн.
В обґрунтування позову навів наступне.
Він з 28.10.1996року перебуває на обліку в управлінні (Тернівський відділ з питань призначення та перерахунку пенсій), отримує пенсію за віком на пільгових умовах на підставі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991року № 1788-ХІІ ( далі - Закон № 1788-ХІІ).
З 01.01.2004року розмір пенсії був перерахований за нормами Закону № 1058-ІV.
У зв"язку з досягненням пенсійного віку він набув право на призначення йому пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058- ІV і 10 січня 2017 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, надавши всі необхідні документи.
Але листом № 1758/07/18 від 18 січня 2017 року відповідач повідомив його, що він вже отримує пенсію за віком( на пільгових умовах), тому для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-ІV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням, відсутні законні підстави.
Позивач вважає, що відповідач своєю відмовою порушив його конституційні права на отримання відповідної пенсії з огляду на наступне. У частині першій статті 9 Закону № 1058-VІ передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Згідно з ч.1 ст.10 За правилами ч. 2 ст. 40 даного Закону заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп= Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць.
Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Зазначає, що частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначеного саме за цим Законом. Він заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV подав вперше 10 січня 2017 року. До цього йому було призначено пенсію відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Крім того, після призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах він продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Від відповідача до суду надійшло заперечення проти позову та доповнення до заперечення, в якому він зазначає, що відповідно до п.16 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. З 28.10.1996 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка з 01.01.2004року обчислена відповідно до норм та в порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, тому суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Вивчивши та проаналізувавши письмові докази, що є у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач з 28.10.1996року перебуває на обліку в Павлоградському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991року.
22 лютого 2011року позивачу виповнилось 60 років.
10 січня 2017року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, надавши всі необхідні документи, просив призначити йому пенсію за віком з застосуванням для розрахунку пенсії середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Листом № 1758/07/18 від 18 січня 2017 року позивачу було відмовлено у застосуванні середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. При цьому відповідач послався на те, шо позивачу вже призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст 14 Закону № 1788-ХІІ, яка з 01.01.2004 року обчислена відповідно до Закону № 1058-VІ, тому відсутні підстави для призначення, нарахування та виплати пенсії відповідно до ст. 26, з урахуванням ст. 40 та ст.45 Закону № 1058-VІ, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за три календарні роки, що передують року звернення( а.с.8-10).
Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV встановлено, що до приведення законодавства Україниу відповідність із цим Законом закони України ті інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону. Положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
У частині першій статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За правилами ч. 2 ст. 40 даного Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп= Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць. Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії , передбаченої Законом № 1058-VІ.
Відповідно до ст. 10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасне право на різні види пенсії( за віком, по інвалідності, і зв"язку з втратою годувальника), призначається одни з цих видів пенсії за її вибором.
Позивач з 28 жовтня 1996 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.14 Закону № 1788-ХІІ, яка передбачає, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Водночас, частиною 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Отже, положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права особи на пенсію, тоді як умови виплати цієї пенсії регулюються нормами Закону № 1058-VІ .
Судом встановлено, що позивачу вже призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1788-ХІІ, яка була обрахована за правилами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV, а 23.01.2017 року він звернувся за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV. Даний вид пенсії( за віком) не є іншим видом пенсії у розумінні статті 10 Закону № 1058-VІ.
Посилання позивача на Правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 29.11.2016року № 133/476/15-а, не є доречним, оскільки у вказаній постанові вирішувався спір з органом ПФУ фізичної особи, яка отримувала пенсію за ст. 55 Закону № 1788-ХІ за вислугу років, як робітник локомотивних бригад, який забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті, що дійсно є іншим видом пенсії відносно пенсії за віком.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати стягуються на користь позивача у разі задоволення позовних вимог. Суд відмовляє в позові, відповідно судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст 6, 10, 86, 161, 162, 163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з момента отримання копії постанови.
Суддя Т. Д. Палюх