91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
27.10.09 Справа № 15/292
за позовом
Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Променергокомплект», м. Сєвєродонецьк Луганської області
до Закритого акціонерного товариства «Іліс-Транс», м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 683 грн. 63 коп.
Суддя Пономаренко Є.Ю.
Представники:
від позивача - Макаров О.Я., директор МП ВКП "Променергокомплект", довіреність №1012-1 від 12.10.09;
від відповідача - представник не прибув.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача передплати в розмірі 638 грн. 40 коп., а також проценти за неповернення вказаної суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день неповернення в розмірі 45 грн. 23 коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Також, заявою про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача як судові витрати -витрати на проїзд до Луганська та витрати на відрядження у загальній сумі 74 грн. 46 коп.
Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Тому, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідач виставив позивачу рахунок на оплату товару загальною вартістю 638 грн. 40 коп.
Позивач сплатив суму за даним рахунком у повному обсязі, що підтверджується наданими до справи платіжними документами.
Відповідач вказаний в рахунку товар не поставив, сплачену позивачем передплату не повернув, незважаючи на пред'явлену позивачем претензію.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Позивач звернувся з позовом про повернення передплати, що є його правом відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України.
Відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, про що вказано у акті звірення розрахунків.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
У зв'язку з визнанням позову відповідачем та враховуючи, що такі його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб суд, керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про задоволення позову в частині стягнення передплати в сумі 638 грн. 40 коп.
В частині вимог по стягненню пені слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.
Між сторонами не укладався правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені та відповідно її розміру, у зв'язку з чим позивач не вправі нараховувати непередбачену договором санкцію у вигляді пені та вимагати її стягнення у судовому порядку.
Щодо застосування позивачем подвійної облікової ставки відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», слід зазначити, що згідно ст. 1 даного Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, законодавством, за яким позивачем здійснено розрахунок, обмежено максимальний розмір пені, що може бути стягнута за невиконання грошового зобов'язання, а не визначено в імперативному порядку розмір пені, що підлягає стягненню у будь-якому випадку незалежно від наявності певного правочину.
Таким чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню грошова сума у розмірі 638 грн. 40 коп.
В решті позовних вимог по стягненню пені слід відмовити за необґрунтованістю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у складі: 95 грн. 25 коп. державного мита, а також 220 грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Інші заявлені позивачем до стягнення як судові витрати кошти не є судовими витратами в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Іліс-Транс», м. Сєвєродонецьк Луганської області, сел. Лісна Дача, вул. Піонерська, б. 6, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21814864, на користь Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Променергокомплект», м. Сєвєродонецьк Луганської області, пр-к Гвардійський, б. 38-а, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30878086, кошти сплачені як передплата в сумі 638 грн. 40 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 95 грн. 25 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220 грн. 38 коп.. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 02.11.2009 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Є.Ю.Пономаренко