"02" березня 2017 р. Справа № 922/1121/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Пелипенко Н.М.
при секретарі Євтушенко Є.В.
за участю представників:
прокурор - Мельничук О.А. - на підставі службового посвідчення № 044423 від 04 січня 2016 року;
від 1-го позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю № 02 від 04 січня 2017 року;
від 2-го позивача - не з'явився;
від відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю від 16 травня 2016 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора (вх. №188 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 26 грудня 2016 року у справі №922/1121/16,
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі:
1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків;
2. Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків,
до Приватного підприємства "Титан - плюс", м. Харків
про розірвання договору, стягнення 68787,59 грн. та повернення нежитлових приміщень
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 грудня 2016 року у справі №922/1121/16 (суддя Денисюк Т.С.) припинено провадження у справі №922/1121/16 на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Заступник прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 26 грудня 2016 року у справі №922/1121/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити.
Також прокурор просив відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 26 грудня 2016 року у справі №922/1121/16 до судового засідання.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається, зокрема, на те, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність спору між сторонами, оскільки на час винесення оскаржуваної ухвали не було встановлено факту розірвання договору оренди № 3332-Н від 31.05.2007 р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватним підприємством "Титан - плюс", та повернення орендованого майна балансоутримувачу - Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, за актом приймання -передачі.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16 січня 2017 року задоволено клопотання Заступника прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 про надання відстрочки сплати судового збору за подання апеляційної скарги; прийнято апеляційну скаргу до провадження; призначено розгляд скарги на 31 січня 2017 року.
27 січня 2017 року на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 16 січня 2017 року апелянтом надано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 26 грудня 2016 року у справі №922/1121/16 у встановленому порядку та розмірі, що підтверджується платіжним дорученням №13 від 16 січня 2017 року (т. 2 а.с. 30).
У відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 892 від 27.01.2017р.) відповідач заперечує проти доводів апелянта, вважає ухвалу господарського суду Харківської області від 26 грудня 2016 року у справі №922/1121/16 законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Також просить залишити без задоволення вимоги апелянта про розірвання договору оренди № 3332-Н від 31.05.2007р., укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та відповідачем, та про повернення балансоутримувачу - Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, орендованого нежитлового приміщення.
В обґрунтування своєї правової позиції посилається, зокрема на те, що сума заборгованості з орендної плати за спірним договором, що є предметом даного позову, сплачена відповідачем у повному обсязі з урахуванням пені за період з вересня 2015 року по березень 2016 року, а тому відсутній предмет спору у цій частині позовних вимог.
Щодо вимоги про розірвання договору оренди № 3332-Н від 31.05.2007 р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватним підприємством "Титан - плюс" вважає, що відсутній спір у цій частині між сторонами, оскільки перший позивач не звертався до відповідача з пропозицією про розірвання спірного договору.
Крім того, на думку відповідача, у даному випадку відсутнє істотне порушення умов договору оренди № 3332-Н від 31.05.2007р., враховуючи повну сплату відповідачем орендних платежів.
31 січня 2017 року до Харківського апеляційного господарського суду від другого позивача - Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, надійшло клопотання про перенесення судового засідання (вх. № 1022) у зв'язку із участю його представника в іншому судовому засіданні.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду Харківської області від 31 січня 2017 року задоволено клопотання представників Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про відкладення розгляду справи та продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів; відкладено розгляд справи на 14 лютого 2017 року.
01 лютого 2017 року до Харківського апеляційного господарського суду від Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, надійшли пояснення (вх. № 1136), у яких другий позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора на ухвалу господарського суду Харківської області від 26 грудня 2016 року у справі № 922/1121/16.
Відповідно до статті 77 ГПК України у судовому засіданні апеляційної інстанції 14 лютого 2017 року оголошено перерву до 16 лютого 2017 року.
Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15 лютого 2017 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Хачатрян В.С., для розгляду цієї справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Пелипенко Н.М.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду Харківської області від 16 лютого 2017 року відкладено розгляд справи на 02 березня 2017 року.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 лютого 2017 року у зв'язку із навчанням судді Камишевої Л.М., для розгляду даної справи визначено інший склад колегії суддів: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Пелипенко Н.М.
У призначене судове засідання представник Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2, а.с. 78).
Натомість, 24 лютого 2017 року представник другого позивача звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням (вх. № 2112 від 24.02.2017р.) про розгляд справи без участі представника Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації.
Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, виходячи з обмеженості строку апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, а також того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду Харківської області від 26 грудня 2016 року у справі №922/1121/16 скасувати.
Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області частково підтримав апеляційну скаргу прокурора, просив ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати в частині припинення провадження щодо розірвання спірного договору оренди та повернення орендованого майна, а в іншій частині - ухвалу залишити без змін.
Представник відповідача, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
У квітні 2016 року керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області та Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації до Приватного підприємства "Титан - плюс", у якій просив суд:
- розірвати договір оренди № 3332-Н від 31.05.2007 р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватним підприємством "Титан - плюс";
- стягнути з Приватного підприємства "Титан - плюс" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області заборгованість з орендної плати за договором оренди № 3332-Н від 31.05.2017р. у сумі 58373,70 грн. та пеню у сумі 10413,89 грн.;
- повернути балансоутримувачу - Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації нежитлові приміщення (кімн.№№ 1-11) на 1-му поверсі, (кімн.№№ 1-6) на 2-му поверсі двоповерхової адміністративної будівлі (літ.Д-2) пам'ятки архітектури, загальною площею 1028,70 кв.м., розміщені за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25, вартістю 1 500 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що 31 травня 2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (Орендодавець) та Приватним підприємством "Титан-плюс" (орендар) укладено договір оренди №3332-Н (надалі - договір), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення (кімн. №№1-11) на 1-му поверсі, (кімн. №№1-6) на 2-ому поверсі двохповерхової адміністративної будівлі (літ. Д-2) пам'ятки архітектури (далі - майно), загальною площею 1028,70 кв. м, розміщені за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25, що знаходиться на балансі Управління містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації (балансоутримувач).
