Справа № 211/1758/16-ц
Провадження № 2/211/141/17
09 березня 2017 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Ткаченко С.В.
при секретарі Польчик Л.В.
за участю: позивача ОСОБА_1, представника третьої особи служби у справах дітей ОСОБА_2, у відсутність відповідача ОСОБА_3, представника прокуратури, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті Кривому Розі ради, Прокурор Криворізької міської прокуратури № 1 про позбавлення батьківських прав, суд, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 відносно їх сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи свої вимоги тим, що з 2014 року вона з відповідачем проживали разом без реєстрації шлюбу. Від спільного проживання у них народилася дитина: син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батьківство відповідача встановлено за заявою відповідача про визнання батьківства на підставі 135 СК України. Відносини між сторонами припинені в травні 2015 року. У травні 2015 року відповідач пішов із сім"ї став мешкати окремо, а син залишився проживати з позивачем. З того часу відповідач не підтримує жодних зв"язків з дитиною, жодного разу не зустрівся та не побачився з сином, жодного разу не поцікавився ним та його життям, проблемами чи розвитком. Матеріальної допомоги на дитину відповідач не надає. Позивач вважає, що оскільки відповідач ніяк не цікавиться сином, не примає жодної участі в його житті та вихованні, то він злісно ухиляється від батьківських обовязків , своїми діями, а точніше бездіяльністю він виказує фактично відмову від дитини, тому позивач просить позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні позивач позов підтримувала, надавала пояснення відповідно позовній заяві, та просила задовольнити позов. Зазначила, що до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача на дитину вона не зверталася. Надалі надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
В судове засідання відповідач не з"явився, про день слухання справи повідомлений.
Представник третьої особи органу опіки та піклування ОСОБА_2 в судовому засіданні вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не доведені позивачем.
Представник прокуратури до суду не з"явився, про день слухання справи повідомлені. Вислухавши представника третьої особи, сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 2014 року сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом без реєстрації шлюбу. Від спільного проживання у них народилася дитина: син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 5 - свідоцтво про народження).
Батьківство відповідача встановлено за заявою відповідача про визнання батьківства на підставі 135 СК України. Відносини між сторонами припинені в травні 2015 року. У травні 2015 року відповідач пішов із сім"ї став мешкати окремо, а син залишився проживати з позивачем.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що відповідача бачила до народження дитини, а потім не бачила . Від позивача та її матері знаю, що відповідач не допомагає матеріально утримувати дитину.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила , що відповідач проживав з ОСОБА_1 до народження дитини, потім десь зник. Позивачу матеріально допомагають її батьки . Видно, що відповідач не допомагає позивачу матеріально утримувати дитину, однак їй цього ніхто не говорив, сама зробила висновок.
Згідно висновку виконкому Довгинцівської районної у місті ради від 01 08 2016 року виконком вважає за не доцільне позбавляти батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57,60 ЦПК України.
У цьому випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав із підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки (один із батьків) ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини. У свою чергу батьки (один із батьків) мають довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов'язки.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України в п.п. 15 та 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Позивач не надала жодних належних доказів, що відповідач не підтримує жодних зв"язків з дитиною та матеріальної допомоги на дитину не надає. Допитати відповідача суду не вдалося, оскільки його місце мешкання не встановлено, а допитані свідки не бачать відповідача та тільки зі слів позивача та її батьків знають про не належне ставлення батька до дитини в плані виховання та матеріального забезпечення. З позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини позивач не зверталася, а отже ухилення від утримання дитини з боку відповідача судом не встановлено.
Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не вжила достатніх заходів для здобуття доказів вини відповідача в ухиленні від своїх обов'язків по вихованню дитини.
Враховуючи обставини даної справи, а також те, що позбавлення батьківства є крайнім заходом впливу, беручи до уваги ч. 1 ст. 151 СК України, яка визначає переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дітей; статті 7 Конвенції прав дитини, яка надає дітям право знати своїх батьків і право на їх піклування, суд приходить до переконання, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 10,60, 212, 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті Кривому Розі ради, Прокурор Криворізької міської прокуратури № 1 про позбавлення батьківських прав залишити без задоволення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: С. В. Ткаченко