ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/304 23.10.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оміа Україна»
до Закритого акціонерного товариства «Лакма»
про стягнення суми боргу та штрафних санкцій
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Гарашко Ю.В. (довіреність № 3 від 12.12.2008р.);
від відповідача: не з'явились;
23.10.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оміа Україна»(надалі ТОВ «Оміа Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Лакма»(надалі ЗАТ «Лакма», відповідач) суми основного боргу 54 345, 60 грн., інфляційних збитків 6 847, 55 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 1 000, 55 грн., пені за затримку оплати поставленого товару у розмірі 8 034, 45 грн..
Згідно з заявою про уточнення позовних вимог сума пені заявлена до стягнення за розрахунком у періоді з 14.10.2008р. по 14.03.2009р. (6 місяців) становить 5 451, 95 грн..
Вказана заява судом розцінюється як заява про уточнення позовних вимог в частині розміру пені у зв'язку з чим зменшенню підлягає сума заборгованості заявлена до стягнення за поданим позовом, що відповідає позиції Вищого господарського суду України викладеній у п. 5 Інформаційного листа від 14.08.2007р. № 01-8/675.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 12/28-2008 від 18.01.2008р. не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати поставленого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення нараховані за період прострочення штрафні санкції у вигляді пені, інфляційних втрат та 3 процентів річних.
Відповідач відзив на позов не надав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду та позовна заява направлялись на юридичну адресу ЗАТ «Лакма»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій станом на 21.04.2009р. наявна в матеріалах справи). Ухвалами суду від 14.08.2009р., від 21.09.2009р. за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено, що відповідно підтверджує проінформованість останнього про розгляд справи судом та свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами, про що відповідача попереджено ухвалами від 14.08.2009р., від 21.09.2009р..
Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -
18 січня 2008р. між ЗАТ «Лакма»та ТОВ «Оміа Україна»укладено договір поставки № 12/28-2008 за умовами якого останнє зобов'язувалось відпустити покупцю наповнювачі, згідно специфікації, яка буде являтись невід'ємною частиною договору.
За умовами договору (п. 2.1) найменування, ціна, кількість та загальна вартість товару вказується в накладних на кожну поставку.
Найменування продукції, її вартість по договору сторонами погоджено у специфікації № 1 від 18.01.2008р..
На виконання договору позивачем передано відповідачу продукцію (оміакарб), яка згідно видаткових накладних № 1941/09 від 11.09.2008р. на суму 27 172, 80 грн., № 1942/09 від 13.09.2008р. на суму 27 172, 80 грн. у повному обсязі не оплачена. Товар відповідачем отримано на підставі довіреності серії ЯПЗ № 566094 від 09.09.2008р..
Відповідно до п. 10.1 договору, договір діє з моменту підписання і до 31.12.2008р., але до повного виконання зобов'язань сторонами, відповідно зазначені вище документи свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору
Поставлений згідно вказаних накладних товар відповідачем не оплачено, у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем складає 54 345, 60 грн., та станом на день вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням положень п. 4.1 договору № 12/28-2008 від 18.01.2008р. покупець мав здійснити оплату товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару, відповідно строк виконання зобов'язань по оплаті продукції отриманої згідно видаткових накладних № 1941/09 від 11.09.2008р., № 1942/09 від 13.09.2008р. є таким що настав 13.10.2008р. (11.10.2008р. -тридцятий день після отримання продукції за накладною від 11.09.2008р. є вихідним (субота), відповідно останнім днем у який відповідач мав можливість виконати зобов'язання є наступний робочий день -13.10.2008р. понеділок).
Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленої продукції згідно вказаних накладних, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 54 345, 60 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно п. 8.2 Договору № 12/28-2008 від 18.01.2008р. при несвоєчасній оплаті поставленого товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від вартості неоплаченого товару.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості, за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) за період з 14.10.2008р. по 14.03.2009р., та складає 5 451, 95 грн. згідно заяви про уточнення.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 6 847, 55 грн. та з розрахунком 3% річних у розмірі 1 000, 55 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.
Заявлені вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов та документів на підтвердження своїх заперечень, на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 12/28-2008 від 18.01.2008р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита сплачені позивачем в розмірі 676, 45 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в порядку розподілу здійснених судових витрат, в іншій частині витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача, оскільки зменшення позовних вимог у зв'язку з невірністю заявлених сум штрафних санкцій не пов'язане з діями відповідача.
Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на відповідача в силу положень ч. 5 ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Лакма»(04074, м. Київ, вул. Коноплянська 12, р/р 26004301260160, МФО 322197 в Подільскому відділенні ПІБ м. Києва; р/р 2600918670, МФО 300175 в ВАТ «СЕБ Банк»м. Києва, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 00204625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оміа Україна»(04080, м. Київ, вул. Межигірська 87, р/р 2600515204 МФО 300335 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»у м. Києві, ідент. код 33548855) 54 345, 60 грн. (п'ятдесят чотири тисячі триста сорок п'ять гривень 60 копійок) основного боргу, 5 451, 95 грн. (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят одну гривню 95 копійок) пені, 6 847, 55 грн. (шість тисяч вісімсот сорок сім гривень 55 копійок) інфляційних збитків, 1 000, 55 грн. (одну тисячу 55 копійок) 3% річних, 676, 45 грн. (шістсот сімдесят шість гривень 45 копійок) витрат по сплаті державного мита, 312, 50 грн. (триста дванадцять гривень 50 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 28.10.2009