Проте, обов'язки, передбачені договором оренди № 3332-Н від 31.05.2007 р., зокрема п.3.3. та п.5.2. договору оренди, відповідач систематично не виконує, оренду плату починаючи з січня 2014 року сплачує несвоєчасно та не у повному обсязі, а з листопада 2015 року по лютий 2016 року взагалі не сплачує, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати перед орендодавцем у сумі 58373,70 грн., на яку було також нараховано пеню в розмірі 10 413,89 грн., що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 квітня 2016 року у справі №922/1121/16 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.
26.12.2016р. винесено оскаржувану ухвалу суду щодо припинення провадження у справі №922/1121/16, в обґрунтування якої місцевий господарський суд зазначає, що оскільки відповідач сплатив заборгованість з орендної плати за Договором оренди №1335-Н від 31.05.2007 року в розмірі 58373,70 грн. та пеню в розмірі 10413,89 грн., а спір між сторонами в частині розірвання спірного договору та повернення Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації нежитлових приміщень вирішено господарським судом Харківської області 20 грудня 2016 року у справі № 922/3885/16, то предмет спору припинив існування в процесі розгляду справи, у зв'язку з чим дійшов висновку припинити провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Отже, одним з основних принципів судочинства, закріплених конституційно, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен не лише правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін, а й додержуватись норм процесуального права.
Вказаний конституційний принцип реалізується у ст. 4 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, ГПК України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України, а також іншими нормами.
Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Перелік підстав припинення провадження у справі визначений у статті 80 ГПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно пункту 4.4 Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
При цьому, припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Враховуючи, що після порушення провадження у даній справі відповідачем добровільно сплачено заборгованість з орендної плати за договором оренди №3332-Н від 31.05.2007 р. у сумі 58373,70 грн. та пеню у сумі 10413,89 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 12.04.2016р. та не заперечується сторонами, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для припинення провадження у справі № 922/1121/16 в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати за спірним договором, оскільки між сторонами відсутній предмет спору.
Також, суд першої інстанції, посилаючись на те, що спір між сторонами в частині розірвання спірного договору та повернення Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації нежитлових приміщень вирішено господарським судом Харківської області 20 грудня 2016 року у справі № 922/3885/16, дійшов висновку про припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог
Колегія суддів з такими висновками місцевого господарського суду не погоджується та вважає їх передчасними, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах (пункт 4.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Згідно частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Так, рішенням господарського суду Харківської області від 20 грудня 2016 року у справі № 922/3885/16 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до Приватного підприємства "Титан-плюс", у тому числі, розірвано договір оренди №3332-Н від 31 травня 2007 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватним підприємством "Титан-плюс"; зобов'язано Приватне підприємство "Титан-плюс" повернути орендоване майно - нежитлові приміщення (кімн. №№1-11) на 1-му поверсі, (кімн. №№1-6) на 2-му поверсі двоповерхової адміністративної будівлі (літ. Д-2) пам'ятки архітектури, загальною площею 1028,70 кв. м, розміщені за адресою: м. Харків, вул. Університетська, 25) балансоутримувачу - Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, за актом приймання-передачі (т. 1 а.с. 180 - 189).
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України).
Проте, оскільки повний текст рішення господарського суду Харківської області від 20 грудня 2016 року у справі № 922/3885/16 складений 23.12.2016р., а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята 26.12.2016р., то на момент припинення провадження у справі вказане рішення не набрало законної сили.
Також, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10 січня 2017 року у справі № 922/3885/16 прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Титан - плюс" на рішення господарського суду Харківської області від 20 грудня 2016 року у справі №922/3885/16 та відомості про закінчення розгляду справи апеляційним господарським судом - відсутні, а тому на даний час рішення господарського суду Харківської області від 20 грудня 2016 року у справі № 922/3885/16 є таким, що не набрало законної сили.
Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали наведеного не врахував та посилаючись на рішення господарського суду Харківської області від 20 грудня 2016 року у справі № 922/3885/16, яке не набрало законної сили, дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі № 922/1121/16. Крім того, помилково застосував положення пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами, оскільки матеріали справи не містять доказів добровільного розірвання договору оренди №3332-Н від 31 травня 2007 року та повернення відповідачем орендованого майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У разі припинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав, передбачених ст. 80 ГПК України, буде порушено право особи на доступ до правосуддя та порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ч. 7 ч. 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга заступника прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 26 грудня 2016 року у справі №922/1121/16 підлягає скасуванню та у відповідності до ч. 7 ст. 106 ГПК України з направленням справи №922/1121/16 до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду по суті.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку задоволення апеляційної скарги заступника прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2016р. у справі №922/1121/16 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2016р. у справі №922/1121/16 скасувати.
Матеріали справи №922/1121/16 передати на розгляд господарському суду Харківської області.
Стягнути з Приватного підприємства "Титан - плюс" (61003, м. Харків, вул. Університетська, 25, ідентифікаційний код 34861702) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 02910108) витрати по сплаті судового за подання апеляційної скарги у розмірі 1600,00грн.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Повний текст постанови складено 07.03.2017р.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Пелипенко М.Н.