номер провадження справи 21/60/16
28.02.2017 Справа № 908/2613/16
За позовною заявою - Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЛА Київ” (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 41, оф. 20, код ЄДРПОУ 39105631)
до відповідача - Публічного акціонерного товариства “Кожухівське” (69002, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, буд. 84, кім. 404, код ЄДРПОУ 05477050)
про стягнення
Суддя Черкаський В.І.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився
ТОВ “ТЛА Київ” подано позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Кожухівське” заборгованості за поставлений товар у розмірі 59 712 грн. 06 коп., 3 % річних у розмірі 331 грн. 30 коп.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.10.2016 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЛА Київ” до відповідача - Публічного акціонерного товариства “Кожухівське” про стягнення боргу прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 21/60/16, справу призначено до розгляду в засіданні на 17.10.2016 року.
Ухвалою суду від 17.10.2016 року зупинено провадження у справі № 908/2613/16 до розгляду господарським судом Запорізької області реєстру конкурсних кредиторів у справі № 908/1908/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Кожухівське”.
Ухвалою від 31.01.2017 року поновлено провадження у справі № 908/2613/16, призначено судове засідання для розгляду справи на 28.02.2017 року, 12 - 00.
27.02.2017 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання від 27.02.2017 року (вх. № 08-06/6254 від 27.02.2017) про розгляд справи без участі представника позивача.
У судове засідання 28.02.2017 року сторони не з'явились.
В судовому засіданні 28.02.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судовий процес здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.
Справу на підставі ст. 75 ГПК України розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, суд
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.08.2016 року № 908/1908/16 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ “Кожухівське”, визнано грошові вимоги ПАТ “Макаронна фабрика” у сумі 568 400 грн.00 коп. основного боргу. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 Попереднє засідання суду призначено на 28.09.2016 року о 11:00.
11.08.2016 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднене оголошення № 34389 про порушення справи про банкрутство ПАТ “Кожухівське”.
Після оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі до суду із заявами з грошовими вимогами до боржника звернулись:
- Публічне акціонерне товариство “Банк “Київська Русь” (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, код ЄДРПОУ 24214088)
- Києво-Святошинська ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34, код ЄДРПОУ 39471029)
- Публічне акціонерне товариство “Рокитнянський комбінат хлібопродуктів” (09600, Київська область, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 222, код ЄДРПОУ 00951764)
- Товариство з обмеженою відповідальністю “Аграманта” (09600, Київська область, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 222, код ЄДРПОУ 35431654)
- Публічне акціонерне товариство “Макаронна фабрика” (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд 142, код ЄДРПОУ 00376449)
- Публічне акціонерне товариство “Бориспільське хлібоприймальне підприємство” (09600, Київська область, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 222, код ЄДРПОУ 20581766)
- Товариство з обмеженою відповідальністю “Ветфактор ЛТД” (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 57А, код ЄДРПОУ 39531433)
- Публічне акціонерне товариство “Білоцерківський елеватор” (09600, Київська область, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, 222, код ЄДРПОУ 00951729)
- Товариство з обмеженою відповідальністю “Сільгосп-продукт” (04060, м. Київ, вул. Котовського, 9/27А, код ЄДРПОУ 30551781)
- Товариство з обмеженою відповідальністю “Ветеко” (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 25А, код ЄДРПОУ 37686849)
- Публічне акціонерне товариство “КБ “Приватбанк” (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570)
- Приватне акціонерне товариство “Ольшаницьке хлібоприймальне підприємство” (09635, Київська область, Рокитнянський район, с. Ольшаниця, вул. Привокзальна, 3, код ЄДРПОУ 00954550).
Ухвалою від 24.11.2016 року суд затвердив реєстр вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Між Позивачем та Відповідачем договір як єдиний письмовий документ не укладався.
Визначення поняття “угода” надане в статті 41 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно з якою угодами визнаються дії громадян, організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Відповідно до статті 153 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами, а згідно з статті 154 ЦК України договір може бути укладено як шляхом складання єдиного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами тощо, підписаними стороною, яка їх надсилає.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частини 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частини 1 статті 193 ГК України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Товариством з обмеженою “ТЛА КИЇВ” було поставлено Публічному акціонерному товариству “КОЖУХІВСЬКЕ” (далі - Відповідач) товар, а Відповідач прийняв товар, що підтверджується накладною № ТО-Н6162-002 від 10.06.2016 року на суму 105 211 (сто п'ять тисяч двісті одинадцять) грн. 98 коп. та накладною № ТО-Н6176-001 від 24.06.2016 року на суму 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. Оплата товарів повинна мала здійснюватися Відповідачем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після видачі видаткових накладних.
14.06.2016 року Відповідач частково виконав зобов'язання з оплати згідно накладної № Т0-Н6162-002 від 10.06.2016 року в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.
20.07.2016 року Відповідач частково виконав зобов'язання з оплати згідно накладної № Т0-Н6162-002 від 10.06.2016 року в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.
02.08.2016 року ТОВ “ТЛА КИЇВ” направило ПАТ “КОЖУХІВСЬКЕ” претензію № 34/6 від 29 липня 2016 року про сплату заборгованості на суму 59 712 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот дванадцять) грн. 06 коп., однак, відповіді Відповідач так і не надав, за зобов'язаннями не розрахувався.
На дату прийняття позовної заяви до розгляду судом, заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар складала 59 712 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот дванадцять) грн. 06 коп.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України позивачем на суму боргу нараховані: сума 3 % річних за період 25.06.2016 року по 19.08.2016 року у сумі 331 грн. 30 коп.
Зобов'язання відповідача по сплаті боргу за поставлений товар та сплаті 3 % річних, нарахованих до 08.08.2016 року (дати порушення справи про банкрутство відповідача) мають конкурсний характер у розумінні ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.
Позивач письмову заяву з конкурсними вимогами до боржника у справі 908/1908/16 станом 28.02.2017 року не подавав.
У вимогах щодо стягнення 3 % річних нарахованих за період 08.08.2016 - 19.08.2016 року слід відмовити, виходячи з наступного. Згідно ст. 19 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
За таких обставин, враховуючи вимоги ст. ст. 17, 19 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у позові слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 17, 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Суддя В.І. Черкаський
дата складання повного рішення - 03.03.2017 року